Рішення № 38081975, 28.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4020/14 28.03.14

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Швец С.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія"

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське"

про стягнення шкоди в порядку регресу в розмірі 7 223,16 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Бородіна Ю.В. - юрисконсульт

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "Гарантія" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 7 223,16 грн. відповідно до Договору добровільного страхування наземного транспорту № 5-526-010/13.1/12 від 27.07.2012.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом. Неприбуття у судове засідання позивача, який був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи не перешкоджає розгляду спору по суті, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно вимог статті 75 ГПК України.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав частково в розмірі 6 478,26 грн.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, заслухавши пояснення відповідачів суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 17.08.2011 між ПАТ "Страхове товариство "Гарантія", далі Страховик, та ОСОБА_3, далі Страхувальник, було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 5-526-010/13.1/12, далі Договір, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованого транспортного засобу - автомобіля марки "Ford Focus", реєстраційний номер НОМЕР_1, 2010 року випуску.

15 січня 2013 року по вул. Суботівській 7 у м. Львові відбулася дорожньо - транспортна пригода, далі ДТП, учасниками якої стали, зокрема:

Ш автомобіль марки "Ford Focus", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4;

Ш автомобіль марки "MAN", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5.

Факт встановлення вини у скоєнні ДТП ОСОБА_5, за ознаками пункту 124 КУпАП підтверджено постановою Шевченківського районного суду міста Львова від 31.01.2013 по справі № 466/480/13-п, яке в розумінні вимог статті 35 ГПК України є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для справи.

Відповідно до звіту № 06 по визначенню вартості відновлювального ремонту автомобіля від 06.02.2013 вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "Ford Focus" складає 7 871,69 грн., а згідно рахунку СТО № СФ-0009944 від 25.01.2013 вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "Ford Focus" складає 7 853,16 грн. Позивач на підставі Договору, довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 9142459, рахунку СТО № СФ-0009944 від 25.01.2013, страхового акту № НТ0018/13 від 13.02.2013 виплатив страхове відшкодування в сумі 7 223,16 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 54 від 18.02.2013.

Згідно полісу АЕ/0030979 наданого МОТОРНИМ (ТРАНСПОРТНИМ) СТРАХОВИМ БЮРО УКРАЇНИ, цивільна правова відповідальність власника транспортного засобу автомобілю марки "MAN", реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована відповідачем з лімітом по майну в 50 000 грн. та франшизою 510 грн., а тому позивач наполягає на стягненні з відповідача суми виплаченого страхового відшкодування (в порядку регресу) в розмірі 7 223,16 грн.

Надавши правову кваліфікацію правовідносин сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково виходячи із наступного:

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір страхування, сторони досягли всіх його суттєвим умов, а саме відносно предмету страхування, дотримали його письмову форму, визначили суттєві умови, у тому числі страхову суму, а тому відповідно до вимог ст. 16 Закону України "Про страхування", приписів статей 627, 629, 979 ЦК України, ст.ст. 180, 181 ГК України він вважається укладеним.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", далі Закон, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Частиною 1 статті 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Рішення суду з цивільної справи (постанова Шевченківського районного суду міста Львова від 31.01.2013 по справі № 466/480/13-п), що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду в розумінні вимог статті 35 ГПК України щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Складова шкоди доведена позивачем, а вина ОСОБА_5 установлена постановою суду про адміністративне правопорушення у цивільної справі, і є фактом, який не потребує доказуванню.

Позивач звертався до відповідача з регресною вимогою від 25.06.2013 на суму 7 223,16 грн. про виплату страхового відшкодування, яку останнім було отримано 01.07.2013. Відповідач суму страхового відшкодування позивачу не відшкодував, що і було підставою для звернення до суду за захистом своїх прав та охоронювальних законом інтересів.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Виходячи зі змісту даної статті розмір відповідальності страховика за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів обмежується виключно розміром відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та витратами на евакуацію транспортного засобу в межах встановлених полісом лімітів відповідальності.

Згідно рахунку СТО № СФ-0009944 від 25.01.2013 вартість відновлювального ремонту розрахована без урахування коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу, що порушує вимоги чинного законодавства. У звіті № 06 по визначенню вартості відновлювального ремонту автомобіля від 06.02.2013 експерт визначив розмір коефіцієнту фізичного зносу, що складає 0,2786.

Судом встановлено, що відповідно до ст. 29 Закону обґрунтований розрахунок розміру завданої майнової шкоди є таким: 843,16 грн. (вартість складових) * (1 - 0,2786) (коефіцієнт фізичного зносу) + 4 510 грн. (вартість робіт) + 2 500 грн. (вартість матеріалів) = 7 618,26 грн. (матеріальний збиток). Тоді сума страхового відшкодування дорівнює 7 618,26 грн. (матеріальний збиток) - 510 грн. (франшиза згідно полісу АЕ/0030979) - 630 грн. (франшиза згідно Договору). Таким чином, сума страхового відшкодування складає 6 478,26 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" про стягнення суми страхового відшкодування, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу), підлягають задоволенню частково в сумі 6 478,26 грн.

У решті позовних вимог слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно частини п'ятої статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 28.03.2014, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 27 Закону України "Про страхування", ст. 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 627, 629, 979, 993, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. ст. 180, 181 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 35, ч.3 ст. 43, ч. 5 ст. 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське", 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 38Б, код ЄДРПОУ 25186738, на користь:

- Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія", 01601, м. Київ, Печерський узвіз, буд. 3, код ЄДРПОУ 14229456, страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 6 478,26 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 638,59 грн., видавши наказ.

3. У решті позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 02.04.2014 року

Суддя Ю.О.Підченко