Рішення № 38080224, 02.04.2014, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/878/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Гонтаренко Т. М.

Доповідач Кривохижа В. І.

РІШЕННЯ

Іменем України

02.04.2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючої: Кривохижі В.І.

Суддів: Голованя А.М.

Гайсюка О. В.

при секретарі Дімановій Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про наслідки розірвання договору купівлі-продажу житлового будинку, за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 січня 2014 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року ОСОБА_3 звернулася у суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про наслідки розірвання договору купівлі-продажу житлового будинку.

Зазначала, що 5 серпня 2010 року після продажі квартири у смт. Власівка м. Світловодськ купила у відповідачів житловий будинок АДРЕСА_1. Згідно домовленості з останніми в розрахунок купила відповідачам двокімнатну квартиру, але оформила на них та не отримала від них розписки, оскільки довіряла. Крім того, згідно договору надала їм 7 900 грн. Після оформлення договору купівлі-продажу нерухомого майна, відповідачі передали їй будинок і вона вступила у повне його володіння. Зробила ремонт, замінила вікна та двері на пластикові, побудувала паркан, оформила приватизацію земельної ділянки, витративши на все це значні кошти. При укладенні договору вони дійшли згоди про не передбачення в умовах договору купівлі-продажу будинку умов його розірвання. Однак впродовж часу відповідачі звернулись до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу домоволодіння і рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 16 травня 2013 року рішення суду першої інстанції було скасовано та позовні вимоги відповідачів про розірвання договору купівлі-продажу будинку було задоволено, але при вирішенні питання про розірвання зазначеного договору апеляційний суд не вирішив питання компенсації наслідків його розірвання. Тому просила ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів солідарно на її користь по 12 208 грн. на загальну суму 36 624 грн. в якості наслідків розірвання договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 січня 2014 року позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 20 477 грн. 86 коп. в якості наслідків розірвання договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 та стягнуто на користь держави судовий збір. Відмовлено у задоволенні вимог в частині стягнення витрат, пов'язаних з приватизацією земельної ділянки, та витрат за виготовлення паркану навколо присадибної ділянки.

В апеляційній скарзі відповідачі ставлять питання про скасування рішення суду в частині задоволених позовних вимог через порушення норм матеріального права, неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначають, зокрема, що рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 16 травня 2013 року, яке набрало законної сили, розірвано договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 у зв'язку із істотним порушенням умов договору ОСОБА_3, а оскільки зобов'язання по вказаному договору було не виконане саме з її сторони, тому у неї відсутнє право вимоги про повернення виконаного за розірваним договором, як і відсутнє право на відшкодування будь-яких збитків.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні заявлених вимог сторонами не оскаржується.

Відповідачі належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, в судове засідання не з'явилися, що відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача, її представника ОСОБА_7, які заперечували проти доводів скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду в частині задоволених позовних вимог та стягнення судового збору скасуванню з таких підстав.

Судом встановлено і матеріалами підтверджується, що 5 серпня 2010 року між сторонами був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1, відповідно до якого відповідачі (продавці) передали зазначене майно (продали) у власність, а позивач (покупець) прийняв його і сплатив за нього обговорену грошову суму. Продаж будинку за домовленістю сторін вчинено за 79 000 грн., з яких 7 900 грн. покупець сплатив продавцям до підписання цього договору, а решту 71 100 грн. зобов'язався сплатити продавцям до 5 листопада 2010 року (а. с. 98).

Матеріалами справи також підтверджується і не заперечується сторонами, що у січні 2011 року продавці - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись в суд з позовом до покупця - ОСОБА_3 про розірвання вищезазначеного договору. Справа судами розглядалася неодноразово і останнім рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 16 травня 2013 року, яке сторонами не оскаржувалося і набрало законної сили, рішення Світловодського міськрайонного суду від 23 січня 2013 року було скасовано з ухваленням нового рішення, яким вищезазначений позов було задоволено, а договір купівлі-продажу спірного житлового будинку від 5 серпня 2010 року на підставі ч.2 ст.651 ЦК України розірваний у зв'язку з істотним порушенням покупцем ОСОБА_3 договору купівлі-продажу, а саме: невиконанням нею свого зобов'язання щодо сплати продавцям 71 100 грн., що становить 90% від ціни будинку (а.с.5-8).

Таким чином, стороною договору, з вини якої договір було розірвано в судовому порядку, є позивач (покупець), а не продавці (відповідачі).

Звертаючись до суду за захистом свого порушеного права з даним позовом, позивач правовою підставою визначила вимоги ч. 3 ст. 652 ЦК України, у відповідності до положень якої, у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин, суд на вимогу будь-якої із сторін визначає наслідки розірвання договору, виходячи із необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Разом з тим, колегія суддів відзначає, що «істотна зміна обставин» та «істотне порушення договору стороною» є різними поняттями.

Спірний договір розірвано на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України внаслідок істотного порушення його покупцем. Згідно з приписами ст. 651 ЦК України, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Розірвання ж договору в судовому порядку внаслідок істотної зміни обставин, якою позивач керувалася при зверненні до суду з даним позовом, є самостійною підставою для розірвання договору, за наявності одночасно умов, визначених п. 1-4 ч. 2 ст. 652 ЦК України.

Статтею 653 ЦК України встановлені правові наслідки розірвання договору. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили, Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.ч.3,4 ст.652 ЦК).

Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору (ч.5 ст.652 ЦК України).

Статтею 11 ЦК України встановлено підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, останні можуть виникати з договорів та інших правочинів.

У судовому засіданні позивач та її представник не заперечували, що договором купівлі-продажу від 5 серпня 2010 року не передбачено умов його розірвання та наслідків, про що зазначено і у позовній заяві (а.с.2,3).

За таких обставин, посилання позивача на приписи ч. 3 ст. 652 ЦК України, як доказу існування у неї права вимоги стягнення витрат, понесених нею у зв'язку з виконанням цього договору не може бути взято до уваги.

До того ж сума коштів, яку просить позивач стягнути з відповідачів, не є витратами, які підлягають справедливому розподілу у зв»язку із розірванням договору у розумінні ч.3 ст.652 ЦПК України.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що позивачем не виконано взятого на себе зобов'язання за договором до моменту розірвання договору та саме з вини позивача договір розірвано у судовому порядку, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Таким чином будь-яких переконливих і безспірних доказів на підтвердження обставин, з якими як з юридичним фактом пов'язувались матеріально-правові вимоги, позивачем не надано, не містять їх і матеріали справи, а обставини, на які позивач посилалася, не є достатніми для висновку про наявність цивільно-правових підстав для застосування наслідків розірвання договору у зазначений нею спосіб відповідно до ст.652 ЦК України.

Обраний позивачем спосіб захисту права не можна визнати належним у розумінні ст.16 ЦК України, а інші вимоги не заявлялися, що не позбавляє її права звернення до суду з інших підстав у передбаченому законом порядку.

Враховуючи, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, неправильно застосовані норми матеріального права, відповідно до ст.309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог та стягнення судового збору з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні вимог за безпідставністю.

Оскільки при зверненні до суду позивачем сплачено 108 грн. судового збору, відповідно до ст.88 ЦПК України достягненню підлягає 258,24 грн.(366,24-108) в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 січня 2014 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 20 477,86 грн. в якості наслідків розірвання договору купівлі-продажу житлового будинку, стягнення судового збору скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про наслідки розірвання договору купівлі-продажу житлового будинку в цій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 258,24 грн. судового збору.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча:

Судді: