Ухвала суду № 38112141, 11.02.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

11.02.2014 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів :

Вотьканича Ф.А. (головуючого), Крегула М.М., Дворніченка В.І.,

з участю прокурора - Сирохман Л.І.,

захисника - ОСОБА_4,

засуджених - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

потерпілої - ОСОБА_10 та її представника - ОСОБА_11,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_10 на вирок Ужгородського міськрайонного суду від 30 травня 2013 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, не судимий,

засуджений за ч.5 ст.185 КК України з застосуванням ст.69 цього ж Кодексу на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 ухвалено змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши з-під варти негайно в залі суду. Строк відбуття покарання ОСОБА_7 ухвалено розпочати обчислювати з 06 жовтня 2009 року.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка с.Зарічево Перечинського району Закарпатської області, мешканка АДРЕСА_1, не судима,

засуджена за ч.5 ст.185 України з застосуванням ст.69 цього ж Кодексу на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, за ч.2 ст.304 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбування ОСОБА_5 призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком - 3 роки.

У відповідності до ст.76 КК України ОСОБА_5 зобов'язано повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання та роботи, без дозволу кримінально-виконавчої інспекції не виїжджати за кордон, періодично з»являтись для реєстрації.

Запобіжним заходом щодо ОСОБА_5 залишено підписку про невиїзд.

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець с.Підвиноградово Виноградівського району Закарпатської області, мешканець АДРЕСА_1, не судимий,

засуджений за ч.5 ст.185 КК України з застосуванням ст.69 цього ж Кодексу на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, за ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбування ОСОБА_8 призначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком - 2 роки.

У відповідності до ст.76 КК України ОСОБА_8 зобов'язано повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання та роботи, без дозволу кримінально-виконавчої інспекції не виїжджати за кордон, періодично з»являтись для реєстрації.

Запобіжним заходом щодо ОСОБА_8 залишено підписку про невиїзд.

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженка м.Рахів Закарпатської області, мешканка АДРЕСА_2, не судима,

засуджена за ч.5 ст.185 КК України з застосуванням ст.69 цього ж Кодексу на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, за ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбування ОСОБА_12 призначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_12 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком - 2 роки.

У відповідності до ст.76 КК України ОСОБА_12 зобов'язано повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання та роботи, без дозволу кримінально-виконавчої інспекції не виїжджати за кордон, періодично з»являтись для реєстрації.

Запобіжним заходом щодо ОСОБА_12 залишено підписку про невиїзд.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженка та мешканка АДРЕСА_1, не судима,

засуджена за ч.5 ст.185 КК України з застосуванням ст.69 цього ж Кодексу на 3 роки 6 місяців позбавлення волі; за ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбування ОСОБА_6 призначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком - 2 роки.

У відповідності до ст.76 КК України ОСОБА_6 зобов'язано повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання та роботи, без дозволу кримінально-виконавчої інспекції не виїжджати за кордон, періодично з»являтись для реєстрації.

Запобіжним заходом щодо ОСОБА_6 залишено підписку про невиїзд.

Згідно встановлених судом першої інстанції обставин, на початку червня 2009 року ОСОБА_12, ОСОБА_6 та ОСОБА_13, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи в гостях у будинку ОСОБА_10, розташованого в АДРЕСА_3 таємно викрали 12500 грн., що знаходились у шафі в дитячій кімнаті на другому поверсі будинку.

Всередині червня 2009 року ОСОБА_7, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_12, ОСОБА_6, перебуваючи в гостях у будинку ОСОБА_10, розташованого в АДРЕСА_3 таємно викрали 21000 грн., що знаходились у шафі в дитячій кімнаті на другому поверсі будинку.

Також, на початку липня 2009 року із цього ж будинку ОСОБА_7, за попередньою змовою, групою осіб із ОСОБА_12, ОСОБА_6, перебуваючи у гостях у ОСОБА_10, таємно викрали 16000 грн., що знаходились у шафі в дитячій кімнаті на другому поверсі будинку.

Всередині липня 2009 року ОСОБА_7, за попередньою змовою, групою осіб із ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_8, через заздалегідь відчинене ОСОБА_6 вікно проникли всередину приміщення вказаного вище будинку ОСОБА_10 й таємно викрали 51000 грн., що знаходились у тумбочці у вітальній кімнаті.

У середині липня 2009 року ОСОБА_7, за попередньою змовою, групою осіб із ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_8, через заздалегідь відчинене ОСОБА_6 вікно, проникли всередину приміщення цього ж будинку ОСОБА_10, й таємно викрали 270000 грн., що знаходились на шафі в прихожій кімнаті.

02.10.2009 року о 10 год. ОСОБА_12, ОСОБА_14 та ОСОБА_8, за попередньою змовою, групою осіб, розбивши скло на вікні першого поверху будинку ОСОБА_10, з метою крадіжки, нагамалися проникнути всередину будинку, однак злочин не довели до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки виявивли в будинку господарі та втекли.

ОСОБА_5, приблизно в березні 2009 року, дізнавшись, що в будинку ОСОБА_10, розташованого за вказаною вище адресою, знаходиться значна сума грошей, маючи на меті заволодіти ними, схилили свою неповнолітню дочку ОСОБА_6 на вчинення крадіжки, втягнула її у злочинну діяльність, внаслідок чого ОСОБА_6 в період червня-липня 2009 року викрала з будинку ОСОБА_10, за попередньою змовою з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_12 гроші в сумі 370500 грн., частину з яких віддала ОСОБА_5

В апеляції потерпіла ОСОБА_10 не оспорюючи доведеність вини засуджених та правильність кваліфікації їх дій, порушує питання про скасування вироку щодо ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 через невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинених ними злочинів внаслідок м'якості. таке рішення судом першої інстанції, на думку апелянта, прийнято без урахування даних про особи засуджених та інших обставин справи.

В апеляції прокурора порушено питання про зміну вироку в частині призначеного покарання засудженим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 через неправильне застосування кримінального закону. Вироком суду ОСОБА_6 засуджена за ч.5 ст.185 та за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, а ОСОБА_5 за ч.5 ст.185 та за ч.2 ст.304 КК України, однак суд при постановленні вироку вийшов за межі обвинувачення, оскільки ОСОБА_6 було пред'явлено обвинувачення за ч.5 ст.185 КК України, а ОСОБА_5 за ч.4 ст.27, ч.5 ст.185 та за ч.2 ст.304 КК України.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, промову прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення потерпілої та її представника, які підтримали, відповідно, подану потерпілою апеляцію, засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про законність і обґрунтованість прийнятого судом рішення, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляцій, апеляційний суд вважає, що апеляція потерпілої ОСОБА_10 до задоволення не підлягає, а апеляція прокурора підлягає до задоволення з наступних підстав.

Винність ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, у вчиненні злочинів, за які їх засуджено, за обставин наведених у вироку, підтверджується зібраними у справі доказами, яким суд дав належну оцінку в судовому засіданні та ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.

Всебічно і повно дослідивши обставини справи, суд дійшов обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у таємному викраденні чужого майна, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням в приміщення, а також ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у ще й у замаху на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло і правильно кваліфікував ці їх дії за ч.5 ст.185 КК та ОСОБА_8 й ОСОБА_12 ще й за ч.2 ст.15-ч.3 ст.185 КК України.

Разом з тим, суд першої інстанції, призначаючи засудженим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 неправильно застосував кримінальний закон.

Так, органом досудового слідства ОСОБА_6 було пред'явлено обвинувачення за ч.5 ст.185 КК України, а ОСОБА_5 за ч.3 ст.27, ч.5 ст.185 та ч.2 ст.304 КК України.

Однак, як вбачається з тексту резолютивної частин вироку суду ОСОБА_6 визнана винною та засуджена за ч.5 ст.185 та за ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України, а ОСОБА_5, відповідно визнана винною та засуджена за ч.5 ст.185 та ч.2 ст.304 КК України.

Зазначене свідчить про те, що суд при постановленні вироку засудженим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вийшов за межі пред'явленого обвинувачення, в зв'язку з чим судове рішення в цій частині підлягає до зміни.

Між тим, суд першої інстанції 30 травня 2013 року виніс постанову, в якій прийняв рішення про уточнення тексту резолютивної частини вироку від 30 травня 2013 року в частині призначеного ОСОБА_6 та ОСОБА_5 покарання, чого робити був не вправі, оскільки прийняття таких рішень не передбачено кримінально-процесуальним кодексом України (1960), у зв'язки з чим вказана постанова підлягає до скасування.

Окрім цього, як убачається з матеріалів справи, ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 14 листопада 2012 року скасований вирок Ужгородського міськрайонного суду від 27 січня 2011 року щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, а справу повернуто на новий судовий розгляд.

Згідно вимоги ст. 375 КПК України (1960) при новому розгляді справи судом першої інстанції посилення покарання допускається лише за умови, якщо вирок було скасовано за апеляцією прокурора або потерпілого чи його представника у зв'язку з необхідністю застосування більш суворого покарання, а також коли при додатковому розслідуванні справи буде встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжкий злочин, або коли збільшився обсяг обвинувачення.

Такі підстави у матеріалах справи відсутні, в зв'язку з чим посилання в апеляції потерпілої ОСОБА_10 на невідповідність призначеного засудженим покарання тяжкості вчинених ними злочинів, внаслідок м'якості не ґрунтуються на вказаних вимогах Закону.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (1960), апеляційний суд

У Х В А Л И В :

апеляцію старшого прокурора Ужгородської міжрайонної прокуратури задовольнити, а в задоволенні апеляції потерпілої ОСОБА_10 відмовити.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду від 30 травня 2013 року скасувати.

Вирок Ужгородського міськрайонного суду від 30 травня 2013 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_5 змінити.

Виключити з резолютивної частини вироку визнання ОСОБА_6 винною за ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України з застосуванням до неї ст.70 КК України та вважати її засудженою за ч.5 ст.185 КК України з застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Вважати ОСОБА_6 звільненою від відбування призначеного покарання на підставі ст.75 КК України з випробуванням впродовж іспитового строку 2 роки з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст.76 КК України: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання та роботи, без дозволу кримінально-виконавчої інспекції не виїжджати за кордон, періодично з»являтись для реєстрації.

Дії ОСОБА_5 перекваліфікувати із ч.5 ст.185 КК України на ч.4 ст.27, ч.5 ст.185 КК України і вважати її засудженою за цією статтею із застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Вважати ОСОБА_5 звільненою від відбування призначеного покарання на підставі ст.75 КК України з випробуванням впродовж іспитового строку 3 роки з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст.76 КК України: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання та роботи, без дозволу кримінально-виконавчої інспекції не виїжджати за кордон, періодично з»являтись для реєстрації.

У решті вирок щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_5, а також щодо ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 залишити без зміни.

Судді: