ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" квітня 2014 р. Справа № 922/3835/13
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Камишева Л.М., суддя Шепітько І.І.
при секретарі Деппа-Крівіч А.О.
за участю представників сторін:
позивача - Танчак Н.В. за дорученням № 38-2072/470 від 10.05.2012 року
відповідача - ОСОБА_2 за дорученням б/н від 14.10.2013 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 647Х/1-32) на рішення господарського суду Харківської області від 30 січня 2014 року у справі
за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», м.Харків
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, м. Харків
про стягнення коштів
ВСТАНОВИЛА:
КП «Харківські теплові мережі» звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з СПД ФО ОСОБА_3 вартість безпідставно спожитої теплової енергії відповідачем в сумі 11719,27 грн., яка утворилась за період з жовтня 2010 року по листопад 2011 року включно (т.1 а.с.4,5).
23 жовтня 2012 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог у порядку ст. 22 ГПК України, в якій просить у зв'язку з допущеною опискою стосовно періоду стягнення, стягнути з відповідача вартість безпідставно спожитої теплової енергії відповідачем в сумі 11719,27 грн., яка утворилась за період з жовтня 2010 року по жовтень 2011 року включно (т.1 а.с.77).
Рішенням господарського суду Харківської області від 30 січня 2014 року (суддя Денисюк Т.С.) в позові відмовлено (т.2 а.с.43-46).
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 30 січня 2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Вказує на те, що система опалення приміщення, яке займає відповідач, є частиною єдиної централізованої системи опалення адміністративної будівлі, а факт опалення вказаного приміщення підтверджується зверненням-дорученням відповідача від 01.11.2010 року стосовно укладання договору на постачання теплової енергії, Актом обстеження № 174/5191 від 22.02.2011 року та Актом обстеження системи теплопостачання № 174/5593 від 01.07.2011 року.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що скарга не підлягає задоволенню з тих підстав, що оскаржене рішення прийняте при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, воно є обґрунтованим і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства. На цій підставі просить рішення господарського суду Харківської області від 30 січня 2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення. Вказує на те, що опалювалась тільки частина приміщення, орендована ПФ «Айболіт». Інша частина нежитлової будівлі площею 62,0 кв.м. не була підключена до системи опалення та не опалювалась, що підтверджується Актом № 174/5197 від 14.04.2011 року, письмовими поясненнями голови Циркунівської сільської ради № 28 від 15.01.2014 року. Акт № 174/4587 від 01.11.2010 року, на який посилається позивача, встановлює лише наявність приладів опалення у приміщенні 21,0 кв.м. і не встановлює, що приміщення на час обстеження опалювалось.
Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.
Як встановлено господарським судом та вбачається з уточненої позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вартість безпідставно спожитої теплової енергії відповідачем в сумі 11719,27 грн. за період з жовтня 2010 року по жовтень 2011 року включно.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність споживанням відповідачем теплової енергії з жовтня 2010 року по жовтень 2011 року на потреби опалення нежитлового приміщення, розташованого в адміністративній будівлі за адресою: вул.Кутузівська,21 у м.Циркуни, Харківськоо району, система опалення якого централізована і є невід'ємною частиною системи опалення адміністративної будівлі. Вказує на те, що система опалення приміщення відповідача є невід'ємною частиною системи опалення адміністративної будівлі. Факт споживання відповідачем теплової енергії з жовтня 2010 року по жовтень 2011 року підтверджується Актами включення та відключення опалення від системи теплопостачання адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_1, які підписані уповноваженими особами КП "Харківські теплові мережі" та уповноваженим представником ПФ "Айболит" та скріплені печатками обох сторін. Сума вартості безпідставно спожитої відповідачем за період з жовтня 2010 року по жовтень 2011 року теплової енергії складає 11719,27 грн. та на думку позивача підлягає стягненню на підставі посилаючись на п. 4 ст. 319, ст.ст. 322, 530, 1212, 1213 ЦК України.
При дослідженні матеріалів справи встановлено, що 01 серпня 2003 року між ОСОБА_5 (даритель) та ОСОБА_3 (обдарований) укладено Договір дарування нежитлового приміщення ВАМ №727799, відповідно до якого ОСОБА_5 подарував ОСОБА_3 приміщення: частина 1-6 пл. 23,10 кв.м., частина 1-7 пл. 4,25 кв.м., що складає 3/20 частини від контори, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.61).
Також з матеріалів справи вбачається, що 19 грудня 2003 року між Приватною фірмою «Айболіт» (даритель) та ОСОБА_3 (обдарований) укладено Договір дарування нежитлового приміщення ВВА № 539475, відповідно до якого ПП «Айболіт» подарувала ОСОБА_3 приміщення загальною площею 123,80 кв.м., що складає 70/100 частин нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.63).
06 квітня 2004 року між Територіальною громадою с.Циркуни в особі Циркунівської сільської ради (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) укладено Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення ВВС №476122, з якого вбачається, що Територіальна громада села Циркуни продала, а ОСОБА_3 купив 15/100 частин нежитлової будівлі контори, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.58).
З Акту приймання-передачі від 06 квітня 2004 року вбачається, що Циркунівська сільська рада передала, а ОСОБА_3 прийняв у власність нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 площею 26,75 кв.м. (т.1 а.с.60).
Також з матеріалів справи вбачається, що 04 січня 2010 року ФОП ОСОБА_3 (орендодавець) та ПФ "Айболит" (орендар) уклали Договір оренди об'єкта нерухомості №1 (т.1 а.с.65,66). Відповідно до п.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування приміщення площею 95,5 кв.м.
Відповідно до ст. 275 ГК України відпуск енергії без договору не допускається і виробники та постачальники послуг, що займають монопольне становище, зокрема суб'єкти природних монополій, зобов'язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії. Розбіжності, що виникають при укладенні такого договору, врегульовуються відповідно до вимог цього кодексу.
Правила користування тепловою енергією затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 року.
Згідно п. 4 Правил користування тепловою енергією користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Частиною 3 ст. 181 ГК України передбачено, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
Відповідно до ч. 4 ст. 181 ГК України За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Згідно з ч. 8. ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
З матеріалів справи вбачається, що 08 жовтня 2010 року між ПФ «Айболіт» (споживач) та КП «Харківські теплові мережі» (теплопостачальна організація)укладено Договір № 14167 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (т.1 а.с.68-71).
Також з матеріалів справи вбачається, що 01 листопада 2010 року ФОП ОСОБА_4 направив на адресу позивача Звернення-доручення, в якому також просив укласти Договір на постачання теплової енергії з 08.10.2010 року приміщення опалювальною площею 21,0 кв.м. (т.1 а.с.92).
З Листа КП «Харківські теплові мережі» № 374 від 04.05.2011 року вбачається, що ФОП ОСОБА_4 повідомлений про те, що до теперішнього часу Договір оренди не укладений і йому необхідно у 10-ти денний термін укласти Договір на поставку теплової енергії (т.1 а.с.152).
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у якій зазначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
З матеріалів справи також вбачається, що позивач підтвердженням факту споживання відповідачем теплової енергії та її розміру вважає Акти на включення та відключення опалення до житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.18-20).
Колегія суддів ставиться критично до позиції позивача, оскільки додані позивачем до позовної заяви Акти підключення і відключення споживача до джерела теплової енергії не є належними доказами отримання відповідачем теплової енергії, оскільки вони підтверджують отримання теплової енергії приміщень ПФ "Айболит" площею 95,5 кв.м.
Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Актом КП "Харківські теплові мережі" № 174/5197 від 14.04.2011 року обстеження системи теплопостачання об'єкту, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що відповідно Договору оренди №1 від 04.01.2009 року приміщення площею 95,5 кв.м. займає ПФ «Айболіт» Ос/рахунок 17460-1015 Qот = 0,007500 Гкал. , відповідно Договору дарування ВВА № 539475 від 30.12.2004 року приміщення площею 21,0 квюмю займає ФО ОСОБА_3, відповідно технічного паспорта інвент. № 1268 від 12.05.2003 року на будівлю - загальна площа складає 178,3 кв.м., у приміщенні площею 62,0 кв.м. - опалювальні прилади та підвідні системи опалення відсутні (т.1 а.с.57).
Крім того, в матеріалах справи містяться письмові пояснення голови Циркунівської сільської ради №28 від 15.01.2014 року, з яких вбачається, що Циркунівська сільська рада 06.04.2004 року продала ОСОБА_3 примішення площею 26,95 кв.м., шо складає 15/100 частин нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 і на момент продажу приміщення не опалювались у зв'язку з тим, що не використовувались. Приміщення були передані без ремонту та системи опалення. На той час опалювались тільки приміщення, які займала ПФ "Айболит" (т.2 а.с.9).
У Листі № 1 від 20.01.2014 року ПФ «Айболіт» зазначено, що ПФ «Айболіт» з 1998 року орендує приміщення в нежитловій будівлі за адресою: АДРЕСА_1, на той час у вказаній будівлі використовувалисть тільки приміщення, які займала ФП «Айболіт». Інші приміщення, які у 2003-2004 році придбав ОСОБА_3 знаходились у занедбаному стані та відрізані від централізованої системи опалювання (т.2 а.с.10).
Наведені документи та вказані в них обставини фактично виключають отримання відповідачем теплової енергії від КП "Харківські теплові мережі".
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Стаття 1213 ЦК України встановлює, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Виходячи з правової природи спірних правовідносин стягнення безпідставно набутого майна згідно приписів ст. ст. 1212, 1213 ЦК України, позивачу необхідно було довести суду факт отримання відповідачем спірної теплової енергії у заявлених до стягнення обсягах.
Позивач не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів того, що за відсутності у спірних приміщеннях централізованої системи опалення відповідач споживав теплову енергію у визначених у розрахунках позивача розмірах та обсязі. Також не доведено належними доказами розмір опалювальної площі житлового будинку, теплового навантаження житлового будинку та, відповідно, теплового навантаження приміщень відповідача.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Акти включення та відключення опалення від системи теплопостачання адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_1, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, не свідчать про те, що теплова енергія постачалась відповідачу.
Приймаючи до уваги, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що відповідач у період з жовтня 2010 року по жовтень 2011 року безпідставно отримував майно за рахунок іншої особи, а саме безпідставно споживав теплову енергію, яка постачалась позивачем, колегія суддів вважає, що господарський суд обґрунтовано відмовив у стягненні з СПД ФО ОСОБА_3 вартість безпідставно спожитої теплової енергії в сумі 11719,27 грн. за період з жовтня 2010 року по листопад 2011 року включно
Таким чином, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.
Доводи апелянта про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає статтям 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.
За таких обставин, рішення господарського суду Харківської області від 30 січня 2014 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 30 січня 2014 року у справі № 922/3835/13 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили
Повна постанова складена 04.04.2014 року.
Головуючий суддя Черленяк М.І.
Суддя Камишева Л.М.
Суддя Шепітько І.І.
Судове рішення № 38089609, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 07.04.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 922/3835/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: