Постанова № 38083424, 01.04.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

01 квітня 2014 р. Справа № 802/567/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича,

за участі секретаря судового засідання Мошняги Валентина Івановича,

представника позивача Тихого С.В.,

представника відповідача Бойка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Сімекс-Агро"

до: Головного управління Держземагентства у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3

про: скасування наказів,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Концерн "Сімекс-Агро" (надалі - ТОВ «Концерн «Сімекс-Агро», Товариство) до Головного управління Держземагентства у Вінницькій області про скасування наказів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що з листа Головного управління Держземагентства у Вінницькій області від 17 лютого 2014 року Товариству стало відомо про накази відповідача від 29 листопада 2013 року ВН №0522281200:03:000/00001582 та ВН №0522281200:03:000/00001584, якими затверджено документації із землеустрою та надано в оренду терміном на 25 років громадянину ОСОБА_3 земельні ділянки площами 24,30 га та 8,00 га для ведення фермерського господарства на території Зозівківської сільської ради Липовецького району.

Товариство не погоджується із вказаними наказами з огляду на те, що листом від 24 травня 2013 року зверталося до Головного управління Держземагентства у Вінницькій області, у якому просило включити земельні ділянки загальною площею 51,6 га на території Зозівківської сільської ради до ділянок, право оренди на які можливо набути на земельних торгах.

На вказаний лист позивач отримав відповідь, у якій роз'яснено процедуру проведення земельних торгів та повідомлено Товариство про можливість набуття в оренду земельних ділянок на земельних торгах.

Відтак, на думку позивача, оскаржені накази підлягають скасуванню, оскільки ними порушено право Товариства на участь у земельних торгах щодо набуття в оренду цих же земельних ділянок.

В ході судового розгляду ухвалою суду від 17 березня 2014 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ОСОБА_3.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити, посилаючись при цьому на обставини, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на обставини, що викладені у письмових запереченнях. Додатково пояснив, що, наказами, які оскаржуються, не порушено прав Товариства на участь у земельних торгах щодо набуття в оренду спірних земельних ділянок, оскільки вказані вище земельні ділянки не включались до переліку тих ділянок, права на які можуть бути реалізовані на аукціоні. Також зазначив, що земельні торги щодо реалізації права оренди на ці земельні ділянки не проводились. Разом з тим, вказані земельні ділянки надані в оренду громадянину ОСОБА_3 на підставі поданої ним заяви та доданих до неї документів, зважаючи на положення частини 2 статті 134 Земельного кодексу України. Відтак, на думку представника відповідача, Головне управління діяло в межах повноважень, що визначені чинним земельним законодавством.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши адміністративну справу, суд встановив наступне.

24 травня 2013 року позивач звернувся до Головного управління Держземагентства у Вінницькій області із клопотанням, у якому просив надати в оренду земельну ділянку загальною площею 51,6 га на території Зозівківської сільської ради за межами населеного пункту. При цьому просив у разі надходження кількох звернень щодо набуття в оренду вказаної земельної ділянки цю земельну ділянку включити до переліку земельних ділянок, право оренди на які буде реалізоване на земельних торгах.

За результатами розгляду вказаного клопотання відповідач своїм листом вих. №03-55/403 від 26 червня 2013 року роз'яснив порядок набуття в оренду земельних ділянок шляхом участі в земельних торгах. Також відповідач повідомив Товариство про можливість набуття права оренди на бажану земельну ділянку на земельних торгах.

Згодом позивачу стало відомо про передачу в оренду вказаної земельної ділянки для ведення фермерського господарства громадянину ОСОБА_3. Такі рішення прийняті у формі наказів Головного управління Держземагентства у Вінницькій області ВН №0522281200:03:000/00001582 та ВН №0522281200:03:000/00001584 від 29 листопада 2013 року.

Позивач вважає, що цими наказами обмежено його право на участь у земельних торгах, на яких можливо було б набути право оренди на ці земельні ділянки.

Надаючи правову оцінку наказам, що оскаржуються, суд зважає на таке.

Особливості продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах врегульовано главою 21 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України).

Так, частиною 1 статті 134 ЗК України передбачено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 135 ЗК України земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу (частина 2 статті 135 ЗК України).

Порядок добору земельних ділянок для продажу їх на земельних торгах визначений статтею 136 ЗК України.

Так, частиною 1 цієї статті передбачено, що організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об'єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови (частина 2 статті 136 ЗК України). Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів (частина 3 статті 136 ЗК України). Підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів (частина 4 статті 136 ЗК України).

Відтак, аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що виключно організатор (орган Держземагентства) земельних торгів формує перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які можуть бути реалізовані на аукціоні. Також з метою проведення аукціону організатором вчиняються ряд дій, що визначені Земельним кодексом України.

Таким чином, за відсутності сформованого переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які можуть бути реалізовані на території Зозівківської сільської ради Липовецького району, відсутні підстави стверджувати про обмеження права позивача на участь у таких земельних торгах.

Більше того, суду не надано доказів того, що дії відповідача щодо не проведення (не організації) таких земельних торгів є протиправними, або ж визнавалися в судовому порядку протиправними.

Натомість, представником відповідача в підтвердження обґрунтованості наказів, що оскаржуються, надано клопотання громадянина ОСОБА_3 та всі додані до таких клопотань документи.

Дослідивши такі документи, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, оскільки відповідачем під час прийняття наказів дотримано процедури надання в оренду земельних ділянок, що визначена Земельним кодексом України.

Окрему увагу суд звертає на тому, що земельне законодавство не передбачає можливості набуття юридичною особою права оренди на земельні ділянки, окрім як на земельних торгах. Натомість, частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України передбачено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства. Вказане підтверджує обґрунтованість наказів, що оскаржуються, в частині передачі в оренду земельних ділянок громадянину ОСОБА_3 не на конкурентних засадах.

З огляду на викладене, посилання представника позивача як на підставу для скасування оскаржених наказів на те, що відповідачем не організовано земельні торги, що призвело до обмеження прав Товариства на участь в цих торгах, є необґрунтованими, а тому вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Варто також звернути увагу на те, що оскарженими наказами ВН №0522281200:03:000/00001582 та ВН №0522281200:03:000/00001584 від 29 листопада 2013 року не порушено прав та інтересів позивача, оскільки саме лише звернення останнього із листом до відповідача 24 травня 2013 року про бажання взяти участь у земельних торгах не свідчить про порушення прав та інтересів Товариства.

Відтак, встановлені в ході судового розгляду обставини не дають підстав для задоволення адміністративного позову.

З урахуванням положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович