Постанова № 38104814, 27.03.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2014року Справа № 912/1668/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А (доповідача),

суддів: Білецької Л.М., Тищик І.В.

секретар судового засідання: Гаврилов О.М.

представники сторін:

від позивача: Кудрявцев О.М. представник, довіреність б/н від 06.11.13;

від позивача: Круглий Р.М. директор, наказ №1 від 21.11.11;

від позивача: ОСОБА_1. засновник, паспорт серії НОМЕР_1 від 23.02.99;

від відповідача: Глухов І.А. представник, довіреність №1 від 12.11.13;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ГІДРОС"

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.12.2013 року у справі № 912/1668/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ГІДРОС", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток альтернативного опалення - теплові енергетичні системи", смт. Новгородка Кіровоградська область

про припинення дії договору та стягнення 399 705, 42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 17.12.2013 року у справі №912/1668/13 (ОСОБА_5.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення мотивовано відсутністю підстав для розірвання спірного договору та недоведеністю позивачем факту поставки продукції за договором №1705/1 від 17.05.2013 року.

Не погодившись з даним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою.

Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 11,202,509,525,526,599,612,625,628,638,655,692,712 Цивільного кодексу України, ст.ст.20,175,179 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2,32,33,34,43,83,84 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що, згідно до договору поставки обладнання №1705/1 від 17.05.2013 року, специфікацій №1 від 17.05.2013 року та №2 від 17.07.2013 року він передав у власність відповідача товар на суму 481 906 грн. 00 коп. Частину товару відповідач отримав експрес-доставкою ТОВ "Нова Пошта", про що свідчить відмітка про отримання вантажу директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток альтернативного опалення - теплові енергетичні системи" Сачівкіним О.О., а інша частина обладнання поставлена позивачем безпосередньо з заводу виробника за адресою відповідача автомобільним транспортним засобом, про що свідчить ТТН 02ААТ№730214 від 06.08.2013 року, та ТТН 02ААТ№730222 від 22.08.2013 року.

Крім того скаржник зазначив, що відповідач після отримання продукції направив на адресу позивача оригінали довіреностей виданих директору відповідача Сачівкіним О.О., на зворотній стороні яких вказувалось найменування продукції, яку належить отримати та видаткові накладні з печаткою підприємства, що підтверджує отримання товару відповідачем у відповідності до супровідних документів.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не надав належну оцінку вказаним обставинам справи та просить суд скасувати оскаржуване рішення, задовольнити позов в частині вимог про стягнення суми основної заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних збитків, стягнути на користь позивача витрати за юридичні послуги в розмірі 5000,00 грн.

В ході розгляду апеляційної скарги позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, зазначав на відсутність необхідності припинення дії договору.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач спростовує доводи скаржника, зазначає, що довіреність на отримання товару виписувалась, але товар по ній отримано не було, на видаткових накладних відсутній підпис про отримання товару уповноваженою особою відповідача.

Просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає в силу наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Компанія "ГІДРОС" (позивач) та ТОВ "РАО-ТЕС" (відповідач) укладено договір поставки обладнання №1705/1 від 17.05.2013 року (том 1 а.с. 69-71).

За умовами договору позивач зобов'язується в строки та на умовах, викладених в договорі, поставити та передати у власність відповідача насосне обладнання та комплектуючі вироби (продукцію) у відповідності з рахунками-фактурами, специфікаціями та видатковими накладними, які являтимуть собою невід'ємну частину цього договору, а відповідач зобов'язується своєчасно прийняти продукцію та оплатити її вартість, вказану в рахунках-фактурах та видаткових накладних (п.1.1. Договору).

Відповідно до пункту 4.1 Договору покупець зобов'язаний здійснити оплату за продукцію в строки та в розмірі, вказаному в рахунках-фактурах, специфікаціях постачальника. Датою оплати є день зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Продукція постачається покупцю на умовах попередньої оплати або з відстроченням платежу, про що вказується покупцем в замовленні на продукцію та підтверджується постачальником в рахунках-фактурах, специфікаціях (п.4.2. Договору).

Сторонами погоджено, що моментом передачі продукції вони вважають підписання уповноваженою особою відповідача видаткової накладної на підставі довіреності. (пункт 5.3. договору).

Відповідно до п.10.1. договору, отримання продукції відповідачем здійснюється по видатковим накладним, оформленим позивачем на підставі довіреності покупця. Підпис відповідача у видаткових накладних є підставою вважати, що відповідач отримав відповідну продукцію по кількості, якості та комплектності і ризик втрати продукції переходить до відповідача.

17.05.2013 року сторонами укладений додаток до договору №1 специфікація №1 від 17.05.2013 року, згідно до якого позивач зобов'язується в оговорені строки передати у власність відповідача продукцію, а відповідач зобов'язується прийняти та сплатити її (том 1 а.с. 72).

Загальна вартість продукції по специфікації №01 складає 280 120 грн. 00 коп. Графік покриття заборгованості наступний: 03.06.2013 має бути сплачено покупцем 35000,00 грн., 09.09.2013 - 20000,00 грн., 29.10.2013 - 20000 грн., 29.11.2013 - 80000 грн., 26.12.2013 - 125000 грн.(п.1.2.3. додатку до договору №1)

17.07.2013 року сторонами підписано додаток №2 до договору поставки обладнання №1705/1 від 17.05.2013 року - специфікація №02, в якій зазначено, що позивач зобов'язується в оговорені строки передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язується прийняти продукцію та сплатити її вартість у розмірі 201 786 грн. 00 коп. Умовами оплати є авансовий платіж в розмірі 65 000 грн. 00 коп. Вищевказана специфікація №2 скріплена печатками сторін, однак не підписана зі сторони ТОВ "РАО-ТЕС".

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору як передоплату відповідач сплатив на користь позивача 95 120,00 грн,.

Суд першої інстанції встановив, що згідно листа Дарницького відділення публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" №301.5-10/291913 від 29.10.2013 року відповідачем сплачено:

- 21.05.2013 року - 35 120,00 грн. (призначення платежу: передоплата згідно рахунку № 394 від 17.05.2013 року за обладнання у сумі 29 266,67 грн., ПДВ - 20% 5853,33 грн.);

- 31.07.2013 року - 10 000,00 грн. (призначення платежу: передоплата за обладнання згідно рахунку № 629 від 17.07.2013 року у сумі 8 333,33 грн., ПДВ - 20% 1 666,67 грн.);

- 06.08.2013 року - 20 000,00 грн. (призначення платежу: часткова сплата за обладнання згідно рахунку № 629 від 17.07.2013 року у сумі 16 666,67 грн., ПДВ - 20% 3 333,33 грн.);

- 15.08.2013 року - 15 000,00 грн. (призначення платежу: часткова сплата згідно рахунку № 629 від 17.07.2013року у сумі 12 500 грн., ПДВ - 20% 2 500 грн.);

- 16.08.2013 року - 5 000,00 грн. (призначення платежу: матеріали згідно рахунку № 629 від 17.08.2013 року);

- 27.08.2013 року - 10 000,00 грн. (призначення платежу: часткова оплата за матеріали згідно рахунку від 17.07.2013 року № 629 у сумі 8 333,33 грн., ПДВ - 20% 1 666,67 грн.) (том 1 а.с.123- 130).

Зазначаючи на отримання відповідачем товару на загальну суму 481 906,00 грн. том 1 а.с.147), позивач посилався на надані до справи видаткові накладні та довіреності (том 1 а.с.30,31,33,34,36,37,39,40,42,43,45,46,48,49,51,52,54,55,57,58,60,61,63,64,66,67).

Між тим, суд першої інстанції надав належну оцінку вказаним доказам та вірно зазначив, що вони не підтверджують факт отримання відповідачем товару.

Колегія суддів вважає за необхідне на спростування доводів апелянта зазначити, що вказані докази не відповідають вимогам, погодженим обома сторонами в п.п.5.3 та 10.1 договору поставки, а саме не містять підпису уповноваженої особи покупця на видатковій накладній.

Наявність особистого підпису або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції вимагають і положення п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Надані позивачем товарно-транспортні накладні, що підтверджують відправку товару через ТОВ "Нова пошта" (том 1 а.с.32,35,38,41,44,47,50,56,59,62,68) отримувачу Сачівкіну О.О., належним та допустимим доказом отримання товару відповідачем не являються.

Товарно-транспортні накладні про направлення товару ТОВ "Гідрос" (том 1 а.с.53,65) містять відомості про отримання вантажу директором ОСОБА_7. Однак довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей даною особою відповідача в матеріалах справи відсутні.

Отже, висновок господарського суду про недоведеність позивачем факту отримання відповідачем товару на вказану у позові суму, факту наявності заборгованості позивач не спростував.

Відомості податкового органу, отримані позивачем на запит Дніпропетровського апеляційного господарського суду, копії податкових накладних, надані до позову, в розумінні погоджених сторонами положень договору також не є належним та допустимим доказом наявності заборгованості за отриманий товар.

Відповідно до положень ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Підставою для застосування положень ст.625 Цивільного кодексу України щодо стягнення заборгованості з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних, для застосування санкцій у вигляді стягнення пені є порушення грошового зобов'язання.

Оскільки таке порушення позивачем не доведено, відмова суду в задоволенні цієї частини позовних вимог є законною та обґрунтованою.

Щодо вимог позивача про припинення дії договору в зв'язку зі зміною істотних обставин, колегія суддів також погоджується з висновком оскаржуваного судового рішення.

Суд правомірно зазначив, що позивачем не доведено ні істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, ні сукупності та наявності тих чотирьох умов, які визначені частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України.

Позивач даний висновок суду не спростовує, погоджується з ним, про що свідчить викладена ним позиція у заяві про уточнення позовних вимог від 26.03.2014 року.

Відповідно до положень ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення постановлено у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, при повному дослідженні всіх обставин справи та підстав для його скасування та задоволення вимог апелянта не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.12.2013 року у справі №912/1668/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий Т.А. Верхогляд

Суддя Л.М. Білецька

Суддя І.В. Тищик

Підписано в повному обсязі 07.04.2014 року.