Рішення № 38098130, 08.04.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3486/14 Справа № 419/7459/12 Головуючий у 1 й інстанції - Некрасов О. О. Доповідач - Ремез В.А.Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

Головуючого - Ремеза В.А.

Суддів - Міхеєвої В.Ю., Свистунової О.В.

при секретарі - Єремейчук О.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2,

на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2014р. за позовом Вищого навчального приватного закладу «Дніпропетровський гуманітарний університет» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про скасування свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю, припинення права власності, визнання договору позики удаваним та про визнання права власності на нежитлову будівлю,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2012р. Вищий навчальний приватний заклад «Дніпропетровський гуманітарний університет» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, про визнання договору позики № 1/05 від 23.05.2011р., удаваним з метою приховування іншого правочину - Інвестиційного договору по будівництву нежитлової будівлі, і збільшивши в ході розгляду справи свої вимоги позивач також просив припинити право власності ОСОБА_2 на вказану нежитлову будівлю та скасувати свідоцтво про право власності на ім'я ОСОБА_2

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10.02.2014р. позовні вимоги Вищого навчального приватного закладу «Дніпропетровський гуманітарний університет» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про скасування свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю, припинення права власності, визнання договору позики удаваним та про визнання права власності на нежитлову будівлю задоволено частково.

Визнано договір позики № 1/05 від 23.05.2011р., укладений між Вищим навчальним приватним закладом «Дніпропетровський гуманітарний університет» та ОСОБА_2 удаваним з метою приховування іншого правочину - інвестиційного договору по будівництву нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Припинено право власності ОСОБА_2 на нежитлову будівлю - адміністративну будівлю комерційного призначення для науково-вишукувальної роботи літ. А-3, загальною площею 3226,7кв.м., ганки літ. а, а1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 набуте на підставі свідоцтво про право власності серія САЕ № 314838 від 27 квітня 2012 року.

Визнано за Вищим навчальним приватним закладом «Дніпропетровський гуманітарний університет» право власності на 92/100 частини нежитлової будівлі - адміністративної будівлі комерційного призначення для науково-вишукувальної роботи літ. А-3, загальною площею 3226,7 кв.м., ганки літ. а, а1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 8/100 частини нежитлової будівлі - адміністративної будівлі комерційного призначення для науково-вишукувальної роботи літ. А-3, загальною площею 3226,7 кв.м., ганки літ. а, а1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Вищого навчального приватного закладу «Дніпропетровський гуманітарний університет» судові витрати у розмірі 3 326,30грн.

В іншій частині позову Вищому навчальному приватному закладу «Дніпропетровський гуманітарний університет» відмовлено.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05.03.2014р. виправлено описки в рішенні суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, і ухвалити по справі нове рішення про відмову Вищому навчальному приватному закладу «Дніпропетровський гуманітарний університет» в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, що рішення суду незаконне та необґрунтоване.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом (ст. 16 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності звертаються за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ.

Вирішуючи спір у порядку цивільного судочинства, суд першої інстанції зазначених положень законодавства не врахував, і не звернув уваги на те, що в одне провадження об'єднані вимоги юридичної особи Вищого навчального приватного закладу «Дніпропетровський гуманітарний університет» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання договору позики №1/05 від 23.05.2011р. удаваним з метою приховання іншого правочину - інвестиційного договору по будівництву нежитлової будівлі, розташованої за адресою АДРЕСА_1, які підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, та вимоги до ОСОБА_2 про оспорювання права власності на нерухоме майно.

Враховуючи, що спір щодо визнання договору позики удаваним виник між юридичною особою та фізичною особою-підприємцем, який за своїм суб'єктним складом підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині задоволення позову Вищого навчального приватного закладу «Дніпропетровський гуманітарний університет» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання договору позики №1/05 від 23.05.2011р. удаваним з метою приховання іншого правочину - інвестиційного договору по будівництву нежитлової будівлі, розташованої за адресою АДРЕСА_1, підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині згідно з п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки відповідно до ст. 15 ЦПК України зазначена справа в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Що стосується рішення суду в частині припинення права власності ОСОБА_2 на нежитлову будівлю, розташовану за адресою АДРЕСА_1, визнання за позивачем права власності на 89/100 частин вказаної будівлі, та в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на 11/100 частин спірної нежитлової будівлі, то в цій частині рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення з наступних підстав.

Оскільки вирішення питання про визнання права власності на спірну будівлю є похідним від вирішення спору щодо визнання договору позики №1/05 від 23.05.2011р. удаваним з метою приховання іншого правочину - інвестиційного договору по будівництву нежитлової будівлі, а тому заявлені вимоги є передчасними та не можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства без вирішення в порядку господарського судочинства питання удаваності укладеного між Вищим навчальним приватним закладом «Дніпропетровський гуманітарний університет» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 договору позики №1/05 від 23.05.2011р., оскільки позивачем саме з підстав удаваності договору позики оспорюється право власності ОСОБА_2 на спірну нежитлову будівлю.

Разом з тим суд не врахував обставини справи, та норми права, якими регулюються виниклі між сторонами правовідносини, не з'ясував суб'єктний склад сторін, та ухвалив передчасне рішення про задоволення позовних вимог, а тому рішення суду в зазначеній частині підлягає скасуванню на підставі ст. 309 ЦПК України з ухваленням по справі нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог, а апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 205, 303, 304, 309,310,316 ЦПК України, колегія суддів, _

ВИРІШИЛА

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2014р. скасувати.

Провадження у справі за позовом Вищого навчального приватного закладу «Дніпропетровський гуманітарний університет» до ОСОБА_2 про визнання договору позики № 1/05 від 23.05.2011р., укладеного між Вищим навчальним приватним закладом «Дніпропетровський гуманітарний університет» та ОСОБА_2 удаваним з метою приховування іншого правочину - інвестиційного договору по будівництву нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 порядку цивільного судочинства закрити.

Відмовити Вищому навчальному приватному закладу «Дніпропетровський гуманітарний університет» у задоволенні позовних вимог про скасування свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю, припинення права власності, та про визнання права власності на нежитлову будівлю.

Рішення апеляційного суду може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів, з моменту проголошення.

Судді: