Ухвала суду № 38079794, 11.03.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 березня 2014 року Справа № 5023/4952/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Владимиренко С.В.,суддів:Демидової А.М., Могил С.К., Плюшка І.А., Шевчук С.Р.,розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Агро"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 04.12.2013у справі№5023/4952/12за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Агро"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Воля"

прозобов'язання привести первинні документи у відповідність із здійсненими господарськими операціями та стягнення 1744178,55 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Паритет-Агро" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Воля" (з урахуванням уточнення позовних вимог) про зобов'язання привести первинний документ у відповідність із здійсненими господарськими операціями із зазначенням у заліковій вазі товару та підписати видаткову накладну №РН-0000020 від 11.09.2012 у наступній редакції: залікова вага 34,931 т. (реєстр №ДВ-12003490 від 11.09.2012), а також стягнення 35338,70 грн. попередньо сплачених за договором від 06.08.2012 №0608ГІФ; 14002,09 грн. витрат на очищення соняшника відповідно до пункту 2.2 форвардного договору від 06.08.2012 №0608ПФ та 125077,76 грн. штрафу за поставку неповного об'єму товару.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.12.2012 у справі №5023/4952/12 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Воля" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Агро" понесені витрати на очищення соняшника в сумі 354,69 грн. згідно з пунктом 2.2 форвардного договору №0608ПФ від 06.08.2012; в іншій частині в позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2013 рішення господарського суду Харківської області від 28.12.2012 в частині відмови в стягненні 119703,88 грн. штрафу та 13647,60 грн. витрат, понесених на очищення соняшника згідно пункту 2.2 форвардного договору №0608ПФ від 06.08.2012, скасовано та в цій частині прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Воля" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Агро" 119703,88 грн. штрафу та 13647,60 грн. витрат, понесених на очищення соняшника згідно пункту 2.2 договору; в іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2013 у справі

№5023/4952/12 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2013 у справі №5023/4952/12 скасовано; рішення господарського суду Харківської області від 28.12.2012 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Паритет-Агро" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 04.12.2013 у справі №5023/4952/12, в якій просить скасувати зазначену постанову, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2013 залишити без змін.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 05.10.2010 у справі №9/70-10-1527, від 07.03.2013 у справі №3/5007/7/12, від 13.07.2011 у справі №5/1507 та від 13.08.2013 у справі №5011-19/16671-2012, мотивовано незастосуванням Вищим господарським судом України статті 664 Цивільного кодексу України та неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме статті 268 Господарського кодексу України, статей 673, 674, 678 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, на думку заявника, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце тоді, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність усіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Проаналізувавши зміст постанови суду касаційної інстанції від 04.12.2013 у справі №5023/4952/12, про перегляд якої просить заявник, та постанови Вищого господарського суду України від 13.08.2013 у справі №5011-19/16671-2012, на яку він посилається, колегія суддів дійшла висновку про те, що зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах з огляду на різні предмети та підстави позовів у цих справах. Так, у справі №5023/4952/12, про перегляд постанови в якій подано заяву, предметом позову є вимога про зобов'язання привести первинний документ у відповідність із здійсненими господарськими операціями, підписати видаткову накладну та стягнення попередньо сплачених відповідно до форвардного договору витрат на очищення соняшника, а також стягнення штрафу за поставку неповного об'єму товару, тоді як у справі №5011-19/16671-2012 позов заявлено про стягнення збитків за простій та користування вагонами, що виключає подібність правовідносин у цих справах у розумінні статті 11116 ГПК України.

Крім того, постанови Вищого господарського суду України від 05.10.2010 у справі №9/70-10-1527, від 07.03.2013 у справі №3/5007/7/12, від 13.07.2011 у справі №5/1507, на які посилається заявник, не можуть бути доказом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки судом касаційної інстанції скасовано судові рішення судів попередніх інстанцій, а справи направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, що не означає остаточного вирішення спору у справах, а тому на відповідні постанови не може здійснюватись посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 цього Кодексу.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що за змістом частини другої статті 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та розділу ХІІ2 ГПК України основною метою діяльності Верховного Суду України є створення однакової судової практики застосування норм матеріального права та усунення порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Таким чином, в порядку, встановленому розділом ХІІ2 ГПК України, правова оцінка повноти дослідження обставин справи попередніми судовими інстанціями під час перегляду справи не здійснюється.

Отже, посилання заявника на незастосування судом касаційної інстанції норм матеріального права не відповідає приписам пункту 1 статті 11116 ГПК України.

За таких обставин відсутні визначені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Паритет-Агро" у допуску справи №5023/4952/12 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя С. ВладимиренкоСудді: А. Демидова С. Могил І. Плюшко С. Шевчук