Рішення № 38065295, 27.01.2014, Богунський районний суд м. Житомира

Справа № 295/8737/13-ц

Категорія 41

2/295/1100/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2014 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі

судді Корицької В.О.,

при секретарі Зоренко Т.О.,

з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, (довіреність від 06.08.2013 р.), /а.с. 58/

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4 (довіреність № 113 від 10.01.2012 р.), /а.с. 59/

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах

та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5,

АДРЕСА_2,

до ОСОБА_3, ОСОБА_6,

ОСОБА_7, ОСОБА_8

та ОСОБА_9,

АДРЕСА_1,

про захист права власності шляхом виселення та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду та просить захистити право власності своєї доньки шляхом виселення відповідачів з кімнати АДРЕСА_1, та стягнути завдану незаконним вселенням моральну шкоду в загальній сумі 26000 грн. на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_1.

В обгрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_5 являється власником кімнати АДРЕСА_1. Разом з тим, користуватися вказаним помешканням дитина та її мати не можуть, оскільки у вказаній кімнаті проживають ОСОБА_3 (мати) ОСОБА_3 (молодша донька), ОСОБА_7 (старша донька), ОСОБА_8 (зять) та ОСОБА_9 (онук). Зазначені події, як вказує позивач, призвели до душевних страждань, а тому підлягають відшкодуванню.

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позов та просили його задовольнити повністю.

Відповідач ОСОБА_3 проти позову заперечила та пояснила, що приватизація кімнати НОМЕР_1 відбулася незаконно, що вона із молодшою донькою проживає в кімнаті НОМЕР_2, а сім'я старшої доньки у кімнаті НОМЕР_1.

Відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснили, що зареєстровані в кімнаті НОМЕР_2, однак разом із дитиною ОСОБА_9 проживають в кімнаті НОМЕР_1, оскільки проживати вп'ятьох в одній кімнаті НОМЕР_2 неможливо.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників судового процесу, суд дійшов наступного висновку.

Згідно свідоцтва про право власності на житло (а.с. 9) ОСОБА_10 приватизував кімнату АДРЕСА_1.

У подальшому вказану кімнату ОСОБА_10 подарував своїй малолітній дочці ОСОБА_5, що підтверджується договором дарування від 22.06.2011 р. (а.с. 10)

Згідно витягу про державну реєстрацію прав (а.с. 11) ОСОБА_5 являється власником кімнати АДРЕСА_1.

Разом з тим, користуватися належною на праві власності кімнатою дитина разом із матір'ю ОСОБА_1 не можуть у зв'язку із проживанням там відповідачів.

У відповідності із відомостями, наданими адресно-територіальним органом ДМС, та поясненнями відповідачів останні зареєстровані в кімнаті АДРЕСА_3, в тому числі і малолітня дитина ОСОБА_9

Допитані у судовому засіданні свідки та самі відповідачі пояснили, що з кімнат НОМЕР_2 та НОМЕР_1 ОСОБА_3 облаштувала двокімнатну квартиру із вхідними дверима з загального коридору в кімнату НОМЕР_2 та проходом, вибитим у стіні, в кімнату НОМЕР_1.

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснили, що разом із дитиною ОСОБА_9 проживають в кімнаті НОМЕР_1, а мати ОСОБА_3 та її донька ОСОБА_3 в кімнаті НОМЕР_2.

Разом з тим, у судовому засіданні 27.01.2014 р. ОСОБА_3, намалювавши схему розташування меблів та інших речей у двох кімнатах, пояснила, що фактично вона із молодшою донькою та сім'єю старшої доньки проживають разом, ведуть спільне господарство, харчуються разом, в спірній кімнаті НОМЕР_1 знаходяться її та доньчині особисті речі, посуд, постільна білизна. Також повідомила, що постійно відвідує кімнату НОМЕР_1, оскільки там знаходиться її онук, донька та зять.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що поєднані дві кімнати фактично є окремою квартирою без зручностей, а тому ОСОБА_3 та її молодша донька ОСОБА_3 також проживають у кімнаті НОМЕР_1 та зберігають там свої речі.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За таких обставин, позовні вимоги в частині виселення відповідачів із належної ОСОБА_5 кімнати НОМЕР_1 підлягають задоволенню повністю.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, то суд прийшов наступного висновку.

У відповідності із ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, серед іншого, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Оскільки відповідачами таких дій по відношенню до майна ОСОБА_5 як знищення чи пошкодження кімнати НОМЕР_1 не вчинялося, то позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 212-215ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Виселити ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з кімнати АДРЕСА_1.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 судовий збірв сумі 229,40 грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії даного рішення.

Суддя В.О. Корицька