ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" квітня 2014 р. Справа № 922/4969/13
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.
при секретарі Полубояриній Н.В.
за участю представників:
позивача - Гужви М.В., довіреність № 5-зс від 28.11.2013 року
відповідача - Вовченка А.О., довіреність № 73 від 18.12.2013 року
Соколая В.А., довреність № 69 від 12.11.2013 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків (вх. №471 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 29.01.14 у справі № 922/4969/13
за позовом ТОВ "Експрес", м. Харків
до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків
про визнання недійсними рішень
ВСТАНОВИЛА:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес", м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків, в якій просив суд визнати недійсними рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12 листопада 2013 року за № 255-к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 2/02-184-13 та за № 254-к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 2/02-185-13.
Рішенням господарського суду Харківської області від 29 січня 2014 року по справі № 922/4969/13 (суддя Калініченко Н.В.) позов задоволено. Визнано недійсним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12 листопада 2013 року за № 255-к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 2/02-184-13. Визнано недійсним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12 листопада 2013 року за № 254-к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 2/02-185-13. Стягнуто з ТОВ "Експрес" на користь державного бюджету України судовий збір в сумі 1147,00 грн. Стягнуто з Харківського обласного територіальне відділення Антимонопольного комітету України на користь ТОВ "Експрес" 2294,00 грн. судового збору.
Відповідач з даним рішенням не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що викладені в рішенні суду висновки не відповідають обставинам справи та зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права.
При цьому, відповідач зазначає, що діючі нормативно-правові акти не містять вичерпного й установленого переліку товарних та територіальних (географічних) меж ринку, в тому числі закріплення товарних та територіальних (географічних) меж в межах адміністративно-територіальної одиниці чи її адміністративного району. Відповідач вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, передбачені статтею 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», пунктами 1.3, 5.1, 6.1. Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку. Також, відповідач вважає неправомірними висновки суду першої інстанції про те, що тарифи на дані пасажирські перевезення встановлюють уповноважені органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи на підставі рішень, які є обов'язковими для виконання на відповідній території та зазначає, що будь-яких рішень щодо встановлення тарифів на перевезення пасажирів по автобусному маршруту загального користування № 270Е та автобусному маршруту загального користування № 61Е Департаментом транспорту Харківської міської ради не приймалось.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому з наведеними відповідачем доводами не погоджується, вважає рішення законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін. Позивач вважає, що в оскаржуваних рішеннях відповідача неправильно визначені товарними ринками окремі автобусні маршрути, а також не дотримані вимоги Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку. Позивач також стверджує, що в даному випадку тариф був погоджений Департаментом транспорту Харківської міської ради, як замовником перевезень на відповідному маршруті і відповідно до умов укладеного договору. В зв'язку з чим позивач вважає, що в розумінні Закону України «Про ціни та ціноутворення» від 21.06.2012 р. ціни, які погоджуються суб'єктом господарювання з органом місцевого самоврядування, не є державними регульованими цінами, оскільки вказаний закон не передбачає такого способу державного регулювання цін, отже такі ціни в розумінні закону про ціноутворення є вільними.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 01.04.2014 р.
18.03.2014 р. відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: копії постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2014 р. та копії ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 р. у справі № 820/14142/13-а. Вказане клопотання відповідача задоволено, а надані документи приєднані до матеріалів справи.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, Адміністративна колегія Харківського обласного територіального відділення, розглянувши подання другого відділу досліджень і розслідувань від 19.08.2013 р. за № 776 та № 777 про попередні висновки у справах № 2/02-184-13 та № 2/02-185-13, розпочатих за ознаками вчинення відповідачем, ТОВ "Експрес" (код ЄДРПОУ 24659732), порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого ст. 48, 50, 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", прийняла рішення № 254-к та № 255-к від 12 листопада 2013 року.
Зазначені рішення мотивовані наступними встановленими цим органом обставинами:
Так, на підставі рішення конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників від 14 грудня 2011 року позивача визнано переможцем конкурсу на пакет автобусних маршрутів, який (пакет маршрутів) визначено у п. 1.1 договору № 14-2011 від 15 грудня 2011 року, зокрема позивача визнано переможцем на маршрутах: № 61е "ст.м. "Центральний ринок" - вул. Новий Побут (коло тролейбусу), № 270е "Проспект Слави (Залютине) - ст.м. "Держпром".
Перевезення в зазначених маршрутах товариство здійснювало на підставі паспорту міського автобусного маршруту регулярних перевезень № 270е та № 61е, погодженого Державтоінспекцією 12.08.2011 р. та затвердженого Департаментом транспорту і зв'язку Харківської міської ради 15.08.2011 р.
Товарним ринком визначено автобусний маршрут загального користування № 61е "ст.м. "Центральний ринок" - вул. Новий Побут (коло тролейбусу), № 270е "Проспект Слави (Залютине) - ст.м. "Держпром", а часовими межами ринку - 2012 рік.
За підсумками 2012 року частка ТОВ «ЕКСПРЕС» на зазначених ринках становить 100%. Станом на листопад 2013 року суттєвих змін не відбулося.
Враховуючи вищенаведене, а також у відповідності до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» Адміністративною колегією Харківського територіального відділення Антимонопольного комітету України визнано, що за результатами 2012 року та станом на листопад 2013 року ТОВ «ЕКСПРЕС» займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 61е "ст.м. "Центральний ринок" - вул. Новий Побут (коло тролейбусу) та № 270е "Проспект Слави (Залютине) - ст.м. "Держпром" з часткою 100%.
Як зазначено в рішенні № 255-к та рішенні № 254-к, товариство з 2 липня 2013 року підвищило вартість проїзду на автобусному маршруті загального користування № 61Е міста Харкова з 2,50 до 3,00 гривень (тобто на 20%), на автобусному маршруті загального користування № 270Е міста Харкова з 3,25 до 3,50 гривень (тобто на 7,7%) відповідно.
Вартість проїзду в автобусних маршрутах була встановлена ТОВ «ЕКСПРЕС» з 02.07.2013 р. після погодження з Департаментом транспорту Харківської міської ради на підставі економічного обґрунтування встановлення (змін) вартості проїзду на міських автобусних маршрутах № 61е та № 270е, затверджених директором товариства.
На підставі Методики розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту, затвердженої наказом Міністерства транспорту та звязку України від 17.11.2009 р. № 1175, Адміністративною колегією Харківського територіального відділення Антимонопольного комітету України зроблені висновки про те, що ТОВ «ЕКСПРЕС» встановило економічно необґрунтований тариф перевезення пасажирів на автобусних маршрутах № 61е та № 270е за рахунок застосування завищених статей витрат та зменшеного перевезення пасажирів, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, та вчинило порушення законодавства, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 13, п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку послуг з перевезення на зазначених автобусних маршрутах. За вказані порушення на ТОВ «ЕКСПРЕС» накладено штрафи у розмірі 68 000 грн. відповідно до ст. 52 вищеназваного Закону із зобов'язанням товариства вжити заходів щодо припинення порушення законодавства шляхом надання на погодження до Департаменту транспорту Харківської міської ради економічно обґрунтованого тарифу на послуги з перевезення пасажирів на зазначених автобусних маршрутах.
Не погодившись з рішеннями № 255-к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 2/02-184-13 та за № 254-к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 2/02-185-13 Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12 листопада 2013 року, позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом про визнання недійсними вказаних рішень.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України неправильно застосовані відповідні норми права, зокрема, пункту 2.1 (з підпунктами), пунктів 5, 6 та 7 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку.
При цьому, суд першої інстанції вважав, що територіальне відділення встановлюючи монопольне становище позивача, безпідставно визначає в якості територіальних меж ринку конкретну територію проходження автобусних маршрутів. Такою територією з метою визначення монопольного становища є не конкретний маршрут, а територія району міста, по якому вони проходить. Виходячи з цього суд дійшов висновку, що відділенням визначення територіальних (географічних) меж ринку проведено з порушенням п. 1.3. Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку. Суд першої інстанції також вважав, що наведені відповідачем доводи не відповідають встановленому Методикою порядку визначення монопольного становища.
Окрім цього, за висновками місцевого господарського суду, тарифи на дані пасажирські перевезення не встановлюються самостійно перевізниками, їх встановлюють уповноважені органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи на підставі рішень, які є обов'язковими для виконання на відповідній території. В звязку з чим в якості правомірного обґрунтування зміни вартості проїзду на маршрутах № 61Е та № 270Е 02 липня 2013 року суд послався на рішення Департаменту транспорту Харківської міської ради про погодження тарифів на транспортні послуги позивача за автобусними маршрутами № 61Е, № 270Е у розмірі: 3,00 грн. (маршрут № 61Е), 3,50 грн. (маршрут № 270Е).
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсними рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12 листопада 2013 року за № 255-к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 2/02-184-13. та рішення від 12 листопада 2013 року за № 254-к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 2/02-185-13, як такі, що порушують права позивача.
Однак, з такими висновками колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (частини перша і друга статті 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").
Відповідно до статей 121, 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України приймає рішення від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України; адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має, зокрема, повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).
Згідно з пунктами 29, 32 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 № 169-р), при доведенні вчинення порушення, залежно від обставин у справі, може бути прийнято одне чи декілька рішень згідно зі статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції"; у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.
Відповідно до пункту 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживання монопольним (домінуючим) становищем є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ЕКСПРЕС» здійснює обслуговування автобусних маршрутів загального користування на підставі договору перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування м. Харкова від 15.12.2011 р. № 14-2011, укладеного з Департаментом транспорту і зв'язку Харківської міської ради.
Таким чином, ТОВ «ЕКСПРЕС» є суб'єктом господарювання у розумінні статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Згідно з пунктом 1.3 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.04.2002 за № 317/66059, територіальні (географічні) межі ринку -територія зі сферою взаємовідносин купівлі-продажу товару (групи товарів), в межах якої за звичайних умов споживач може легко задовольнити свій попит на певний товар і яка може бути, як правило, територією держави, області, району, міста тощо або їхніми частинами.
Відповідно до пункту 6.1. Методики територіальні (географічні) межі ринку певного товару (товарної групи) визначаються шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживача придбання товарів (товарної групи), що належать до групи взаємозамінних товарів (товарної групи), є неможливим або недоцільним.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» ринок товару (товарний ринок) - сфера обороту товару (взаємозамінних товарів), на який протягом певного часу і в межах певної території є попит і пропозиція. Крім цього, пунктом 1.3 Методики визначено, що товарні межі ринку - товар (товарна група), сукупність схожих, однорідних предметів господарського обороту, в межах якої споживач за звичайних умов може перейти від споживання певного виду предметів господарського обороту до споживання інших.
Відповідно до пункту 5.1 Методики товарні межі ринку визначаються шляхом формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп), у межах якої споживач за звичайних умов може легко перейти від споживання одного товару до споживання іншого.
Отже, діючі нормативно-правові акти не містять вичерпного й установленого переліку товарних та територіальних (географічних) меж ринку, в тому числі закріплення товарних та територіальних (географічних) меж в межах адміністративно-територіальної одиниці чи її адміністративного району. Межі ринку органами Антимонопольного комітету України визначаються в кожному випадку окремо із врахуванням сфери обороту товару, в даному випадку в межах територій проходження маршрутів №61Е та №270Е, які обслуговує позивач за результатами конкурсу та відповідно до паспортів маршруту.
Згідно зі статтею 43 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах. При цьому, об'єктом конкурсу можуть бути: маршрут (кілька маршрутів), оборотний рейс (кілька оборотних рейсів).
Отже, законодавством про автомобільний транспорт передбачено закріплення конкретного автобусного маршруту загального користування за перевізником, який став переможцем конкурсу (у разі визначення маршруту об'єктом конкурсу).
З матеріалів справи вбачається, що за результатами конкурсу, який відбувся 14.12.2011 та на підставі договору від 15.12.2011 №14-2011, укладеного з Департаментом транспорту і зв'язку Харківської міської ради, ТОВ «ЕКСПРЕС» надані виключні права на обслуговування, зокрема маршруту №61Е "ст.м. "Центральний ринок" - вул. Новий Побут (коло тролейбусу) та № 270е "Проспект Слави (Залютине) - ст.м. "Держпром" терміном на 5 років.
Відповідно до пункту 6.1. Методики при визначенні територіальних (географічних) меж ринку певного товару можуть враховуватись, зокрема: рівень транспортних витрат, включаючи особливості транспортування товару (товарної групи); наявність на відповідній території та рівень бар'єрів на вивезення чи ввезення товару (товарної групи).
Бар'єрами вступу на ринок послуг з перевезення пасажирів на конкретному автобусному маршруті загального користування є адміністративні обмеження, які полягають у визначенні на конкурсних умовах перевізника, що обслуговуватиме певний автобусний маршрут загального користування. Фактично, конкуренція можлива лише на етапі проведення конкурсу на визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування.
Виходячи з викладеного, пасажир не має можливості вибору перевізника на конкретному маршруті, у зв'язку з тим, що на кожному автобусному маршруті працює конкретний перевізник, який є переможцем конкурсу.
При цьому, для споживачів, які мають намір отримати послуги з перевезення з/до кінцевих зупинок на конкретному автобусному маршруті (в даному випадку територія проходження маршруту № 61Е та маршруту № 270Е) на інших маршрутах, які мають деякі ділянки маршрутів, що частково збігаються з автобусним маршрутом, існують бар'єри у вигляді додаткових витрат часу (пересадка з одного виду транспорту на інший) та коштів (плата за проїзд на кожному виду транспорту, що в цілому збільшує плату).
Тобто, споживачі, які мають намір отримати послуги товариства з перевезення пасажирів по території проходження маршруту № 61е "ст.м. "Центральний ринок" - вул. Новий Побут (коло тролейбусу) та 270е "Проспект Слави (Залютине) - ст.м. "Держпром", не можуть задовольнити свій попит від інших суб'єктів господарювання, що надають послуги з перевезення пасажирів по іншим маршрутам, у зв'язку з відсутністю жодного конкурента по території проходження зазначених маршрутів.
Таким чином, території проходження маршруту № 61е "ст.м. "Центральний ринок" - вул. Новий Побут (коло тролейбусу) та № 270е "Проспект Слави (Залютине) - ст.м. "Держпром" є мінімальними територіями, за межами яких з точки зору споживача придбання послуги з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування - відповідно №61е та № 270е міста Харкова, є неможливим.
Згідно ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Стаття 12 Закону визначає поняття монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку товару.
Згідно до п.15, 4., п. 15. 5. Постанови Вищого господарського суду України № 15 від 26.12. 2011 р. "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" обов'язок з доведення в суді факту зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на Антимонопольний комітет України або його територіальне відділення, яке є стороною у справі.
Водночас за змістом приписів статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання, який заперечує зайняття ним монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, має довести, що він зазнає значної конкуренції.
Отже, відповідачем правомірно визнано, що ТОВ «ЕКСПРЕС» відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами 2012 року та станом на листопад 2013 року займає монопольне (домінуюче) становища на ринку послуг з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 61е "ст.м. "Центральний ринок" - вул. Новий Побут (коло тролейбусу) та № 270е "Проспект Слави (Залютине) - ст.м. "Держпром" з часткою 100%.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав переліку своїх конкурентів з зазначенням територіальних меж, де він зазнає значної конкуренції.
При цьому, позивач не надав жодних доказів, які могли б спростувати встановлені в оскаржуваних рішеннях обставини стосовно того, що інші перевізники здійснюють перевезення пасажирів за тими маршрутами та у той самий час, що і позивач, а також доказів, що інші перевізники здійснюють перевезення пасажирів на цих міських маршрутах загального користування, та завдання позивачу значної конкуренції на відповідних ринках.
Порушень у застосуванні органом Антимонопольного комітету України Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням названого Комітету від 05.03.2002 №49-р Закону України колегія суддів не вбачає.
Як було встановлено територіальним відділенням, товариство з 2 липня 2013 року підвищило вартість проїзду на автобусному маршруті загального користування № 61Е міста Харкова з 2,50 до 3,00 гривень (тобто на 20%), на автобусному маршруті загального користування № 270Е міста Харкова з 3,25 до 3,50 гривень (тобто на 7,7%) відповідно.
Вартість проїзду в автобусних маршрутах була встановлена ТОВ «ЕКСПРЕС» з 02.07.2013 р. після погодження з Департаментом транспорту Харківської міської ради на підставі економічного обґрунтування встановлення (змін) вартості проїзду на міських автобусних маршрутах № 61е та № 270е, затверджених директором товариства.
Так, суд першої інстанції в своєму рішенні вважав, що тарифи на дані пасажирські перевезення не встановлюються самостійно перевізниками, їх встановлюють уповноважені органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи на підставі рішень, які є обов'язковими для виконання на відповідній території.
Однак, такий висновок суду не відповідає обставинам справи з огляду на наступне.
Відповідно до статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить повноваження встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг.
Згідно з Методикою розрахунку тарифу на послуги пасажирського автомобільного транспорту, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 17.11.2009 № 1175 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.11.2009 за № 1146/17162 (надалі -Методика розрахунку тарифів), (зокрема згідно з пунктом 2.21 розділу 2) товариство здійснило розрахунок тарифів на перевезення пасажирів по автобусним маршрутам загального користування № 270е і № 61е та погодило зазначені тарифи з Департаментом транспорту Харківської міської ради.
Відповідно до п. 2.1 розділу 2 договору № 14-2011 від 15.11.2011 р. замовник (Департамент транспорту Харківської міської ради) узгоджує тариф на міському маршруті.
При цьому, будь-яких рішень щодо встановлення тарифів на перевезення пасажирів по автобусному маршруту загального користування № 270е та автобусному маршруту загального користування № 61е Департаментом транспорту Харківської міської ради не приймалось, в свою чергу позивачем не надано до суду будь-яких доказів із зазначеного питання.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що адміністративна колегія територіального відділення правомірно кваліфікувала дії товариства по встановленню економічно необґрунтованих тарифів на послуги з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 61е та автобусному маршруті загального користування № 270е міста Харкова, як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 частини другої статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічно конкуренції" за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 2 ст. 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкті господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
За вказані порушення рішеннями Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 254-к та № 255-к від 12.11.2013р. на ТОВ «ЕКСПРЕС» правомірно накладено штрафи у розмірі 68 000 грн. відповідно до ст. 52 вищеназваного Закону із зобов'язанням товариства вжити заходів щодо припинення порушення законодавства шляхом надання на погодження до Департаменту транспорту Харківської міської ради економічно обґрунтованого тарифу на послуги з перевезення пасажирів на зазначених автобусних маршрутах.
Згідно з Наказом від 2 лютого 2005 року №1/27 "Про організацію взаємодії між Антимонопольним комітетом і Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України у сфері контролю за цінами" Антимонопольний комітет України контролює додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції суб'єктами господарювання, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку, в частині встановлення таких цін придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку. Крім того, про можливість здійснення органами Антимонопольного комітету України контролю за дотриманням вимог антимонопольного законодавства при ціноутворенні у сфері застосування вільних цін і тарифів зазначалось і в Оглядових листах Вищого господарського суду України від 24.10.2006 p. N 01-8/2361 та від 03.12.2004 № 04-5/3180 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції", в яких є посилання також на постанову Верховного су України від 27.06.01 № 04-1/24.
Зазначене підтверджується і пунктом 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 15 від 26.12.2011 року, в якому зазначено, що "Закон не покладає на Антимонопольний комітет України та його органи здійснення контролю за ціноутворенням у сфері застосуванню цін і тарифів. Водночас за пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлення, зокрема, таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, кваліфікується як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку. Отже, господарським судам у вирішенні спорів слід мати на увазі, що зазначені органи можуть здійснювати контроль за дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції і у встановленні та застосуванні вільних цін і тарифів."
Таким чином, оскаржувані рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіальне відділення Антимонопольного комітету України від 12 листопада 2013 року за № 255-к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 2/02-184-13 та за № 254-к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 2/02-185-13 прийняті у межах наданих йому повноважень, з дотриманням приписів чинного законодавства. Підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними вказаних рішень відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" відсутні.
З аналізу матеріалів справи вбачається, що позивачами не надано належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість їх заявлених позовних вимог, тоді як відповідачем належним чином доведена його позиція щодо правомірності прийнятих рішень адміністративної колегії від 12.11.2013 р. № 254-к та від № 255-к з документальним та матеріальним обґрунтуванням.
З урахуванням викладеного, а також беручи до уваги, що висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для скасування рішення органу Антимонопольного комітету України не відповідають фактичним обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2014 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Враховуючи зазначене та керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2014 р. у справі № 922/4969/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути з ТОВ "Експрес", 61022, м. Харків, пров. Ботанічний, 4 (в тому числі з п/р № 2600531900004 в АБ "Діамант", МФО 320854, код ЄДРПОУ 24659732) на користь державного бюджету України 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Повний текст постанови складено та підписано 04.04.2014 р.
Головуючий суддя Істоміна О.А.
Суддя Барбашова С.В.
Суддя Білецька А.М.
Судове рішення № 38107737, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 04.04.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 922/4969/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: