Ухвала суду № 38071666, 02.04.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

02.04.2014 Справа № 904/9902/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.,

суддів: Павловського П.П., Науменка І.М.,

секретар судового засідання: Назаренко С.Г.,

за участю представників сторін:

від ліквідатора: Пустовойт Ю.Є., довіреність № 1/11.13 від 10.01.14 р., представник, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2014р. по справі

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АГРОМЕТ", м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АГРОМЕТ", м. Дніпропетровськ

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2014 р. у даній справі (суддя Калиниченко Л.М.) визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АГРОМЕТ" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на 4 місяці до 09.05.2014 р. Ліквідатором боржника призначено голову ліквідаційної комісії Морозова І.А. Зобов'язано ліквідатора вчинити певні дії.

Згадана постанова мотивована посиланням на те, що вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, що з урахуванням положень ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є підставою для визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора.

Не погодившись з цією постановою, Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати, провадження у справі припинити.

Скаржник зазначив, що відповідно до Бази даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено, що у боржника наявність розбіжності по формуванню податкових зобов'язань з ПДВ, що фактично виражається в їх заниженні та не сплаті коштів до бюджету. Отже, характер господарських операцій свідчить про мінімізацію товариством податкових зобов'язань та вказує на ознаки здійснення фіктивної господарської діяльності

Скаржник вважає, що ліквідація боржника може мати фіктивний характер, а його метою - ухилення від оподаткування. Виявлення приховувань несплати боржником податків і зборів може призвести до значних збитків, у вигляді несплати ненадходження коштів до державного бюджету по податкам і зборам.

Крім того, боржник не надав податковій інспекції проміжний ліквідаційний баланс.

У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор боржника просить припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою податкової інспекції на підставі п.1 ч.1-1 ст.80 ГПК України, оскільки скаржником в апеляційній скарзі не викладено обґрунтувань з посиланням на відповідні норми законодавства, яким чином прийнята у даній справі постанова про визнання боржника банкрутом, порушує права і охоронювані законом інтереси податкового органу.

02.04.2014 р. представник скаржника в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для можливості розгляду справи за відсутністю представника скаржника.

Заслухавши пояснення представника ліквідатора, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження у даній справі підлягає припиненню, з огляду на наступне.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на судовий захист.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст.14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Відповідно до статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон).

Статтею 9 Закону встановлено, що справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною 1 статті 91 ГПК України передбачено, що апеляційну скаргу мають право подати також особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Згідно ч.6 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі.

В силу особливостей процедури банкрутства, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи з метою попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

За ст. 1 Закону учасниками провадження у справі про банкрутство є: сторони (конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут)), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Виходячи зі змісту наведеної правової норми, державна податкова інспекція в Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не може мати іншого правового статусу, окрім статусу кредитора боржника, тобто - сторони у справі про банкрутство.

В силу ч.3 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Отже, у справі про банкрутство боржника, який ліквідується власником, особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство лише після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Частиною 1 статті 210 ГК України встановлено, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів).

Наведена правова норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається через вказані вище процедури.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2013 р. заява товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство «Агромет» про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» прийнята до розгляду в підготовчому засіданні.

Ухвалою господарського суду від 23.12.2013 р. порушено провадження про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство «Агромет» за процедурою встановленою ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Копія згаданої ухвали надіслана на адресу Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі 24.10.2014 р. та отримання останньою 30.12.2014 р. (а.с.115).

Спрощена процедура банкрутства, яка передбачена ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

06.08.2013 р. загальними зборами товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство «Агромет» прийнято рішення про припинення діяльності підприємства, шляхом ліквідації та призначено голову ліквідаційної комісії Синенко М.М..

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 16323216 станом на 14.10.2013 р. містить запис про внесення рішення засновників щодо припинення юридичної особи.

В Бюлетені державної реєстрації від 08.08.2013 р. № 256 (21), тобто більше ніж за два місяці до порушення даної справи про банкрутство, було опубліковано оголошення про прийняття учасниками товариства з обмеженою відповідальністю ""Науково-виробниче підприємство «Агромет» рішення про ліквідацію останнього.

З моменту публікації вказаного оголошення інформація щодо рішення про ліквідацію товариства стала загальновідомою.

Листом від 17.10.2013 р. голова ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агромет" надіслав на адресу Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська повідомлення при прийняття загальними зборами товариства рішення про припинення діяльності підприємства.

Згаданий лист був надісланий на адресу Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська 23.10.2013 р., що підтвержєуться описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком № 2979 від 23.10.2013 р.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання скаржника на те, що органу державної податкової служби не було надано проміжного ліквідаційного балансу боржника для перевірки його повноти та достовірності, оскільки ч. 1 ст. 111 ЦК України не вимагає обов'язкової перевірки та схвалення контролюючим органом (податковою інспекцією) повноти проміжного ліквідаційного балансу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Державна податкова інспекція у Бабушкінському району в порядку ч.3 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не зверталась із заявою до господарського суду з вимогами до боржника, у зв'язку з наявністю заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів).

Доказів наявності грошових вимог до боржника податкова інспекція не надала і суду апеляційної інстанції.

Отже, скаржник не набув статусу кредитора боржника, а тому не має правових підстав для звернення до суду з даною апеляційною скаргою.

Згідно до п.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України", якщо апеляційну скаргу подано, зокрема, особою, яка не має права її подавати, то у таких випадках апеляційний господарський суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 91 або 106 ГПК України. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи викладене, з метою усунення процесуального порушення при прийнятті до провадження апеляційної скарги Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, колегія суддів вважає за необхідне припинити апеляційне провадження з перегляду постанови господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2014 р. у справі № 904/9902/13.

Керуючись п.1 ч.1 ст.80, ст.ст. 91, 99 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за скаргою Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2014 р. по справі № 904/9902/13 припинити. Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України. Головуючий суддя В.О.Кузнецов Судді П.П.Павловський І.М.Науменко