Вирок № 38093258, 07.04.2014, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3134/13-к

Провадження № 1-кп/307/36/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2014 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого

судді Гримут В.І.

з участю: прокурора Томишинець С.В.

потерпілого ОСОБА_1

при секретарі Тиводар В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Тячів кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, раніше судимого вироком Тячівського районного суду від 18.06.2013 р. за ст.ст. 185 ч. 3, 289 ч. 1 КК України на 4 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

20.12.2012 року, приблизно в 15.00 год., обвинувачений ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, через незачинені на замок двері, проник у підвальне приміщення будинку АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_1, звідки повторно, таємно, умисно, з корисливих мотивів, викрав 20 пляшок горілки «Байка» об'ємом 0.5 літра, вартістю 25 грв. кожна, чим спричинив потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 500 грв.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Пояснив, що 20.12.2012 року близько 15-ї год. він вирішив вчинити крадіжку пива із будинку по АДРЕСА_2, який належить потерпілому ОСОБА_1 На подвір'я він пройшов городами, і скориставшись тим, що двері у підвальне приміщення не були зачинені на ключ, зайшов у середину та взяв один ящик горілки «Байка», яку відніс у ліс, і за три дні випив її.

Розглянувши матеріали кримінального провадження суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю. Крім його особистого визнання це стверджується наступними доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що у грудні 2012 року, побачив, що двері у підвальне приміщення його будинку не щільно зачинені. Коли увійшов у середину то виявив, що немає одного ящика з 20 плашками горілки «Байка», ємкістю 0.5 л. Через кілька днів після того як він повідомив про крадіжку дільничного інспектора міліції до них прийшла ОСОБА_3, яка сказала, що горілку викрав її внук ОСОБА_2, і відшкодувала вартість горілки.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні показала, що 20.12.2012 року вони всією сім'єю, після обіду, виїжджали до її сестри святкувати день народження. Через деякий час після цього чоловік виявив, що з підвального приміщення будинку вкрали горілку. Ще через кілька днів її мати розповіла, що приходила ОСОБА_3 - баба обвинуваченого і просила, щоб вони не зверталися до міліції, так як вона відшкодує завдану їм шкоду. Однак на протязі тривало часу їм не повертали ніяких коштів і тоді її чоловік вирішив звернувся до міліції. В кінці січня 2013 р. ОСОБА_3 повернула 500 гривень.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні показала, що дізнавшись про крадіжку вчинену її внуком, вона повідомила про це його матір, ОСОБА_5 В січні 2013 року вона повернула тещі потерпілого гроші за викрадену ОСОБА_2 горілку.

Свідок ОСОБА_5 ствердила, що її син, ОСОБА_2, іноді зловживає спиртними напоями, по кілька днів може ночувати у лісі або у покинутих хлівах. У грудні 2012 р. дільничний інспектор повідомив їй, що син викрав ящик горілки від ОСОБА_1 У січні 2013 р., її мати - ОСОБА_3, повернула тещі потерпілого гроші за викрадену горілку.

З протоколу про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення убачається, що ОСОБА_1 просить прийняти міри до невідомої особи, яка 20.12.2012 року, після обіду, викрала у нього з підвальної кімнати будинку АДРЕСА_2, 20 пляшок горілки «Байка», вартістю 25 грв. (а.с. 2-4 т. 1).

Протоколом огляду місця події від 10.01.2013 року стверджується, що місцем огляду являється дворогосподарство АДРЕСА_2. З правого боку до будинку прилягають сходи, які ведуть до входу у будинок. Під даними бетонними сходами розташовані сходи, які ведуть у підсобне приміщення, а саме підвал будинку (а.с. 8-10 т. 1).

Довідкою виданою приватним підприємцем від 12.07.2013 року стверджено, що вартість пляшки горілки марки «Байки», ємкістю 0.5 літра, станом на 20.12.2012 року становила 25 грв. (а.с. 63 т. 1).

Таким чином, оцінивши зібрані по справі та досліджені докази, які не суперечать один одному і повністю узгоджуються між собою суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_2, з метою вчинення крадіжки чужого майна, таємно проник у підвальне приміщення будинку, який належить ОСОБА_1, звідки викрав 20 пляшок горілки, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 500 грв.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України по кваліфікуючій ознаці - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та поєднане з проникненням у сховище.

За кваліфікуючою ознакою - повторність - суд кваліфікує дії ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що він у травні 2012 р. вчинив таємне викрадення чужого майна та незаконне заволодіння транспортним засобом, за що був засуджений вироком Тячівського районного суду від 18.06.2013 р.

Згідно п. 22 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище слід розуміти незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за допомогою інших засобів), який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого приміщення чи сховища. Під сховищем слід розуміти певне місце чи територію, відведені для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей, які мають засоби охорони від доступу до них сторонніх осіб (огорожа, наявність охоронця, сигналізація тощо), а також залізничні цистерни, контейнери, рефрижератори, подібні сховища тощо.

Обираючи обвинуваченому покарання суд враховує обставини, які його пом'якшують: за місцем проживання характеризується позитивно, свою вину визнав, сприяв органу досудового розслідування у розкритті злочину, а також обставину, яка обтяжує покарання - вчинив злочин у стані алкогольного сп'яніння.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р. звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. У п. 2 вказаної постанови зазначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого покарання особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину.

Враховуючи наведені пом'якшуючі обставини, особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого ним злочину, його поведінку після вчинення злочину, суд вважає за можливе призначити йому покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків передбачених ст. 76 КК України.

Крім того суд встановив, що вироком Тячівського районного суду від 18.06.2013 р. ОСОБА_2 був засуджений за ст.ст. 185 ч. 3, 289 ч. 1 КК України на 4 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки. Враховуючи, що інкримінований йому по цьому кримінальному провадженні злочин ОСОБА_2 вчинив до винесення попереднього вироку, йому слід призначити покарання з застосуванням ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи у сумі 147 грв. слід стягнути з обвинуваченого.

Тому, керуючись ст.ст. 374, 375 КПК України суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на три роки.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворим покаранням призначеним вироком Тячівського районного суду від 18.06.2013 року, остаточно до відбуття ОСОБА_2 призначити чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного йому покарання, якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_2 змінити із тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з під варти у залі суду.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у сумі сто сорок сім гривень за проведення експертизи.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом 30 діб з дня його проголошення.

Головуючий: Гримут В.І.