Ухвала суду № 38108770, 20.03.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 року Справа № 876/15661/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Багрія В.М., Старунського Д.М.

з участю секретаря судового засідання: Волошин М.М.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Цебрівського Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області та Міністерства внутрішніх справ України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Міністерства внутрішніх справ України (треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи № 3) про визнання протиправною бездіяльність щодо розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги, зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2013 року ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - ГУ МВС України у Львівській області), Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України), в якому з урахуванням поданих уточнень просив визнати незаконною відмову МВС України у проведенні йому виплати одноразової грошової допомоги в сумі 62244 грн. та бездіяльність ГУ МВС України у Львівській області щодо проведенні виплати у зв'язку з встановленням третьої групи інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, а також зобов'язати МВС України здійснити йому нарахування, а ГУ МВС України у Львівській області виплату вказаної одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2013 р. позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову МВС України у проведенні виплати позивачу одноразової грошової допомоги, оформленою листом № 15/15-4360 від 31.07.2013 р., зобов'язано МВС України прийняти рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги позивачу в розмірі 62244 грн. та надіслати таке ГУ МВС України у Львівській області для проведення виплати, а також зобов'язано ГУ МВС України у Львівській області здійснити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 у вказаному розмірі, після отримання рішення МВС України. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, її оскаржили обидва відповідачі. ГУ МВС України у Львівській області апеляційну скаргу мотивує тим, що виплати здійснюються за рахунок коштів, передбачених держбюджетом на утримання МВС України і ОВС діючи на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством України не в змозі здійснити певну виплату (перерахування на рахунок позивача) одноразової грошової допомоги без належних на те бюджетних асигнувань. Крім того, вважає, що позивача не виникло право на підставі ст.23 Закону України «Про міліцію» в порядку, визначеному Постановою Кабінету міністрів України № 707 від 12.05.2007 р. на отримання одноразової грошової допомоги. Тому просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду у зазначеній справі та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову повністю. Мотиви апеляційної скарги МВС України зводяться до того, що в документах наданих позивачем зазначено, що отримані позивачем захворювання в результаті участі в бойових діях, мали місце при виконанні ним обов'язків військової служби, в той час, коли чинним законодавством передбачено виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності в період проходження служби в ОВС. Тому просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду у зазначеній справі та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову повністю.

Вислухавши суддю-доповідача, представника відповідачів, який просив апеляційну скаргу задовольнити та скасувати постанову суду першої інстанції, прийнявши нову про відмову в задоволенні позову, представника позивача, який просив апеляційну скаргу відповідачів залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а постанова скасуванню з таких підстав.

З матеріалів справи видно, що наказом Управління МВС України на Львівській залізниці № 31 о/с від 26.04.2013 р. «По особовому складу» частково змінено наказ Управління МВС України на Львівській залізниці № 16 о/с від 01.03.2013 р. в частині статті звільнення : звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за п.64 п. «б» (через хворобу) полковника міліції ОСОБА_3, заступника начальника лінійного відділу - начальника кримінальної міліції лінійного відділу на станції Тернопіль УМВС з 28.02.2013 р., встановивши йому премію за лютий 2013 року у розмірі 90 відсотків, виплативши йому компенсацію за невикористану відпустку за 2013 рік в період з 01 січня по 27 лютого 2013 року, в кількості 8 днів». Вислуга років на день звільнення становить : 26 років 11 місяців 21 день - в календарному вирахуванні; 26 років 05 місяців 07 днів - для виплати одноразової грошової допомоги; 27 років 06 місяців 17 днів - у пільговому вирахуванні.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що захворювання позивача виникло саме в період проходження служби в ОВС та пов'язане з виконанням службових обов'язків, відтак виплата повинна здійснюватись ГУ МВС України у Львівській області відповідно до встановленого законодавством порядку після отримання рішення МВС України. Сума одноразової грошової допомоги, яка належить до виплати позивачу розрахована ГУ МВС України у Львівській області згідно висновку від 17.07.2013 р. та визначена у розмірі 62244 грн. Спору щодо розміру нарахованої суми між сторонами не виникло.

Колегія суддів погоджуються з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про міліцію», у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України № 707 від 12.05.2007 р. «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції», одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується у разі установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі трирічного грошового забезпечення - інвалідам III групи.

Відповідно до п.2 вказаного Порядку, виконанням службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, є : несення постової чи патрульної служби; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод, законних інтересів; припинення або запобігання кримінальним та адміністративним правопорушенням; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення кримінальних правопорушень і участь у їх розкритті та розшуку осіб, які їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участь у ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій.

Так, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що згідно довідки Львівського державного університету безпеки життєдіяльності № 4/2082 від 09.10.2012 р., курсант рядовий внутрішньої служби ОСОБА_3, згідно телефонограми Управління учбових закладів і наукових установ МВС СРСР наказом ЛПТУ МВС СРСР № 37 від 06.04.1989 р., був відряджений в республіки Закавказзя для виконання завдання МВС СРСР по охороні громадського порядку. Перебуваючи в службовому відрядженні по охороні громадського порядку у складі другого батальйону, сформованого з офіцерів та курсантів училища, брав безпосередню участь в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю. Викладені у вказаній довідці обставини також підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями наказів № 46 Л/С від 11.05.1989 р., № 37 від 06.04.1989 р. з додатком.

Зміст зазначеної довідки, на думку колегії суддів, відповідає праву позивача на отримання одноразової грошової допомоги.

Таким чином колегія судів вважає, що МВС України при прийнятті рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, безпідставно не взяла до уваги ту обставину, що участь позивача у бойових діях в республіках Закавказзя, з якими пов'язується настання інвалідності, в першу чергу була пов'язана з виконанням позивачем заходів по охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, що підтверджується наведеними вище довідками.

Причиною інвалідності, якою згідно висновку МСЕК № 3 (виписка з акту огляду МСЕК серії 10 ААБ № 151627 від 03.04.2013 р.) визнане захворювання позивача, пов'язане з участю в бойових діях при виконанні обов'язків військової служби. Тобто, має місце підстава, яка дає право позивачу на виплату одноразовою грошової допомоги, яка передбачена вищезазначеним порядком.

При цьому колегія суддів паралельно зазначає, що в контексті викладених та проаналізованих доказів, у позивача відсутнє право на отримання одноразової грошової допомоги по лінії Міністерства Оборони України, що спростовує доводи представника відповідачів в цій частині.

Відповідно до п.7 Порядку, орган внутрішніх справ, орган державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, подає МВС у семиденний строк з дня реєстрації документів висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті). МВС у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5, органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, для проведення виплати. Виплата грошової допомоги працівнику міліції, проводиться шляхом перерахування суми виплати на рахунок, відкритий заявником в установі банку, або через касу органу внутрішніх справ. Грошова допомога виплачується не пізніше двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відмова Міністерства внутрішніх справ України у проведенні виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, оформленою листом № 15/15-4360 від 31.07.2013 р. є протиправною, відтак висновки суду першої інстанції стосовно зобов'язання МВС України прийняти рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 в розмірі 62244 грн. та надіслати таке ГУ МВС України у Львівській області, для проведення виплати є правильними.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність ГУ МВС України у Львівській області щодо проведення виплати у зв'язку з встановленням третьої групи інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, оскільки у вказаного відповідача право на виплату виникає після отримання рішення МВС України.

Таким чином, на переконання колегії суддів, матеріалами справи стверджується те, що висновком МСЕК Міністерства охорони здоров'я України захворювання позивача визнано таким, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а тому відмова відповідачів у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги є протиправною.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і в повному обсязі встановив обставини справи, прийняв обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційних скарг безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційні скарги Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області та Міністерства внутрішніх справ України - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року по справі № 813/6595/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий : Р.В.Кухтей

Судді : В.М.Багрій

Д.М.Старунський

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 25.03.2014 р.