Постанова № 38061305, 25.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20633/13-а( в 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2014 у справі за адміністративним позовом підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 22.10.2013 № 0000853910.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2014 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи у період з 09.09.2013 по 27.09.2013 Межрегіональним ГУ Міндоходів - ЦО з обслуговування ВП було проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог чинного законодавства з повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум плати за землю за період з 01.01.2011 по 31.08.2013.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 03.10.2013 № 1181/39-10/23744453, яким встановлено порушення позивачем пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме заниження позивачем суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на загальну суму 3 043 880,96 грн., в т.ч. за 2011 рік на суму 1 141 455,38 грн., за 2012 рік на суму 1 141 455,38 грн., за період з 01.01.2013 по 31.08.2013 на суму 760 970,20 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000853910, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на суму 1 292 522, 39 грн. (за основним платежем - 1 074 303,49 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 218 218,90 грн.).

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що незалежно від визначеного в даному випадку розміру орендної плати за договором, він не може бути нижчим, ніж встановлений чинним законодавством України, у зв'язку з чим відповідачем правомірно донараховано позивачу суму обов'язкового платежу з податку на землю, оскільки мінімальний розмір плати за землю чітко визначений Податковим кодексом України.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що розмір орендної плати встановлюється виключно договором оренди, а тому без внесення відповідних змін до договору податковий орган протиправно здійснив донарахування орендної плати за земельні ділянки, у зв'язку з чим, позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України та спричиняє порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а тому, на його думку, воно має бути скасоване.

Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи між Київською міською державною адміністрацією та ПІІ «МакДональдз Юкрейн Лтд» (землекористувач) було 19.03.1999 укладено договір на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди загальною площею 0,2220 га (кадастровий номер 8000000000:85:391:0007) на Боричевому узвозі, 10 в Подільському районі м. Києва, терміном дії до 19.03.2019 (договір зареєстрований у Київській міській державній адміністрації, про що у книзі договорів на право тимчасового користування землею вчинено запис від 19.03.1999 за № 85-5-00025).

Між Київською міською радою (орендодавець) та ПІІ «МакДональдз Юкрейн Лтд» (орендар) було 01.03.2004 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 2 969,00 кв.м. (кадастровий номер 8000000000:85:178:0011) по вул. Вишгородській, 33-а в Подільському районі м. Києва, терміном дії до 26.04.2017 (договір зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що у книзі записів державної реєстрації договорів вчинено запис від 16.03.2004 за № 85-6-00108).

Між Київською міською радою (орендодавець) та ПІІ «МакДональдз Юкрейн Лтд» (орендар) було 01.03.2004 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 760,00 кв.м. у межах червоних ліній (кадастровий номер 8000000000:85:178:0014) по вул. Вишгородській, 33-а в Подільському районі м. Києва, терміном дії до 15.03.2017 (договір зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що у книзі записів державної реєстрації договорів вчинено запис від 16.03.2004 за № 85-6-00109).

Зазначені земельні ділянки відносяться до земель житлової та громадської забудови.

Колегія суддів звертає увагу, що податкове зобов'язання по тимчасовому довгостроковому користуванню землею державної та комунальної власності на умовах оренди визначено суб'єктом господарювання у податкових деклараціях орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік та податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 та 2013 роки в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на Боричевому узвозі, 10 в Подільському районі м. Києва (договір, зареєстрований КМДА у книзі договорів на право тимчасового користування землею 19.03.1999 за № 85-5-00025).

Податкове зобов'язання по оренді земельної ділянки державної та комунальної власності визначено суб'єктом господарювання у податкових деклараціях орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік та податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 та 2013 роки в розмірі 2,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки по вул. Вишгородській, 33-а в Подільському районі м. Києва (договір, зареєстрований ГУ земресурсів ВО КМР (КМДА) у книзі записів державної реєстрації договорів 16.03.2004 за № 85-6-00108);

Податкове зобов'язання по оренді земельної ділянки державної та комунальної власності визначено суб'єктом господарювання у податкових деклараціях орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік та податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 та 2013 роки в розмірі 2,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки по вул. Вишгородській, 33-а в Подільському районі м. Києва (договір, зареєстрований ГУ земресурсів ВО КМР (КМДА) у книзі записів державної реєстрації договорів 16.03.2004 за № 85-6-00109).

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).

Згідно п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

У відповідності до п. 288.4 ст. 288 Податкового Кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, але річна сума платежу, відповідно до п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України, не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу та для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ Кодексу.

Разом з тим, згідно з пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Аналогічне положення міститься і в пункті 288.4 статті 288 Податкового кодексу України, відповідно до якого розмір та умови внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Наведені норми Податкового кодексу України кореспондують положенням Закону України «Про оренду землі», відповідно до статті 15 якого, істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру. При цьому, згідно зі статтею 21 вказаного Закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що розмір орендної плати встановлюється саме в договорі оренди, який є єдиною визначеною законодавством підставою для нарахування орендної плати, а жодної іншої форми встановлення розміру орендної плати ніж договір оренди не існує.

В постанові Верховного Суду України від 01.06.2012 зазначено, що за змістом ст. 21 Закону України від 06.10.1998 № 161-ХІV «Про оренду землі» розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладання договору законодавству.

У зв'язку з тим, що Указ Президента України від 19.08.2008 № 725/2008 «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)», яким встановлено розмір орендної плати не менше 3 % визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, має рекомендаційний характер та набрав чинності після укладання договору оренди між сторонами, зміна розміру орендної плати можлива лише за згодою сторін (постанова Верховного Суду України від 25.06.2011 у справі № б-17цс11).

Згідно з постановою Верховного Суду України від 11.06.2013 у справі № 21-443а12 договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства.

Хоча зміна розміру земельного податку згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 № 309-VІ є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичні зміни орендної плати та, відповідно, донарахування ДПІ суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідно до частини 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному законодавству саме на час укладання договору, а також що законодавча зміна розміру орендної плати після укладення договору оренди не впливає автоматично на розмір орендної плати за договором між сторонами, що не було враховано судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови неправомірно відмовив позивачу у задоволенні позову, у зв'язку з порушенням норм матеріального права, а тому оскаржувану постанову необхідно скасувати.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт правомірності винесення ним оскаржуваного повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив скасувати її та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2014 - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 22.10.2013 № 0000853910.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 31.03.2014.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.