Рішення № 38079566, 01.04.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2014 р. Справа № 911/411/14

Суддя Черногуз А.Ф., розглянувши справу за позовом Переяслав-Хмельницького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврокс" за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Переяслав-Хмельницької Об'єднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Київській області про стягнення боргу,

представники:

прокуратури: Біньковська А.В. (посв. № 009568 від 15.10.2012);

позивача: Колода Є.Г. (дов. № 4 від 08.01.2014);

відповідача: Романенко Г.П. (дов. б/н від 24.02.2014);

третьої особи: Шпанюк В.М. (дов. № 07/10-20 від 12.02.2014).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Переяслав-Хмельницького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврокс" за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Переяслав-Хмельницької Об'єднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Київській області про стягнення боргу.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 1295 від 18.06.2012.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.02.2014 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 04.03.2014.

Ухвалою від 04.03.2014 розгляд справи було відкладено на 18.03.2014.

Ухвалою від 18.03.2014 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Переяслав-Хмельницьку Об'єднану Державну податкову інспекцію Головного Управління Міндоходів у Київській області, а розгляд справи відкладено на 01.04.2014.

В судовому засіданні 01.04.2014 суд заслухав пояснення представників сторін. Представники прокуратури та позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, відповідач проти позову заперечував.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

18.06.2012 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аврокс» (орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 1295, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлове поміщення площею 191,20 кв.м., розміщене за адресою: Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б.Хмельницького, 95, що перебуває на балансі Переяслав-Хмельницької ОДПІ, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 29.02.2012 і становить за незалежною оцінкою 535000,00 грн.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - лютий 2012 року 3566,66 грн (місяць). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування. Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа наступного місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.4., 3.6. договору).

Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 18.06.2012 до 17.05.2015 включно (п. 10.1. договору).

20.06.2012 відповідно до акту приймання-передачі державного майна № 1 орендодавець передав, а орендар прийняв обумовлене в п. 1.1. договору майно, що було погоджено з балансоутримувачем майна (копія акту міститься в матеріалах справи). Відтак, суд встановив, що позивач належним чином виконав взяті на себе договірні зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 283 Господарського кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за договором, сплативши належну до сплати до державного бюджету суму (70%) лише частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед бюджетом у сумі 9891,85 грн за період з серпня по листопад 2013 року. Вказаний факт підтверджується листом Головного Управління державної казначейської служби України у Київській області від 21.03.2014 № 15-04/229-1573, розрахунком заборгованості, наданим позивачем та банківським виписками (копії вказаних документів містяться в матеріалах справи).

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав наступне.

Листом від 13.05.2013 відповідач звернувся до позивача із заявою, в якій просив розірвати договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 1295 від 18.06.2012.

Позивач у відповідь на вказаний лист повідомив відповідача листом № 13-14-2639 від 06.06.2013 про те, що останньому необхідно подати Регіональному відділенню Фонду державного майна України підписаний проект додаткової угоди щодо припинення дії договору у порядку передбаченому Законом України «Про оренду державного та комунального майна» та ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України. Крім того, відповідачу необхідно скласти акт приймання-передачі відповідно до п. 10.10. договору та подати три примірники останнього на погодження позивачу.

Відповідачем було складено та підписано спільно з Переяслав-Хмельницькою ОДПІ акт приймання-передачі державного майна від 03.05.2013, відповідно до якого майно було повернуто балансоутримувачу (акт приймання-передачі міститься в матеріалах справи).

Отже, відповідач стверджує, що у зв'язку з тим, що майно було повернуто балансоутримувачу та про це було підписано відповідний акт, договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 1295 від 18.06.2012 припинив свою дію і відповідно відпали підстави для нарахування орендної плати.

Суд не погоджується з такою позицією відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 626, 651, 654 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Згідно ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Пунктом 10.3. договору передбачено, що зміни до умов цього договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

З аналізу вказаних нормативних приписів та умов договору вбачається, що договір може бути розірваний лише за взаємною згодою сторін.

Суд встановив, що відповідач не дотримався порядку розірвання договору, як то передбачено чинним законодавством України, а саме ним не було здійснено дій щодо належного оформлення розірвання договору. Той факт, що відповідачем було повернуто орендоване майно балансоутримувачу, не породжує факту розірвання договору, оскільки такі дії не були погоджені з Регіональним відділенням Фонду державного майна України, тоді як саме останній є орендодавцем по договору.

Отже, оскільки договір не був розірваний, у відповідача виник обов'язок оплатити суму заборгованості, що, як вже було встановлено судом, за період період з серпня по листопад 2013 року становить 9891,85 грн.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, що кореспондується з ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 9891,85 грн правомірною, обґрунтованою, документально підтвердженою, відповідачем належним чином не запереченою та не спростованою, а відтак такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврокс» (код ЄДРПОУ 20575027) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (код ЄДРПОУ 19028107) 9891,85 грн боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврокс» (код ЄДРПОУ 20575027) в доход Державного бюджету України 1827,00 грн судового збору.

4. Видати накази.

Суддя Черногуз А.Ф.