Постанова № 38082343, 26.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26 березня 2014 року м. Київ №826/653/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., за участю секретаря судового засідання Левченко І.В., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі - ДПІ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акмебуд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Арамакс" про визнання правочину недійсним та стягнення у дохід держави коштів у сумі 1089611,37 грн.,

в с т а н о в и в:

ДПІ згідно з пп.20.1.30 п.20.1 ст.20 ПК звернулася до суду з позовом, в якому просить:

- визнати недійсним підрядний договір №18/03 від 18.03.2011 на ремонтно-будівельні роботи, укладений між ТОВ "Акмебуд" і ТОВ "Арамакс";

- стягнути з ТОВ "Арамакс" на користь ТОВ "Акмебуд" кошти в сумі 1089611,37 грн., одержані за договором №18/03 від 18.03.2011;

- стягнути з ТОВ "Акмебуд" на користь держави кошти в сумі 1089611,37 грн.

Під час розгляду справи представник позивача підтримала позов. Позов обґрунтовано тим, що підрядний договір №18/03 від 18.03.2011 на ремонтно-будівельні роботи, укладений між ТОВ "Акмебуд" і ТОВ "Арамакс", суперечить вимогам ч.ч. 1, 3, 5 ст. 203 ЦК, оскільки ДПІ у м. Херсоні ДПС не змогло здійснити зустрічну звірку ТОВ "Арамакс", про що скла-дено акт від 21.01.2013 №148/221/31198011, у зв'язку з чим позивач стверджує про те, що головною метою, яку переслідували сторони, було одержання доходу за рахунок необґрунто-ваної податкової вимоги у вигляді безпідставного формування ТОВ "Акмебуд" податкового кредиту з ПДВ та валових витрат за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Представник відповідача - ТОВ "Акмебуд" - не визнав позовних вимог, надав пись-мові заперечення, в яких просив залишити без розгляду позовну заяву у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, в задоволенні чого судом було відмовлено.

Представник відповідача - ТОВ "Арамакс" - не визнав позов, надав письмові запере-чення, в яких просить відмовити в позові, стверджуючи про фактичність виконання ремонт-но-будівельних робіт і реальність настання правових наслідків за договором №18/03 від 18.03.2011, а також про відсутність у позивача належних доказів, які б доводили наявність обставин, передбачених ч.ч. 1, 3, 5 ст. 203, ч. 3 ст. 228 ЦК, для визнання договору недійсним.

Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС суд продовжив розгляд справи у письмовому провадженні.

Заслухавши пояснення представників сторін, які прибули до судового засідання, дос-лідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що між ТОВ "Акмебуд" і ТОВ "Арамакс" укладено підрядний до-говір №18/03 від 18.03.2011 на ремонтно-будівельні роботи, згідно з яким Замовник (ТОВ "Акмебуд") здає, а Підрядчик (ТОВ "Арамакс") бере на себе виконання будівельних робіт на обєктах, які визначаються згідно Специфікацій і кошторисної документації до даного договору.

Також судом встановлено, що на виконання цього договору сторонами складено акти виконаних робіт на загальну вартість 1089611,37 грн. (у т.ч. ПДВ - 181601,89 грн.): від 31.07.2012 №25 та №26, від 31.08.2012 №27 та №28, від 30.11.2012 №31 та №32, а також ТОВ "Арамакс" виписано податкові накладні. За виконані роботи ТОВ "Акмебуд" сплачено на ко-ристь ТОВ "Арамакс" кошти. Кредиторська/дебіторська заборгованість між сторонами дого-вору відсутня.

Статтею 203 ЦК встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодав-ства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1);

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2);

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3);

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4);

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5);

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6).

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобо-в'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього право-чину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у корис-туванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержа-но, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частиною 1 ст. 207 ГК визначено, що господарське зобов'язання, що не відповідає ви-могам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільс-тва, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них гос-подарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно із ст. 208 ГК якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'я-зання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави (ч. 1).

У разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом (ч. 2).

Оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів ДПІ про недійсність підрядного договору №18/03 від 18.03.2011 на ремонтно-будівельні роботи з огляду на відсутність належних доказів недодержання в момент вчинення правочи-ну сторонами цього договору вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК, а також відсут-ність доказів завідомо суперечливої інтересам держави і суспільства мети вчинення право-чину.

Так, позивач посилається на неможливість проведення ДПІ у м. Херсоні ДПС зустріч-ної звірки ТОВ "Арамакс", про що складено акт від 21.01.2013 №148/221/31198011.

Однак позивач помиляється, оскільки ТОВ "Арамакс" знаходиться на податковому об-ліку в ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська і вказаного позивачем акта ДПІ у м. Херсоні ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Арамакс" від 21.01.2013 №148/221/31198011 не існує.

Між тим судом встановлено, що ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська складено акт від 21.01.2013 №148/221/31198011 "Про неможливість проведення документа-льної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Арамакс" щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин із платниками податків, їх реальності та повноти відобра-ження в обліку за вересень-грудень 2011 року та лютий-листопад 2012 року"

Однак неможливість проведення податкової перевірки ТОВ "Арамакс" не стосується укладення і виконання підрядного договору №18/03 від 18.03.2011 і не впливає на його дійс-ність, тому не свідчить про недодержання сторонами цього договору вимог ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК в момент вчинення правочину, а також не доводить наявність завідомо суперечливої інтересам держави і суспільства мети правочину. Крім того, неможливість проведення перевірки ТОВ "Арамакс" у січні 2013р. не свідчить про неможливість проведення госпо-дарських операцій у липні, серпні, листопаді 2012р. і не спростовує правового значення складених за цими операціями первинних документів, тому не є достатньою підставою для визнання недійсним підрядного договору №18/03 від 18.03.2011.

У зв'язку з цим, акт ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 21.01.2013 №148/221/31198011 не є належним доказом недійсності підрядного договору №18/03 від 18.03.2011. Крім того, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2013 №804/5445/13-а, копія якої наявна у справі, визнано протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо проведення позапланової перевірки ТОВ "Арамакс", в результаті яких складено акт від 21.01.2013 року №148/221/3119801, а також визнано протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо висновків про відсутність факту реального здійснення операцій за вересень-грудень 2011р. та лютий-листопад 2012р., що викладені в акті перевірки від 21.01.2013 року №148/221/3119801.

Доводи позивача про невідповідність підрядного договору №18/03 від 18.03.2011 інтересам держави і суспільства суд вважає безпідставними і відхиляє, оскільки зміст цього договору не суперечить національному законодавству і не порушує моральних засад суспільства. Належних доказів протилежного позивачу суду не надав.

Також безпідставними є доводи позивача про не спрямованість підрядного договору №18/03 від 18.03.2011 на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, які спростовуються наданими до перевірки та до суду первинними документами, складеними на підтвердження виконання ТОВ "Арамакс" будівельних робіт, а також на здійснення ТОВ "Акмебуд" їх оплати.

Крім того, фактичність виконання господарських операцій за підрядним договором №18/03 від 18.03.2011 підтверджується постановою Київського апеляційного адміністратив-ного суду від 19.03.2014 у справі №826/17308/13-а за позовом ТОВ "Акмебуд" до ДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.07.2013 №0005862260, №0005852260, копія якої наявна у справі.

Твердження позивача про неправомірну діяльність ТОВ "Акмебуд" і про спрямова-ність правочину на безпідставне формування валових витрат і податкового кредиту з ПДВ та не сплату у зв'язку з цим податків до Державного бюджету України не підтверджуються від-повідними доказами та ґрунтуються на припущеннях перевіряючих в акті від 03.07.2013 №177/22.6/30440935 "Про результати проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Акмебуд" з питань достовірності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Промобуд-2007" за період з 01.04.2012 по 30.04.2012 та ТОВ "Арамакс" за період з 01.07.2012 по 31.08.2012 та з 01.11.2012 по 30.11.2012", які не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи №826/17308/13-а.

Інших доказів та аргументованих доводів відсутності реальності господарських опера-цій між ТОВ "Арамакс" і ТОВ "Акмебуд" позивачем не зазначено і суду не надано.

Отже, враховуючи встановлені обставини і наведені мотиви, суд вважає доводи по-зивача про недійсність підрядного договору №18/03 від 18.03.2011 необґрунтованими, які заявлені без належних і достатніх доказів, які б достовірно підтверджували відповідні юридичні факти і могли бути підставою для висновків про недійсність правочину.

Недостатність доказів і недоведеність позивачем тих обставин, на які він посилається у підтвердження своїх вимог, вказують на необґрунтованість позову та відсутність підстав для його задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 128, 138, 158-163, 167 КАС

п о с т а н о в и в:

Відмовити Державній податковій інспекції у Оболонському районі Головного управ-ління Міндоходів у м. Києві в задоволенні адміністративного позову.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко