Ухвала суду № 38086149, 02.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/6369/13-а

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - О.А. Шевчук,

суддів: Л.Є. Зуєвої, О.В. Лук'янчук,

при секретарі Берекет Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фірма ГРАТ» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Фірма ГРАТ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 позивач звернувся з зазначеним позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 06.06.2013 року № 000161250 та № 0001622250. Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами перевірки ПП «Фірма Грат» ДПІ у Приморському районі м. Одеси складений акт, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення, якими позивачу донараховано податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств. Проте позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення неправомірними та просить їх скасувати та зазначає, що підставою для винесення оскаржуваних рішень став акт позапланової перевірки, по результатам якої господарські операції між позивачем та ПП «Антре Едвертайзинг», мали не реальний товарний характер в зв'язку з відсутністю у останнього необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності. Також позивач зазначає, що у нього є всі первинні документи, що підтверджують його право на формування податкового кредиту, а також віднесення вартості виконаних робіт за договором до складу валових витрат та вказані первинні документи відповідають вимогам діючого законодавства.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням по справі, позивач надав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанцій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі Наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 18.05.2013 року №1398, відповідно до вимог п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ призначена позапланова виїзна документальна перевірка ПП «Фірма Грат»,. щодо підтвердження взаємовідносин з ПП «Антре Едвертайзінг» за період лютий 2011 року. (а.с. 26).

За результатами вказаної перевірки складений акт від 25.05.2013 року №3064/22-5/31309370 про результати проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Фірма Грат» що підтвердження взаємовідносин із ПП «Антре Едвертайзінг» за період лютий 2011 року(а.с.26-28).

У акті перевірки зазначено, що позивачем безпідставно в деклараціях з податку на прибуток за період 1 квартал 2011 року включило до складу валових витрат суми витрат на загальну суму 27191 грн. чим занижено податок на прибуток на загальну суму 6798 грн. Також в акті перевірки зазначено, що позивачем неправомірно завищено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 26083 грн., внаслідок чого занижено суму ПДВ до сплати на загальну суму 26083 грн. Крім того, як встановлено в ході зустрічних перевірок, контрагенти позивача - за своїми юридичними адресами не знаходяться, їх діяльність має ознаки фіктивного підприємництва, податкові декларації вони подавали за підписами осіб, які відмовляються від своєї участі у звітуванні, а директори та засновники цих товариств заперечують свою причетність до їх створення та фінансово-господарської діяльності.

На підставі вказаного акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.06.2013 року: № 0001612250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 6799 грн. з них 6798 грн. - основного зобов'язання та 1 грн. штрафних санкцій (а.с.39) та №0001622250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 26084 грн. з них 26083 грн. основного зобов'язання та 1 грн. за штрафними санкціями(а.с.40).

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями рішеннями позивач оскаржив їх до ДПС в Одеській області (а.с.20-24), яке за результатами розгляду скарги позивача від 17.06.2013 року б/н, прийняло рішення від 04.07.2013 року № 207/10/15-32-10-02-07 яким податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга без задоволення (а.с.17-19).

22 липня 2013 року позивачем поштою було направлено повторну скаргу до ДПС України (а.с. 11-15) на податкові повідомлення-рішення, яка 25 липня 2013 року була отримана ДПС України, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 12.08.2013 року №8738/6/95-93-10-01-15, яким також податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга без задоволення (а.с.8-10).

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи підтверджують лише документування операцій з придбання у ПП "Антре Едвертайзінг" товарів, а сам по собі факт оформлення документів не є безумовним свідченням того, що поставка товару і надання послуг мали місце, тому наявні у позивача первинні документи, зокрема видаткові та податкові накладні, не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Судова колегія повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що згідно копії договору (а.с.44), 02 лютого 2011 року між ПП «Фірма Грат» (покупець) та ПП «Антре Едвертайзінг» (продавець) в особі директора Зубенко Т.О. був укладений договір б/н про постачання товарів (будівельних матеріалів).

Судом встановлено, що на виконання умов договору від 02.02.2011 року ПП «Антре Едвертайзінг» були виписані ПП «Фірма Грат» видаткові накладні та виписані податкові накладні (а.с.46-53).

Як вбачається з матеріалів справи, загальна сума товарів за видатковими накладними виписаними ПП «Антре Едвертайзінг» в 1 кварталі 2011 року становить 156495,04 грн., в тому числі ПДВ у сумі 26083 грн. яка була включена ПП «Фірма Грат» до складу податкового кредиту з ПДВ в декларації за лютий 2011 року.

Однак, суд не може обмежуватись виключно формальним застосуванням приписів Податкового кодексу України, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів.

Також, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини як рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку, що позивачем не доведено фактичного здійснення господарських операцій, а тому позовні вимоги позивача не можуть бути задоволені.

На підставі вищевикладеного колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фірма ГРАТ» - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: О.В. Лук'янчук