Ухвала суду № 38079880, 07.03.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 березня 2014 року Справа № 910/10172/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Шевчук С.Р.суддів:Демидової А.М. Могил С.К. Селіваненка В.П. Плюшка І.А.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "АВТ Баварія"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 19.11.2013у справі№ 910/10172/13за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_6 доТовариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "АВТ Баварія"простягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.07.2013, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2013, задоволено позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про стягнення з Товариства з іноземними інвестиціями "АВТ Баварія" 855 750,53 грн., з яких 850 368,75 грн. основного боргу та 5 381,78 грн. 3% річних.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2013 у справі № 910/10172/13 рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2013 залишено без змін.

Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "АВТ Баварія" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 19.11.2013 у справі № 910/10172/13, у якій заявник просить вказану постанову скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заява з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 16.10.2013 у справі № 924/517/13, від 10.10.2013 у справі № 908/999/13, від 10.03.2011 у справі № 01/826, від 04.03.2010 у справі № 18/159-09 мотивована неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції положень статті 514 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску справи № 910/10172/13 до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Встановлений статтею 11116 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

В постанові від 19.11.2013 у справі № 910/10172/13, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України зазначив про законність та обґрунтованість висновку судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача як нового кредитора суми вартості автомобіля (предмету договору купівлі-продажу), враховуючи встановлені судами попередньої інстанції обставини справи, а саме наявність істотного недоліку предмету договору купівлі-продажу, який виник саме з вини виробника, відмову покупця від контракту і наявну вимогу з боку останнього щодо повернення сплаченої за товар грошової суми протягом встановленого гарантійного строку на товар; укладення покупцем договору цесії з позивачем (новим кредитором).

Водночас з постанови від 10.03.2011 у справі № 01/826, на яку заявник посилається, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позову про стягнення з відповідача помилково перерахованої суми, оскільки судами попередніх інстанцій було встановлено, що на момент укладення договору про відступлення права вимоги від 01.04.2010, на підставі якого позивач звернувся з даною вимогою до відповідача, у останнього не було обов'язку про повернення грошових коштів на суму, оскільки платіжне доручення, яким вони були перераховані містило інформацію, що ці кошти є зворотною фінансовою допомогою, а не помилково перерахованими і обов'язок по поверненню цих коштів реально наступив або мав наступити у визначений термін.

З постанови від 04.03.2010 у справі № 18/159-09, на яку також посилається заявник, суд касаційної інстанції зазначив щодо обґрунтованості відмови у задоволенні позову про стягнення з відповідача суми заборгованості за договором, штрафу за користування чужими грошовими коштами, інфляційних втрат, 3% річних і пені з огляду на встановлені судом першої інстанції обставини справи про те, що на момент укладення позивачем договору уступки права вимоги, на підставі якого позивач звернувся з позовом, вимоги не існувало.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права постанову Вищого господарського суду України від 16.10.2013 у справі № 924/517/13, оскільки предмети спорів у цій справі та у справі, про перегляд якої подано заяву, є різними. В справі № 924/517/13 предметом спору є визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, тоді як у справі № 910/10172/13 предметом спору є стягнення заборгованості за договором. Таким чином, правовідносини, що регулюються даними справами не є подібними.

Не приймається колегією суддів до уваги посилання заявника на постанову Вищого господарського суду України від 10.10.2013 у справі № 908/999/13 в зв'язку з тим, що даною постановою скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, що не означає остаточного вирішення спору у справі, тому на таку постанову не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 статті 11116 ГПК України.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116 - 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "АВТ Баварія" у допуску справи № 910/10172/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя:С.ШевчукСудді:А.Демидова С.Могил В.Селіваненко І.Плюшко