Рішення № 38096357, 02.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2914/14 02.04.14За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСК Трансекспо"

до Приватного підприємства "Гарант - Енерго"

про стягнення 39295,20 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

Від позивача Столярова К.Ю. за довіреністю від 01.01.2014

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 02.04.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24.02.2014 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява №18/02-2 від 18.02.2014 Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСК Трансекспо" (надалі - позивач) до Приватного підприємства "Гарант - Енерго" (надалі - відповідач) про стягнення 39295,20 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/2914/14, розгляд справи призначено на 19.03.2014.

В судове засідання, призначене на 19.03.2014, представник позивача з'явився, надав пояснення по суті справи та подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, які долучені судом до матеріалів справи.

В судове засідання, призначене на 19.03.2014, представник відповідача не з'явився, витребувані ухвалою суду документи не надіслав, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Ухвалою суду, відповідно до ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відклав розгляд справи на 02.04.2014.

В судове засідання, призначене на 02.04.2014, представник позивача з'явився, надав пояснення по суті справи та подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, які долучені судом до матеріалів справи.

В судове засідання, призначене на 02.04.2014, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.05.2012 ТОВ «ІСК Трансекспо» платіжним дорученням №7314 від 17.05.2012 перерахувало ПП «Гарант-Енерго» грошові кошти в сумі 35 000,00 грн.

В призначенні даного платежу в сумі 35 000,00 грн. позивачем було зазначено: «Предоплата за монтажні роботи згідно Дог №38/10-12/ГЄ від 16.05.2012 в т.ч. ГТДВ 20% 5833.3 грн».

Однак, даний договір між позивачем та відповідачем, на який здійснено посилання у призначенні платежу, взагалі не укладався між позивачем та відповідачем. Будь-які монтажні роботи на суму 35 000,00 грн. згідно даного договору відповідачем не виконувались. Крім того, відповідач також не поставляв за даним договором ніякого товару та не надавав позивачу ніяких послуг.

Будь-які документи, які б свідчили про те, що відповідач виконував для позивача роботи за даним договором (поставляв обладнання чи надавав послуги), у позивача відсутні.

Таким чином, враховуючи те, що між позивачем і відповідачем відсутні договірні відносини за договором №38/10-12/ГЄ від 16.05.2012 і відповідач за даним договором не виконував для позивача роботи (не поставляв товар, не надавав послуги), вищезазначені грошові кошти в сумі 35 000,00 грн. були перераховані позивачем відповідачу помилково. Відповідач, в свою чергу, безпідставно одержав та зберігає у себе грошові кошти позивача в сумі 35 000,00 грн., і відповідно зобов'язаний повернути їх позивачу

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Позивач звертався до відповідача листами та претензіями з проханням повернути грошові кошти у розмірі 35 000 грн., однак відповідач жодним чином на вказані вимоги не реагувало.

А отже на підставі ст. 1213 Цивільного Кодексу України відповідач має повернути безпідставно одержані кошти позивачеві.

Отже, враховуючи зазначене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача безпідставно отриманих 35 000 грн. обґрунтовані, доведені доказами та відповідно є такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними , які позивач просить стягнути з відповідача в сумі 4 295,20 грн.

Частиною 2 ст. 536 передбачено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Враховуючи те, що між Позивачем і Відповідачем відсутні договірні відносини та законом не встановлено розміру процентів за користування грошовими коштами у таких випадках, відповідно до ч. 1 ст. 8 Цивільного кодексу України за аналогією повинні застосовуватися норми ч. 1 ст. 1048 ЦК України, згідно з якою, якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.

Відповідно до п. 6.1 постанови Пленум Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання і одночасно, як зазначалося, способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов'язанням сплатити кошти, тоді як проценти, зазначені у статті 536 ЦК України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми (стаття 1214 ЦК України).

Однак суд робить перерахунок суми процентів у зв'язку з тим , що позивач нараховував проценти з дня безпідставного перерахування грошових коштів, тоді як відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання зобов'язання не встановлено, то боржник має виконати такий обов'язок протягом 7 днів з моменту пред'явлення такої вимоги, таким чином проценти мають нараховуватись з 28.01.2014.

Розрахунок суми пені

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення3500028.01.2014 - 10.02.2014146.5000 %0.036 %*174.52Таким чином, загальна сума пені за договором складає 174.52 грн.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягненню з відповідача підлягають 35 000 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, та штрафні санкції у розмірі 174,52 грн.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Гарант - Енерго" (04107, м. Київ, Вулиця Багговутівська, будинок 17-21; ідентифікаційний код 30577113; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСК Трансекспо" (03150, м. Київ, Вулиця Ямська, будинок 72; ідентифікаційний код 21548802) 35 000 (тридцять п'ять тисяч) грн. 00 коп. основної заборгованості, 174 (сто сімдесят чотири) грн. 52 коп. штрафних санкцій та 1 635 (одну тисячу шістсот тридцять п'ять) грн. 16 коп. судового збору.

3. В задоволенні вимог в сумі 4 120,68 грн. - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 07.04.2014.

Суддя М.О. Лиськов