Ухвала суду № 38069481, 26.03.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2014 р.Справа № 820/13072/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гончаровій С.В.

представника позивача Підкопаєва А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2014р. по справі № 820/13072/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Тур-ЛТД"

до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Тур-ЛТД" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

-визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 04.11.2013 року № 0000562220 та № 0000572220.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2014 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 04.12.2013 року № 0000562220 та № 0000572220.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Тур-ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.09.2013 року.

Результати перевірки оформлені актом № 1823/20-36-22-02-07/31342198 від 20.11.2013 року, яким зафіксовані порушення позивачем вимог діючого законодавства України, а саме: підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб у сумі 18190 грн.; абзацу 2 пункту 292.1 статті 292 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження суми єдиного податку за 3 квартали 2013 року в розмірі 2014,85 грн. (т. 1 а.с. 9-30).

На підставі висновків акту перевірки № 1823/20-36-22-02-07/31342198 від 20.11.2013 року, податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 04.12.2013 року № 0000562220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем єдиний податок з юридичних осіб в сумі 2519 грн., з яких: основний платіж - 2015 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 504 грн., та № 0000572220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку в сумі 22738 грн., з яких: основний платіж - 18190 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 4548 грн. (т. 1 а.с. 7-8). Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області податкового повідомлення-рішення № 0000572220 слугували висновки відповідача про порушення позивачем пп. 168.1.1 п.168.1 ст.168, п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України.

Такі висновки відповідача ґрунтуються на тому, що позивачем у порушення вказаних вище норм Податкового кодексу України занижено податок на доходи фізичних осіб у т.ч. за липень 2011 р., серпень 2011 р., грудень 2012 р., оскільки позивачем, як податковим агентом, не було сплачено податок на доходи фізичних осіб нарахованих за цивільно-правовими договорами, укладеними з ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ фірма "Тур-ЛТД" (Замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Виконавець) укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг від 01.07.2011 року. (т. 1 а.с. 34)

Згідно умов договору, Виконавець зобов'язується надати інформаційно-консультаційні послуги, а замовник прийняти та оплатити їх, на умовах, передбачених чинним договором. виконані роботи оформлюються письмовими висновками (звітами).

Факт виконання умов договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: актами виконаних робіт № 1 від 11.07.2011 року та № 2 від 29.08.2011 року (т. 1 а.с. 37-38), звітами до договору про надання інформаційно-консультаційних послуг від 01.07.2011 року (т. 1 а.с. 49-146).

Також, між ТОВ фірма "Тур-ЛТД" (Замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Виконавець) укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг від 14.12.2012 року. (т. 1 а.с. 39).

Згідно умов договору, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати йому, у відповідності з умовами даного договору, інформаційно-консультаційні послуги, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Факт виконання умов договору підтверджується залученим до матеріалів справи актом виконаних робіт № 1 від 31.07.2013 року(т. 1 а.с. 44), звітом до договору про надання інформаційно-консультаційних послуг від 14.12.2012 року (т. 1 а.с. 146-220).

Згідно підпункту 14.1.180 статті 14 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб-юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента-юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до пункту 18.1 статті 8 Податкового кодексу України, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Приписами пункту 18.2 статті 18 Податкового кодексу України встановлено, що податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Абзацом 2 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 162.1.3 статті 162 Податкового кодексу України, податковий агент є платником податку.

Згідно пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Положенням підпункту 168.1.1 статті 168 Податкового кодексу України встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 2 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані згідно з цією главою.

З матеріалів справи вбачається, ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 є платниками єдиного податку, що підтверджується свідоцтвами платника єдиного податку (т. 1 а.с. 36, 43).

Згідно підпункту 165.1.36 статті 165 Податкового кодексу України, не включаються до складу місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку дохід фізичної особи-підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування відповідно до цього Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для нарахування, утримання та сплати сум податку на доходи фізичних осіб з доходів, які належали до виплати ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3, відповідно до умов договорів, укладених з ТОВ фірмою "Тур-ЛТД".

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області податкового повідомлення-рішення № 0000562220 слугували висновки відповідача про порушення позивачем абз.2 п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України.

Такі висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що позивачем занижено суму єдиного податку за три квартали 2013 року, оскільки не включено до доходу дохід отриманий від ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ фірмою "Тур-ЛТД" (Позикодавець) укладено договір позики від 27.06.2013 року з ФОП ОСОБА_4 (Позичальник) та договір позики від 27.06.2013 року з ФОП ОСОБА_5 (Позичальник).

Відповідно до умов зазначених договорів позики, в порядку та на умовах, визначених цим договором, Позичальник отримав від Позикодавця, а Позикодавець передав у власність Позичальникові гроші в розмірі, визначеному у пункті 2.1 цього Договору. Сторони за цим договором домовились про те, що даний договір позики є безпроцентним.

Згідно підпункту 14.1.267 статті 14 Податкового кодексу України, позика - грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Приписами частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Положенням частини 2 статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Згідно підпункту 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України, фінансова допомога-фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Враховуючи наведені норми законодавства, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що укладені ТОВ фірмою "Тур-ЛТД" з ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 договори є договорами надання поворотної фінансової допомоги, оскільки є безпроцентними.

Положенням частини 3 пункту 292.11 статті 292 Податкового кодексу України встановлено, що до складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про помилковість висновків податкового органу щодо порушення ТОВ фірмою "Тур-ЛТД" абзацу 2 пункту 292.1 статті 292 Податкового кодексу України.

За таких обставин, прийняті Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області податкові повідомлення-рішення від 04.12.2013 року № 0000562220 та № 0000572220 є протиправними та підлягають скасуванню.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2014р. по справі № 820/13072/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Григоров А.М. Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 31.03.2014 р.