Вирок № 38101635, 10.02.2014, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/2202/13-к

Провадження № 1-КП/415/3/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2014 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Дядько Л.І.

за участю:

секретаря Соловйової А.І.,

прокурора Дергачова М.С.

захисника ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2

представника потерпілої адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лисичанську кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанська, Луганської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не судимого, пенсіонера, працював водієм у Лисичанському Тролейбусному Управлінні, одруженого, проживаючого і зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

встановив:

09 серпня 2012 року, приблизно о 08 годині, водій ОСОБА_4, керуючи пасажирським автобусом БАЗ 22154 СПГ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи рух за маршрутом №111 «Завод «Пролетарій» - Центральний ринок» згідно маршрутного листа, рухаючись по проїзній частині вулиці Свердлова міста Лисичанська, яка призначена для руху в одному напрямку та має смугу для руху загального транспорту у зустрічному напрямку, по смузі для руху загального транспорту з боку вулиці Першотравневої міста Лисичанська, в районі будинку №343 зазначеної вулиці проігнорував вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій зобов'язаний: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.». ОСОБА_4, маючи об'єктивну можливість виявити пішохода ОСОБА_5 на проїзній частині, який вийшовши на проїзну частину вулиці Свердлова на смугу для руху загального транспорту, зупинився і нерухомо стояв пропускаючи транспорт який рухався у основному напрямку, а перед наїздом зробив крок в бік протилежної сторони проїзної частини не дивлячись на смугу для руху загального транспорту, не виявив пішохода на проїзній частині оскільки відволікся від керування автобусом, в наслідок чого не застосував гальмування з моменту настання небезпеки і скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5, який від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці пригоди.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину за ст.286 ч.2 КК України визнав повністю і пояснив, що 09 серпня 2012 року він їхав по маршруту «завод Пролетарій-Центральний ринок» керуючи пасажирським автобусом БАЗ 22154. Коли здійснював рух по проїзній частині вулиці Свердлова міста Лисичанська, скоїв наїзд на пішохода і він помер на місті пригоди від тілесних ушкоджень. В обвинувальному акту все викладено вірно. Він повністю визнає провину, в скоєному щиро кається і просить пробачення у потерпілої. Шкоду відшкодував ОСОБА_5 добровільно в розмірі 20000 грн. Просить не позбавлять його волі. Крім визнання своїй вини у вчиненні кримінального правопорушення за ст.286 ч.2 КК України, винуватість ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України повністю доведена зібраними у ході судового розгляду доказами.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила в судовому засіданні, що 09 серпня 2012 року її чоловік ОСОБА_5 приблизно в 7 годин 30 хвилин пішов з будинку. Вона телефонувала йому, але чоловік не відповідав. В 10 годину від працівника ДАІ стало відоме, що ОСОБА_5 потрапив в ДТП. Коли вони приїхали до місця пригоди, тіла чоловіка вже не було, а сумка і пакет перебували на місці аварії. Спочатку ОСОБА_4 мір к відшкодуванню шкоди не приймав. В даний час він заплатив їй 20000 грн., вибачився і тому вона просить не позбавляти обвинуваченого волі. Від цивільного позову у часті матеріальних збитків у розмірі 18950 грн. и моральної шкоди у сумі 70000 грн. відмовляється.

Свідок ОСОБА_8 пояснила в судовому засіданні, що 09 серпня 2012 року вона очікувала маршрутне таксі на зупинці « Вуглірозвідка». Бачила на узбіччі чоловіка за пішохідним переходом. Коли чоловік зробив крок вперед, щоб перейти дорогу, маршрутка, яка в цей час їхала, збила потерпілого. Вона бачила, що водій знаходячись в салону маршрутки, відволікся і побачив пішохода на відстані один або 1,5 метра, але не зміг зупинитися і вдарив чоловіка боком. Вона знаходилася на відстану приблизно 20 метрів і все бачила так як у неї добре зір. Потім узнала, що чоловік помер. Вона приймала участь в слідчому експерименту за участю понятих і указала місце наїзду на пішохода.

Вона чітко бачила, що наїзд відбувся після пішохідного переходу, на проїзну частину вийшов пішохід, який зупинився на проїзній частині та дивився в сторону громадського транспорту. Пішохід не зачіплявся за транспортний засіб, труп не переміщували. Також вона наполягає,що водій автобуса дивився в салон, та повернувся назад на дорогу вже коли чоловік робив крок і відразу відбувся удар.

Свідок ОСОБА_9 пояснив в судовому засіданні, що він приймав участь в проведенні слідчого експерименту 06 березня 2013 року разом з братом ОСОБА_10 в зв'язку з ДТП в якому загинув чоловік. З ОСОБА_8 він знайом не був, його запросив слідчий. ОСОБА_8 говорила, що потерпілий стояв у краї узбіччя, проводилися заміри. Слідчий показав місце наїзду на потерпілого. Оскільки сніг розтанув , була видна розмітка на дорозі. В ході слідчого експерименту був складено схема і протокол. Зауважень ні від кого не надходило.

Свідок ОСОБА_10 пояснив в судовому засіданні, що 06 березня 2013 року він приймав участь в проведенні слідчого експерименту разом з братом ОСОБА_9 в зв'язку з ДТП в якому загинув чоловік. Також в проведенні експерименту приймала участь ОСОБА_8. Він не пам'ятає, що говорила остання про місце знаходження потерпілого. Розмітка на дорозі була видна добре оскільки сніг розтанув. В ході слідчого експерименту був складено схема і протокол. Зауважень ні від кого не надходило.

Свідок ОСОБА_11 пояснив в судовому засіданні, що він працює слідчім відділу розслідування ДТП СУ ГУМВС України у Луганській області. В першої половині серпня 2012 року він приймав участь у огляду місця події за фактом ДТП, яке було скоєно ОСОБА_4. Огляд проводився в присутності водія. З місця події були вилучені певні речі та предмети, слідчим складено схему ДТП, зауважень та клопотань з боку учасників огляду місця події не надходило.

Свідок ОСОБА_12 пояснив в судовому засіданні, що працює в експертній службі при ГУМВС України в Луганської області. 09 серпня 2012 року він разом зі слідчім ОСОБА_11 приймав участь у огляду місця події за фактом ДТП, яке було скоєно ОСОБА_4 по вулиці Свердлова м. Лисичанська. Огляд проводився в присутності водія ОСОБА_4 і двох понятих. З місця події були вилучені речі та предмети, слідчим складено схему ДТП, зауважень та клопотань з боку учасників огляду місця події не надходило. Він не бачив, щоб водій щось переміщував.

Свідок ОСОБА_13 пояснила в судовому засіданні,що вона приймала участь в відтворенні обстановки і обставин ДТП, яке скоїв ОСОБА_4, за участю ОСОБА_8, разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 31 серпня 2012 року. ОСОБА_8 указала місце наїзду на пішохода. Слідчім був складено протокол, схема, зауважень ні від кого не надійшло.

Свідок ОСОБА_15 пояснила в судовому засіданні, що вона була пасажиром маршрутного таксі під час, коли відбулося ДТП за участю водія ОСОБА_4, так як знаходилася в цей час в маршрутному таксі, яким керував обвинувачений. Раптово вона побачила перед собою з правої сторони чоловіка, після чого відбувся удар. Після удару чоловік одразу зник із поля зору. Під час удару вона відчула, що автобус зміщується вправо, а після цього зупинився на зупинці. До удару вона пішохода не бачила, чи рухався він їй також невідомо. Вона вважає, що наїзд на пішохода був до пішохідного переходу.

Свідок ОСОБА_16 пояснив в судовому засіданні, що він працює слідчім СВ Лисичанського МВ ГУМВС і в його провадженні знаходилася дана справа. В ході досудового розслідування було розглянуто дві версії. Перша версія водія ОСОБА_4 про те, що наїзд на пішохода був перед пішохідним переходом, друга версія про те. що наїзд був за пішохідним переходом. Ці версії були неспроможними і тільки версія ОСОБА_8 знайшла своє підтвердження. Перша версія була неспроможна в частини, що потерпілий не зачіплявся за транспортний засіб, а друга версія , що на одягу постраждалого не було слідів зачеплення. Були проведені всі необхідні слідчі дії. ОСОБА_4 приймав участь в огляду місця події, список очевидців він йому не передав. Вважає, що версії ОСОБА_4 і ОСОБА_15 ні відрізняються.

З протоколу огляду трупа ОСОБА_17 від 09 серпня 2012 року вбачається, що він знаходиться на проїзної частини вулиці Свердлова м. Лисичанська з тілесними ушкодженнями внаслідок ДТП. том 1 а.с.23-25.

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 31 серпня 2012 року за участю свідка ОСОБА_8, яка розповила про обставини події, викрив обвинуваченого ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення. том. 1 а.с. 65-68.

Висновком експертизи лакофарбових матеріалів та покриттів від 10.10.2012 року № 737/8 згідно якої частини лакофарбового покриття мають загальну родову приналежність з частками лакофарбового покриття, вилученими з кузова автомобіля, яким керував ОСОБА_4 на час ДТП. том 1 а.с. 75-80.

Висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_5, відповідно якого смерть ОСОБА_5 наступила від тяжкої тупої травми голови. Тулуба, кінцівок, з переламом шийного відділу позвоночника, множинними двосторонніми переламами ребер, закритими переламами лівого плеча, бедра. Ці ушкодження утворились від взаємодії з твердими тупими предметами, можливо в строк та за обставин, вказаних в постанові. Смерть ОСОБА_5 знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв'язку з отриманими ушкодженнями. том 1 а.с.84-86.

Висновком експертизи скла, кераміки та виробів з них, відповідно якої осколки вітрового скла, вилучені з мікроавтобусу та осколки скла, вилучені з проїзної частини на місці події, не мають родової подібності, не могли складати одне ціле. Осип скла, який знаходився до пішохідного переходу за своєю формою нагадував бутилочне скло, а не скло з транспортного засобу. а.с.98-100 том 1.

Висновком експертизи технічного стану транспортного засобу № 2128/18 від 22.10.2012 року відповідно якої на момент огляду технічних несправностей гальмівної системи, ходової частини та рульового управління мікроавтобусу БАЗ 22154 СПГ державний номер НОМЕР_2, які могли мати місце до настання ДТП та посприяти його розвитку, не встановлено. том 1 а.с.105-106.

Висновком судової автотехнічної експертизи № 2129/18 відповідно до якого, в даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_4 з моменту об'єктивної можливості побачити перешкоду на проїзній частині або пішохода, що наближується в темпі бігу, в будь якому випадку, мав прийняти міри до зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу. Водій ОСОБА_4 мав технічну можливість попередити це ДТП шляхом своєчасного гальмування, дії водія знаходились в причинному зв'язку з настанням ДТП. том 1 а.с.114-117.

Протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_8 та ОСОБА_4, між свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_15, в ході якої свідок ОСОБА_8 підтвердила свої показання, викрив ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення, яке призвело до смерті ОСОБА_2. том 1 а.с.127-129, 141-142.

Висновком медико-криміналістичної експертизи, відповідно якого не встановлені ушкодження, які могли б свідчити про те, що після наїзду ОСОБА_5 міг бути переміщений на відстань близько 32,2 метрів шляхом зачеплення виступаючих частин мікроавтобусу за одяг і взуття потерпілого, з послідуючим утриманням його на транспортному засобі.а.с.133-139 ,том 1.

Протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_8, відповідно до якого свідок вказала місце наїзду в 8,2 метри від дорожньої розмітки «зебра» та 1, 9 метра від правого краю проїзної частини, та схемою до цього протоколу слідчого експерименту. том 2 а.с.29-32.

Висновком № 350/32 судової комплексної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи з которой вбачається, що версія ОСОБА_15 є технічно неспроможною, аналізом версії свідка ОСОБА_8 технічної неспроможності даних не встановлено. В даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_4 мав об'єктивну можливість побачити перешкоду, попередити дане ДТП шляхом своєчасного гальмування з зупинкою автомобіля до місця наїзду тобто шляхом виконання вимог п. 12,3 ПДД України. том 2 а.с.42-46.

З протоколу проведенні слідчого експерименту від 29.11.2013 року на предмет можливості побачити чи відвернутий водій в салон, чи ні, свідок ОСОБА_8 підтвердила, що з зупинки громадського транспорту видно, що водій відвернутий в салон. матеріали обвинувального акту а.с.85-86.

В судовому засіданні експерти ОСОБА_18, ОСОБА_19, які наполягали на вірності проведених ними експертиз, підтвердили неспроможність версії водія ОСОБА_4, і пояснили суду, що проведення експертизи з метою дослідження версії водія ОСОБА_4 недоцільне, оскільки закладення технічно неспроможних даних в основу експертизи може призвести до технічно-неспроможних висновків.

Спочатку обвинувачений ОСОБА_4 провину не визнавав і, пояснював, що він потерпілого не бачив, за дерева. В кінці судового слідства вину визнав, щиро розкаявся, добровільно відшкодував шкоду потерпілої.

Таким чином, суд визнає вину обвинуваченого повністю доведеною, а його дії правильно кваліфікованими за ч.2 ст.286 КК України,так як він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, не виконавши вимоги п.п. 1.3.; 1.5.; 12.3 Правил дорожнього руху України.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу ОСОБА_4 , який раніше не судимий, характеризується в побути і за місцем роботи позитивне , пенсіонер.

Обставинами, що пом'якшує покарання обвинуваченого суд вбачає визнання вини,щиро каяття, добровільне відшкодування шкоди.

Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого суд не вбачає.

За таких обставин, суд, приходить до висновку, що для виправлення і попередження нових злочинів ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням.

До такого висновку суд приходить враховуючи, що ОСОБА_4 скоїв необережний злочин, в побути і за місцем роботи характеризується позитивне , вперше притягується до кримінальний відповідальності, суд також враховує не молодій вік обвинуваченого, то, що вин щиро розкаявся в скоєному, добровільно відшкодував шкоду. Потерпіла претензій до ОСОБА_4 не має, просить не позбавляти його волі, заявила відмову від цивільного позову. Суд вважає можливим прийняти відмову потерпілої від позову.

Суд також вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 додаткове покарання в виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.

У кримінальному провадженні є витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судових експертиз, а саме:

Судової експертизи лакофарбових матеріалів у розмірі 1176 грн.

Судової хімічної експертизи скла, кераміки та виробів із них у розмірі 3678 грн.

Судової експертизи технічного стану транспортного засобу у розмірі 613 грн.

Судової автотехнічної експертизи у розмірі 858 грн. 20 коп.

Судової трасологічної експертизи цілого за частинами у розмірі 343 грн.

Судової транспортно-трасологічної експертизи у розмірі 1226 грн.

Судової комплексної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи у розмірі 1324 грн. 80 коп.

Долю речових доказів по справі суд вирішує згідно ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373- 374 КПК України , суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину , передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити йому покарання 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3(три) року.

На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування основного покарання на 3(три) року.

На підстави ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов'язки:

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Прийняти відмову від цивільного позову потерпілої ОСОБА_2 в частини матеріального позову в розмірі 18950 грн.(вісімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) і моральної шкоди в розмірі 70000 грн.(сімдесят тисяч)

Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати за проведення судової експертизи лакофарбових матеріалів у розмірі 1176 грн. (одна тисяча сто сімдесят шість ) на залучення експертів , № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 24060300, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013.

Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати за проведення судової хімічної експертизи скла, кераміки та виробів із них у розмірі 3678 грн.( три тисячі шістсот сімдесят вісім) на залучення експертів , № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 24060300, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013.

Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати за проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу у розмірі 613 грн.(шістсот тринадцять) на залучення експертів , № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 24060300, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013.

Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати за проведення судової автотехнічної експертизи у розмірі 858 грн. 20 коп.(вісімсот п'ятдесят вісім), на залучення експертів , № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 24060300, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013.

Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати за проведення судової трасологічної експертизи цілого за частинами у розмірі 343 грн. (триста сорок три) на залучення експертів , № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 24060300, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013.

Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи у розмірі 1226 грн. (одна тисяча двісті двадцять шість) на залучення експертів , № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 24060300, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013.

Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати за проведення судової комплексної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи у розмірі 1324 грн. 80 коп. (одна тисяча триста двадцять чотири) на залучення експертів , № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 24060300, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013.

Речови докази, а саме: автобус БАЗ 22154 СПГ державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який перебуває на відповідальному зберіганні на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській області за адресою м. Лисичанськ вул. Леніна буд.71 повернути Лисичанському тролейбусному управлінню.

Фрагменти лакофарбового покриття, яки перебувають на відповідальному зберіганні в камері схову Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській області знищити.

Одяг ОСОБА_5 рубашку, брюки, сандалі, яки перебувають на відповідальному зберіганні в камері схову Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській області повернути ОСОБА_2.

Зразки лакофарбового покриття з автобуса БАЗ 22154 СПГ державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яки перебувають на відповідальному зберіганні в камері схову Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській області, знищити.

Зразки лобового скла автобуса БАЗ 22154 СПГ державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яки перебувають на відповідальному зберіганні в камері схову Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській області знищити.

Фрагменти пластикового розпилювача фари, яки перебувають на відповідальному зберіганні в камері схову Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській області знищити.

Фрагменти скла, знайдені на проїзній частині, яки перебувають на відповідальному зберіганні в камері схову Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській області, знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Л.І. Дядько