Постанова № 38111312, 08.04.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.04.2014 справа №908/3744/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Москальової І.В.

суддів: М'ясищева А.М., Сгара Е.В.

при секретарі Зоря В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо", м. Запоріжжя

на рішення господарського Запорізької області від 15.01.2014 р. ( підписане 20.01.2014р.) по справі №908/3744/13 (суддя Топчій О.А.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто", м. Дніпропетровськ

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо", м.Запоріжжя

про стягнення збитків в порядку суброгації у сумі 4449,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто", м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо", м.Запоріжжя про стягнення збитків в порядку суброгації у сумі 4449,31 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.01.2014 р. по справі № 908/3744/13 позов Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто", м. Дніпропетровськ про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо", м. Запоріжжя суми збитків в розмірі 4449,31грн. задоволено повністю.

Не погодившись з таким рішенням, Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо", м. Запоріжжя звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 15.01.2014 р. по справі № 908/3744/13, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Скаржник вважає, що спірне рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки під час здійснення страхового відшкодування, позивач керувався власним договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ПОЛІСОМ) та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що виключає можливість покладення на ТДВ СК "КРЕДО" обв'язку виплати позивачеві розміру страхового відшкодування, який є аналогічним до суми страхового відшкодування сплаченого позивачем. Скаржник також вказує, що при прийнятті рішення (страхового акту) ТДВ СК "КРЕДО" керувалося наявними (поданими позивачем) документами, і оскільки у нього були відсутні свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Алмаз Мотор, Лтд", а також акт виконаних робіт організації, яка мала забезпечити відновлювальний ремонт пошкодженого у ДТП транспортного засобу, ТДВ СК "КРЕДО" задовольнило вимоги позивача у розмірі 21746,62 грн., яка вирахувана як різниця між 26695,93 грн. сплаченого позивачем відшкодування, 500,00 грн. безумовною франшизою за ПОЛІСОМ та 4449,31 грн. ПДВ, законність нарахування якого позивачем на той час доведено не було.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила.

30.04.13р. між Публічним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто", м. Дніпропетровськ (Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКОМ - ДНІПРО" (Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу та супутніх ризиків № 05-00/00005334/1.1.2.00 (Договір страхування).

Згідно з умов договору, позивач застрахував автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 150, д.н.з. НОМЕР_3 2013 року випуску, в тому числі і від ризиків ДТП (п. 7.1).

05.06.2013 року о 13-00 годині ОСОБА_2 під час керування транспортним засобом NISSAN X-Trail № НОМЕР_2 у м. Дніпропетровську, порушив вимоги п. 2.3 "б" ПДР України та допустив наїзд (зіткнення) на автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 150, д.н.з. НОМЕР_3 під керуваням водія ОСОБА_3, який належить на праві власності ТОВ "ТРАНСКОМ-ДНІПРО".

Як свідчать матеріали справи, 06 червня 2013р. водій автомобіля TOYOTA LAND CRUISER 150, д.н.з. НОМЕР_3, який керував ним в момент скоєння ДПТ на підставі дорожнього листа, звернувся до ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" з заявою (повідомленням) про подію. (а.с. 9).

14.06.2013р. до ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" -Дніпропетровській філії з заявою вих.. № 73 про страхове відшкодування звернувся власник пошкодженого автомобіля - ТОВ "ТРАНСКОМ - ДНІПРО" (а.с. 12).

Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові застрахованого автомобіля, був складений звіт № 1106/13/СК від 13.06.2013 р., відповідно до якого експертом було встановлено, що матеріальний збиток, заподіяний власникові автомобіля, складає 27807,59 грн. (а.с. 14).

ТОВ фірма "Алмаз Мотор, Лтд" виставлений рахунок № АМ - 7864 від 11.06.2013р., з якого вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого, пошкодженого внаслідок ДТП, складає 26695,93 грн. разом із ПДВ (а.с. 13).

Відповідно до страхового акту № 000010567 (0) від 21.06.2013р. ДТП було визнано страховим випадком та прийнято рішення про перерахування суми страхового відшкодування в сумі 26695,93 грн. (а.с. 20).

Зазначена сума була перерахована Дніпропетровською філією ПАТ "УСК "Гарант-Авто" ТОВ фірмі "Алмаз Мотор, Лтд" , платіжними дорученнями № 19267 від 26.06.2013р. в сумі 13695,93 грн. та № 20214 від 09.07.2013р. в сумі 13000 грн.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.07.2013 року по справі № 199/6993/13-п встановлено вину ОСОБА_2 у скоєнні ДТП, в результаті якого було пошкоджено автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 150, д.н.з. НОМЕР_3 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 22).

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахо вана ТДВ СК "Кредо" за Полісом № АВ/8274109 від 10.01.2013 р. обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.23).

17.07.2013р. позивач звернувся до відповідача з заявою про відшкодування збитків в порядку регресу № 39/1 для виплати 26695,93 грн. страхового відшкодування. До заяви позивачем були додані: копія заяви страхувальника; копія полісу добровільного страхування автотранспорту, копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; копія довідки ДАІ про обставини ДТП; копія експертної оцінки вартості відновлювального ремонту; копія Страхового акту 000010567 від 21.06.2013 року; копія рахунку СТО; копія платіжних доручень № 19267, № 20214, довіреності (а.с.27).

Як свідчать матеріали справи, ТДВ СК "Кредо" платіжним дорученням № 2876 від 12.09.2013р. перерахував лише частково страхове відшкодування ТОВ "ТРАНСКОМ - ДНІПРО" по полісу АВ № 8274109 від 10.01.2013р. відповідно до листа № 39/1 від 17.07.2013р., без ПДВ в розмірі 21 746,62 грн. (а.с.24)

Предметом позову є стягнення суми в розмірі 4449,31грн., яка залишилась не сплаченою відповідачем.

Згідно ст.993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно статті 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Статтею 22.1. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

З огляду на приписи ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ст. 1192 ЦК України відшкодування завданих збитків здійснюється у повному обсязі відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Суд першої інстанції обґрунтовано врахував правову позицію Верховного Суду України, викладену у листі від 19.07.11р. "Про судову практику розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування", згідно якої визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. При цьому, нерідко до виплати заявляється сума ремонту автомобіля з урахуванням податку на додану вартість. Зазначена сума, виходячи з умов договорів, укладених на підставі чинного законодавства та правил, розроблених кожною страховою компанією, виплачується останньою або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи зареєстрований надавач послуг з ремонту автомобіля є платником ПДВ.

Матеріалами справи доведено, що винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди визнаний водій автомобіля NISSAN X-Trail № НОМЕР_2 ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого була застрахо вана ТДВ СК "Кредо" за Полісом № АВ/8274109 від 10.01.2013 р., отже відповідач стає відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля TOYOTA LAND CRUISER 150, д.н.з. НОМЕР_3, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів", а до ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто", м. Дніпропетровськ, як страховика, який виплатив страхове відшкодування, перейшло право вимоги, яке складається, за вирахуванням франшизи в розмірі 500 грн., як це передбачено полісом № АВ/8274109 від 10.01.2013 р. в сумі 26 195,93 грн., яка повністю не сплачена відповідачем позивачу.

Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв доводи відповідача про те, що до заяви про відшкодування збитків в порядку регресу № 39/1 від 17.07.2013р. не було додано свідоцтво ТОВ "Алмаз Мотор, Лтд" платника податку та акту виконаних робіт, а тому законність нарахування 4449,37 грн. ПДВ позивачем доведена не була, є безпідставними, оскільки, по-перше, законом не передбачено надання до заяви свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, а по -друге, в рахунку № АМ-7864 від 11.06.2013 р. (а.с. 13) в графі постачальник, чітко зазначено, що ТОВ "Алмаз Мотор, Лтд" є платником податку на прибуток на загальних підставах та вказано номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість 04185268. На підтвердження того, що ТОВ "Алмаз Мотор, Лтд" є платником ПДВ, позивачем надано до суду копію вказаного свідоцтва (а.с.38).

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно з'ясовані усі обставини, що мають значення для справи, висновки суду відповідають обставинам справи, , тому апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду у цій справі підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд -

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Запорізької області від 15.01.2014 р. по справі №908/3744/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо", м. Запоріжжя - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий І.В. Москальова

Судді А.М. М'ясищев

Е.В. Сгара

Надруковано 5 примір

2- сторонам по справі

1 - у справу,

1 - господарському суду

1-апеляц. господ. суду