Постанова № 38091489, 25.03.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 р. Справа № 818/8756/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бартош Н.С., Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові справу за апеляційною скаргою Охтирської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року по справі за адміністративним позовом Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Сумській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Різалт-Нафтопродукти» про нарахування податкових зобов'язань, -

В с т а н о в и л а:

У листопаді 2013 року позивач, Охтирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Сумської області (далі - Охтирська ОДПІ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, яким просив суд нарахувати товариству з обмеженою відповідальністю «Різалт-Нафтопродукти» (далі - ТОВ «Різалт-Нафтопродукти») податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 256.166,67 грн., з податку на прибуток у сумі 294.775,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Різалт-Нафтопродукти» з питань дотримання вимог податкового законодавства при реалізації єдиного майнового комплексу - багатопаливної АЗС, розташованої за адресою: Сумська область, село Пологи, вулиця Київська буд.2, за період з 01.12.2011 року по 31.05.2012 року, згідно акту №34/2200/23997935 від 08.08.2013 року виявлено порушення ТОВ «Різалт-Нафтопродукти» п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 39.1, 39.3 ст. 39, п. 135.1, пп. 135.5.13 п.135.5 ст. 135, п. 138.1, пп. 138.12 п. 138.12 ст. 138, ст. 146 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 294.775,00 грн. та порушення п. 39.1,39.3 ст. 39,п. 188.1 ст. 188 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 256.166,67грн.

На підставі висновків акту перевірки, 22 серпня 2013 року Охтирською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000562200 про збільшення суми грошового зобов'язання підприємства за платежем - податок на прибуток в розмірі 294.775 грн. та № 0000552200 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 256.166,67 грн.

Не погоджуючись з указаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Різалт-Нафтопродукти» оскаржило їх до Головного управління Міндоходів у Сумській області. За результатами розгляду скарги, податкові повідомлення-рішення від 22.08.2013 року № 0000562200 та № 0000552200 були відкликані.

Позивач зазначає, що ТОВ «Різалт-Нафтопродукти» в грудні 2011 року здійснено операцію з продажу єдиного майнового комплексу - багатопаливної АЗС за ціною, яка є нижчою від звичайних, що підтверджується звітом з оцінки майна, в результаті чого були занижені податкові зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 294.775,00грн. та по податку на додану вартість в розмірі 256.166,67грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року в задоволенні адміністративного позову Охтирської ОДПІ відмовлено.

Судове рішення мотивовано посиланням на неправомірність вимог податкового органу, оскільки при визначенні звичайної ціни по операції з продажу єдиного майнового комплексу - багатопаливної АЗС, Охтирська ОДПІ діяла не у відповідності з п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Будь-яких доказів того, що після початку перевірки (19.07.2013 року) при визначенні звичайної ціни Охтирською ОДПІ використовувались договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах, або доказів відсутності на відповідному ринку операцій з ідентичними товарами, позивачем під час розгляду справи суду не надано.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Охтирська ОДПІ в апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова, відповідно до положень п. 1, 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.10.1996 року Охтирською РДА Сумської області зареєстровані: мале колективне підприємство «Різалт».

У жовтні 2012 року державна реєстрація юридичної особи МКП «Різалт» припинена та в результаті реорганізації утворено товариство з обмеженою відповідальністю «Різалт-Нафтопродукти».

На підставі пп. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України фахівцями Охтирської ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Різалт-Нафтопродукти» з питань дотримання вимог податкового законодавства при реалізації у грудні 2011 року єдиного майнового комплексу - багатопаливної АЗС, розташованої за адресою: Сумська область, село Пологи, вул. Київська, буд. № 2, за результатами якої складено акт перевірки від 08.08.2013 року № 34/2200/23997935 (а.с.31-61).

За висновками, викладеними в Акті перевірки, ТОВ «Різалт-Нафтопродукти» на порушення:

п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 39.1, 39.3 ст. 39, п. 135.1, пп. 135.5.13 п. 135.5 ст. 135, п. 138.1, п.п. 138.12.1 п. 138.12 ст. 138, ст. 146 ПК України занижено податок на прибуток на суму 294.775 грн., в тому числі за ІІ-ІV квартали 2011 року у сумі 296.700 грн. та завищено податок на прибуток всього у сумі 1.925 грн., в тому числі за півріччя 2012 року у сумі 1.925 грн.;

п. 39.1, 39.3 ст. 39, п. 188.1 ст. 188 ПК України занижено податок на додану вартість на суму 256.166 грн. 67 коп., в тому числі за травень 2012 року в сумі 256.166 грн. 67 коп.

Вказаних висновків податковий орган дійшов з огляду на встановлений в ході проведення перевірки факт продажу відповідачем в грудні 2011 року об'єкта основних засобів - нежитлової будівлі, єдиного майнового комплексу, - багатопаливної АЗС, розташованої за адресою: с. Пологи Охтирського району Сумської області, вулиця Київська, будинок №2, покупцю - приватному підприємству «Компанії «Надежда», що є пов'язаною особою, за ціною 263.000 грн., що є нижчою від звичайних.

Звичайна ціна об'єкта продажу визначена позивачем на підставі звіту з оцінки майна, складеного судовим експертом - авто товарознавцем Кучмаєм М.М. (а.с. 118-138).

На підставі висновків акту перевірки, 22.08.2013 року Охтирською ОДПІ прийняті: податкове повідомлення-рішення № 0000562200 (а.с. 64) про збільшення підприємству суми грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток в розмірі 294.775 грн. 00 коп. та податкове повідомлення-рішення № 0000552200 (а.с. 66) про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість в розмірі 256.166 грн. 67 коп.

За наслідками розгляду скарги ТОВ «Різалт-Нафтопродукти» (а.с.139-146), Головним управлінням Міндоходів у Сумській області, з ураховуючи положень п.5.6 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1236 від 28.11.2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2012 року за № 2135/22447, податкові повідомлення-рішення від 22.08.2013 року № 0000562200 та 0000552200 відкликані, зазначено про право Охтирської ОДПІ на звернення до адміністративного суду з позовними вимогами щодо нарахування та сплати відповідачем грошових зобов'язань із застосуванням звичайних цін.

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо необгрунтованності позовних вимог Охтирської ОДПІ, колегія суддів зазначає, що причиною донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість стало застосування звичайних цін до господарської операції, яка здійснена 05.12.2011 року, з реалізації єдиного майнового комплексу - багатопаливної АЗС, визначеної за результатами незалежної оцінки майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - судовим експертом.

Матеріалами справи підтверджено, що TOB «Різалт-Нафтопродукти» в грудні 2011 року здійснено операцію з продажу об'єкта основних засобів - нежитлової будівлі за ціною 263.000 грн., а саме реалізовано єдиний майновий комплекс - багатопаливну АЗС, розташовану за адресою: с. Пологи Охтирського району Сумської області, вул. Київська, буд. № 2, покупцю - приватному підприємству «Компанії «Надєжда». Продаж єдиного майнового комплексу - багатопаливної АЗС здійснено на виконання умов договору купівлі - продажу від 05.12.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Машівського районного нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого у реєстрі нотаріальних дій за № 1420 (а.с. 76-78).

Вищевказане нерухоме майно до відчуження належало МКП «Різалт» згідно із свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Пологівської сільської ради Охтирського району Сумської області від 30.07.2009 року.

На час підписання договору зазначений об'єкт нерухомості обтяжений іпотекою і перебував під забороною. Дозвіл на укладення договору наданий іпотеко держателем ПАБ «Банк Кредит Добро».

В п.1.3 п.1 вищеназваного Договору зазначено: «Балансова вартість нерухомого майна склала 2.600.937 грн. 54 коп. (два мільйони шістсот тисяч дев'ятсот тридцять сім гривень 54 коп.).

За матеріалами справи встановлено: - єдиний майновий комплекс передано відповідачу в травні 2012 року згідно акту приймання-передачі єдиного майнового комплексу від 30.05.2012 року (а.с. 84), - сплата по операції продажу єдиного майнового комплексу проведена в березні 2013 року платіжне доручення №1906 від 18.03.2013 року (а.с. 71).

Додатковою угодою від 21.12.2011 року внесено зміни до Договору від 05 грудня 2011 року, а саме - передбачено подовжити строк оплати за Предмет по Договору до 30 квітня 2013 року, а фактичну передачу в користування Предмету Договору здійснити 30 травня 2012 року разом із видатковою накладною. Сторони погодилися, що передача видаткової накладної від Продавця Покупцю та її підписання уповноваженими особами Сторін буде належним доказом, що підтверджує факт передачі Предмета у фактичне користування від Продавця до Покупця.

Між тим, Додаткова угода від 21.12.2011 року до Договору від 05 грудня 2011 року, всупереч приписам ст. 654 Цивільного кодексу України, згідно яких «зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту», нотаріально не посвідчена, а отже до уваги колегією суддів не приймається.

Пунктом 137.4. статті 137 ПК України передбачено, що датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з позицією Охтирської ОДПІ про те, що право власності згідно договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу - багатопаливної АЗС від 05.12.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом 05.12.2011 року, відповідно до положень Цивільного кодексу України від TOB «Різалт-Нафтопродукти» перейшло до ПП Компанії «Надежда» у грудні 2011 року, а отже датою отримання доходів, а відповідно і періодом виникнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства є 2011 рік.

Крім того, на момент формування ціни продажу єдиного майнового комплексу - багатопаливної АЗС та укладання договору купівлі - продажу єдиного майнового комплексу - багатопаливної АЗС від 05 грудня 2011 року, сторони договору: Мале колективне підприємство «Різалт» як Продавець та Приватне підприємство «Компанія «Надежда» як Покупець були пов'язаними особами.

В ході проведення перевірки, згідно відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 16957763 від 06.08.2013 року (а.с. 13-30) податковим органом встановлено (дана обставина не заперечується відповідачем), що Приватне підприємство «Компанія «Надежда» являлось засновником Малого колективного підприємства «Різалт» (правонаступником якого є TOB «Різалт - Нафтопродукти») та володіло часткою статутного фонду платника податку в розмірі не менш як 20 відсотків статутного фонду платника податку. З 29.12.2011 року Приватне підприємство «Компанія «Надежда» виходить зі складу засновників МКП «Різалт», що підтверджується записом в ЄДР від 29.12.2011 року за номером 16191050019000159 про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи - зміна складу або інформації про засновників.

Згідно п.п.14.1.159 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають будь-якій з наведених нижче ознак: юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку. Під контролем господарської діяльності платника податку слід розуміти:

а) володіння безпосередньо або через пов'язаних фізичних та/або юридичних осіб часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку в розмірі не менш як 20 відсотків статутного фонду платника податку.

Відповідно до приписів ст. 39 Податкового кодексу України для оподаткування операцій з пов'язаними особами доходи та витрати визначаються виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни.

Порядок визначення звичайної ціни до 01.01.2013 року було регламентовано п. 1.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/97-ВР від 28.12.1994 року (із змінами та доповненнями, далі по тексту Закон №334/97-ВР).

Згідно пп. 1. 20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону № 334/97-ВР, - якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

При цьому, згідно приписів наведеного Закону №334/97-ВР, ідентичними є товари (роботи,послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Однорідними вважаються товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними.

Підпунктом 1.20.2 п.1.20 ст.1 вищевказаного Закону №334/97-ВР для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються спів ставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

З 01.01.2013 року далі з 01.09.2013 року порядок визначення звичайної ціни регламентовано статтею 39 ПК України від 02.12.2010 року.

Так, трансфертне ціноутворення - система визначення звичайної ціни товарів та/або результатів робіт (послуг) в операціях, визнаних відповідно до статті 39 Податкового Кодексу контрольованими.

Принципами трансфертного ціноутворення є податковий контроль за трансфертним ціноутворенням, який передбачає коригування податкових зобов'язань платника податків до рівня податкових зобов'язань, розрахованих за умови відповідності комерційних та/або фінансових умов контрольованої операції комерційним та/або фінансовим умовам, які мали місце під час здійснення зіставних операцій, передбачених цією статтею, сторони яких не є пов'язаними особами. Визначення ціни під час здійснення контрольованих операцій, що проводиться за методами, встановленими пунктом 39.3 ст. 39 ПК України, з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість. Ціна в контрольованій операції для цілей оподаткування визнається звичайною, якщо центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, не доведено зворотне або платником податків використано ціну, зазначену в договорі про взаємне узгодження цін під час здійснення контрольованих операцій, порядок укладення якого визначено пунктом 39.6 ст. 39 ПК України, та ціну, зазначену в такому договорі, не може бути оскаржено в установленому цим Кодексом порядку.

Колегія суддів зазначає, що в тій же частині в якій положення Закону № 334/97-ВР та ст. 39 ПК України містять тотожні вимоги до визначення звичайної ціни, кваліфікація дій платника податків проводилася з посиланнями на норми того нормативного акта, який був чинним на момент вчинення відповідних дій.

Відповідно п.п. 14.1.202 п.14.1 ст. 14 ПК України, - продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Згідно п. 146.13. ст. 146 ПК України сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження над балансовою вартістю окремих об'єктів основних засобів та нематеріальних активів включається до доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку.

Положеннями п. 146.14. ст. 146 ПК України визначено, що дохід від продажу або іншого відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів для цілей застосування цієї статті визначається згідно з договором про продаж або інше відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, але не нижче звичайної ціни такого об'єкта (активу).

Згідно п. 39.2 ст. 39 ПК України визначення звичайної ціни у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснюється за одним з методів, вказаних в цьому пункті. Встановлюються такі методи визначення звичайної ціни:

а) порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу);

б) ціни перепродажу;

в) "витрати плюс";

г) розподілення прибутку;

ґ) чистого прибутку.

Охтирською ОДПІ в п.п.3.1.1 п.3.1 акта перевірки від 08 серпня 2013 року № 34/2200/23997935 (а.с. 49-50) обґрунтовано неможливість застосувати методи визначення звичайної ціни, передбачені п. 39.2 ст. 39 ПК України для визначення вартості єдиного і багатопаливної АЗС, а саме:

«За методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) застосовується ціна, яка визначається за ціною на ідентичні (а за їх відсутності - однорідні) товари роботи, послуги), що реалізуються (придбаваються) не пов'язаній з продавцем (покупцем) особі за звичайних умов діяльності.

В ході проведення перевірки ТОВ «Різалт-Нафтопродукти» не встановлено реалізації однорідних (ідентичних) товарів.

Згідно з методом ціни перепродажу застосовується договірна ціна товарів (робіт, послуг), визначена під час подальшого продажу таких товарів (робіт, послуг) покупцем третій особі, за званням відповідної націнки та витрат, пов'язаних із збутом.

В ході проведення перевірки ТОВ «Різалт-Нафтопродукти» не встановлено подальшого продажу таких товарів.

За методом «витрати плюс» застосовується ціна, що складається з собівартості готової продукції (товарів, робіт, послуг), яку визначає продавець, і відповідної націнки звичайної для відповідного виду діяльності за співставних умов. Мінімальний розмір націнки може бути визначено на законодавчому рівні.

В ході проведення перевірки ТОВ «Різалт - Нафтопродукти» не надано бухгалтерські документи, підтверджуючі формування як вартості незавершеного будівництва, так і балансової вартості в розрізі об'єкту - єдиного майнового комплексу - багатопаливної АЗС, що обліковувалось по рахунку 151, тому не можна визначити собівартість готової продукції (товарів, робіт, послуг), яку визначає продавець, і відповідну націнку, звичайну для відповідного виду діяльності за співставних умов.

Відповідно до методу розподілення прибутку визначається прибуток від операції, який повинен бути розподілений між її учасниками. Такий прибуток розподіляється на економічно обґрунтованій основі, що наближує цей розподіл до розподілу прибутку, який отримали б учасники операцій, які були непов'язаними особами.

Метод чистого прибутку ґрунтується на порівнянні показників рентабельності операції, які розраховуються на підставі відповідної бази (такої як витрати, обсяг реалізації, активи), з аналогічними показниками рентабельності операцій між непов'язаними особами у співставних економічних умовах відповідно до пункту 39.2 ст. 39 ПК України.

В ході проведення перевірки ТОВ "Різалт-Нафтопродукти" не були надані бухгалтерські документи, підтверджуючі формування як вартості незавершеного будівництва, так і балансової вартості в розрізі об'єкту - єдиного майнового комплексу - багатопаливної АЗС, що обліковувалось по рахунку 151, також не надане документальне обґрунтування ціни продажу єдиного майнового комплексу - багатопаливної АЗС, не встановлено реалізації однорідних (ідентичних) товарів, тому не можливо порівняти показники рентабельності операції, які розраховуються на підставі відповідної бази (такої як витрати, обсяг реалізації, активи), з аналогічними показниками рентабельності операцій між непов'язаними особами у співставних економічних умовах".

Відповідно до п. 39.3 ст. 39 ПК України, у разі відсутності даних для застосування визначення звичайної ціни така ціна може бути визначена виходячи з результатів незалежної оцінки майна та майнових прав, яка проводиться суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

На підставі наведеної норми, Охтирською ОДПІ звичайна ціна єдиного майнового комплексу - багатопаливної АЗС визначена, виходячи з результату незалежної оцінки майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності: судовим експертом - автотоварознавцем консультативно-експертного бюро «Автоексперт» Кучмай М.М. - звіту з оцінки майна: багатопаливної АЗС, яка належить ПП «Компанія «Надежда» за адресою: Сумська область, Охтирський район, с. Пологи, вул. Київська станом на 05 грудня 2011 року.

Згідно звіту з оцінки майна багатопаливної АЗС вартість єдиного майнового комплексу - багатопаливної АЗС, що знаходиться за адресою: вул. Київська, 2, село Пологи, Охтирського району, Сумської області, станом на 05.12.2011 року складає 1.800.000 грн. (один мільйон вісімсот тисяч гривень) з врахуванням ПДВ.

Колегія суддів зазначає, що оцінка майна здійснена суб'єктом оціночної діяльності - судовим експертом - автотоварознавцем консультативно-експертного бюро «Автоексперт» Кучмай М.М. на підставі Сертифікату суб'єкта оціночної діяльності від 22.09.11 року №12.488/11, виданого Фондом Державного майна України та Сертифікату №2212 від 27.01.2001 року, виданого Фондом Державного майна України та Українським товариством оцінювачів.

Пунктом 39.14 статті 39 ПК України передбачено, що обов'язок доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на орган державної податкової служби у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пп. 39.11.5 п. 39.11. ст. 39 ПК України, - для визначення звичайних цін на товари (роботи, послуги) використовуються офіційні джерела інформації, у тому числі: інші інформаційні джерела, що визнаються офіційними в установленому порядку.

Колегія суддів зазначає, що з урахуванням положень п.39.3 ПК України звіт з оцінки майна: багатопаливної АЗС, яка належить ПП «Компанія «Надежда» за адресою 05.12.2011 року, наданий судовим експертом- автотоварознавцем консультативно- експертного бюро «Автоексперт» Кучмай М.М є одним із офіційних джерел отримання інформації у визначеному законом порядку.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року № 1440 «Про затвердження Національного стандарту N 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»: дата оцінки - дата (число, місяць та рік), на яку проводиться оцінка майна та визначається його вартість.

Згідно з статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»:

Оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна)- це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»: Оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки.

Колегія суддів зазначає, що оцінка майна є процес визначення його вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності, а експертизою є вивчення, перевірка, аналітичне дослідження, кількісна чи якісна оцінка висококваліфікованими фахівцями, установами певного питання, явища, тощо, які вимагають спеціальних знань у відповідній сфері господарської діяльності.

Тобто, поняття оцінки та експертизи не є тотожними поняттями. Тому, в даному випадку, при проведенні оцінки майна для визначення звичайної ціни згідно п. 39.3 ст. 39 ПК України, положення ст. 84 ПК України щодо призначення та проведення експертизи не застосовуються.

В результаті проведеної процедури експертизи надається висновок експерта, а за результатами проведеної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.

Відповідно до положень ст. 39.3 ПК України, висновки акту перевірки органу податкової служби ґрунтувались саме за результатом оцінки майна, визначеної звітом з оцінки майна станом на 05.12.2011 року, - багатопаливної АЗС, яка належить ПП «Компанія «Надежда» за адресою: Сумська область, Охтирський район, с. Пологи, вул. Київська, 2.

Статтею 10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, ясі безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

В ході проведення перевірки посадові особи платника податків були ознайомлені з результатом оцінки майна, визначеної звітом з оцінки майна: багатопаливної АЗС, яка належить ПП «Компанія «Надежда» за адресою: Сумська область, Охтирський район, с. Пологи, вул. Київська, 2, станом на 05.12.2011 року.

Згідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно п. 187.1. ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість висновків позивача щодо заниження TOB «Різалт-Нафтопродукти» бази оподаткування операції з реалізації єдиного майнового комплексу - багатопаливної АЗС на суму 1.280.833,33 грн. за ціною нижчою за звичайну ціну, визначеною виходячи з результатів незалежної оцінки майна та майнових прав, яка проведена суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

З урахуванням наведеного, оскільки станом на час звернення позивача до суду ТОВ «Різалт-Нафтопродукт» грошові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 294.710 грн. та з податку на додану вартість у суму 256.166,67 грн. не сплачені, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Охтирської ОДПІ.

Відповідно до положень п.п. 20.1.36 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги Охтирської ОДПІ та скасування оскаржуваної постанови Харківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року, з прийняттям нового судового рішення про задоволення заявлених позовних вимог податкового органу.

В порядку, передбаченому ст. 41, ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи відбувся за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 41 ч. 1, 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 3, п. 1,4 ч. 1 ст. 202 ч. 1 п.п. 1,4, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Охтирської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумської області задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року скасувати з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог Охтирської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумської області.

Провести товариству з обмеженою відповідальністю «Різалт-Нафтопродукти» нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 256.166 (двісті п'ятдесят шість тисяч сто шістдесят шість) грн. 67 коп. та з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 294.775 (двісті дев'яносто чотири тисячі сімсот сімдесят п'ять) грн.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) Н.С. Бартош

(підпис) Л.О. Донець

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 31 березня 2014 року