Ухвала суду № 38061300, 26.03.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

26 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/4946/13-а

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Федусика А.Г.,

при секретарі Василенко І.Ю.,

за участю представника позивача Нетроніна Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українська кабельна компанія» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та постанови про накладення штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Українська кабельна компанія» (далі ТОВ «Українська кабельна компанія») звернулось до суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві (далі Інспекція) про визнання протиправними та скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 18 червня 2013 року № 000037 та постанови про накладення штрафних санкцій від 18 червня 2013 року № 000049.

В обґрунтування позову зазначалось, що з 28 березня по 02 квітня 2013 року посадовими особами Інспекції проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання законодавства про державний ринковий нагляд. За результатами перевірки складено акт перевірки характеристик продукції від 02 квітня 2013 року за № 000052 та протокол від 02 квітня 2013 року за № 000031. На підставі зазначених документів відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 18 червня 2013 року № 000037 та постанову від 18 червня 2013 року № 000049 про накладення штрафу у розмірі 51000 грн. за правопорушення, передбачене п. 1 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». На думку позивача, рішення та постанова відповідача є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки висновки Інспекції є необґрунтованими, і, крім того, вжиття обмежувальних заходів та застосування штрафних санкцій щодо тієї ж самої продукції з тих самих підстав вже було визнано протиправним у судовому порядку, а рішення суду з цього приводу набрало законної сили.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року позовні вимоги ТОВ «Українська кабельна компанія» задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення відповідача про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 18 червня 2013 року № 000037 та постанову про накладення штрафних санкцій від 18 червня 2013 року № 000049.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник відповідача в апеляційній скарзі зазначає, що судом при вирішенні справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, і, крім того, порушено норми матеріального права. Так, судом не прийнято до уваги положення п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», згідно якого посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право вимагати від суб'єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, та одержувати їх копії. Крім того, судом не враховано, що декларація про відповідність не є товаросупровідною чи експлуатаційною документацією, а тому нанесений на неї знак відповідності не відповідає вимогам п. 5 Правил застосування національного знака відповідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1599. Апелянт також зазначає, що при проведенні перевірки виявлено відсутність протоколів випробувань, звітів про результати випробувань, основних конструкторських та робочих креслень, іншої документації, наявність якої передбачено «Технічним регламентом низьковольтного електричного обладнання», що є порушенням п. 1 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача просить залишити оскаржене судове рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ представника позивача про залишення постанови суду першої інстанції без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що з 28 березня по 02 квітня 2013 року на підставі наказу від 28 березня 2013 року № 165 та направлення від 28 березня 2013 року № 000147 посадовими особами Інспекції проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання законодавства про державний ринковий нагляд. Предметом перевірки визначено питання відповідності кабельної продукції, перелік якої під № № 9-33 зазначений в Акті перевірки характеристик продукції ТОВ «Українська кабельна компанія» (вул. Польова, 53, м. Київ) від 27 березня 2013 року № 000045, вимогам технічних регламентів, які розповсюджуються на зазначену продукцію, законів України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

За результатами перевірки складено акт перевірки характеристик продукції від 02 квітня 2013 року за № 000052 та протокол від 02 квітня 2013 року за № 000031.

18 червня 2013 року відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів за № 000037 та постанову від 18 червня 2013 року за № 000049 про накладення на позивача штрафу у розмірі 51000 грн за правопорушення, передбачене п. 1 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Вирішуючи справу, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про скасування оскаржених рішення та постанови Інспекції у зв'язку з недоведеністю порушення позивачем законів України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Так, правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлює Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

За визначенням, наведеним у ст. 1 названого Закону, державний ринковий нагляд - це діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Пунктами 1 та 2 ст. 10 Закону встановлено, що ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності.

Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об'єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об'єктами технічних регламентів.

На виконання частини 7 статті 10 названого Закону постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 573 затверджено Перелік органів державного ринкового нагляду та сфер їх відповідальності, згідно з яким до сфери відповідальності Інспекції, як органу державного ринкового нагляду, належить, зокрема, низьковольтне електричне обладнання, на яке поширюються дія Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2009 року № 1149.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування).

Порядок проведення перевірок характеристик продукції встановлено статтею 23 Закону.

Так, під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки.

Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Як встановлено матеріалами справи, з 28 березня по 02 квітня 2013 року на підставі наказу від 28 березня 2013 року № 165 та направлення від 28 березня 2013 року № 000147 посадовими особами Інспекції проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання законодавства про державний ринковий нагляд. Предметом перевірки визначено питання відповідності кабельної продукції, перелік якої під № № 9-33 зазначений в Акті перевірки характеристик продукції ТОВ «Українська кабельна компанія» (вул. Польова, 53, м. Київ) від 27 березня 2013 року № 000045, вимогам технічних регламентів, які розповсюджуються на зазначену продукцію, законів України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

За результатами перевірки складено акт перевірки характеристик продукції від 02 квітня 2013 року за № 000052, в якому зазначено, що позивач вводить в обіг продукцію, яка зазначена у переліку, що є складовою частиною акта перевірки, під № № 1-25, на якій відсутній національний знак відповідності та маркування. Також в акті зазначено про відсутність у ТОВ «Українська кабельна компанія» протоколів випробувань низьковольтного електричного обладнання, звітів про результати випробувань електрообладнання, основних конструкторських та робочих креслень, у тому числі опису складових частин, пояснень, необхідних для розуміння зазначених креслень, наявність яких передбачена Технічним регламентом безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2009 року № 1149. Крім того, шляхом проведення аналізу оцінки ризику, що становить чи може становити продукція, відповідачем зазначено, що продукція, яка зазначена в акті перевірки під № № 1-25, становить серйозний рівень загрози та потребує невідкладного вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів. Серед іншого, Інспекцією встановлено, що продукцію, яка була об'єктом перевірки, позивачу згідно договору поставки від 13 березня 2012 року № ЭК 363 відвантажило ТОВ «Холдинг Кабельний Альянс» (Російська Федерація, Свердловська обл., м. Єкатеринбург, вул. В.Мельникова, 2) (а. с. 23-25).

На підставі зазначеного акта перевірки 02 квітня 2013 року Інспекцією складено протокол за № 000031,в якому зазначено про порушення позивачем вимог ст. 44 Закону України «Про державний нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст. 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», що полягає у введенні ТОВ «Українська кабельна компанія» в обіг продукції, яка становить серйозний ризик, за що передбачена відповідальність згідно з п. 1 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (а. с. 13).

За результатами розгляду справи за вказаним актом перевірки 18 червня 2013 року Інспекцією прийнято постанову № 000049 про накладення штрафних санкцій на позивача у розмірі 51000 грн. (а. с. 11).

Крім того, 18 червня 2013 року відповідачем прийнято рішення за № 000037 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів до ТОВ «Українська кабельна компанія» у вигляді вилучення вищезазначеної продукції з обігу та повідомлення споживачів (користувачів) продукції про причини вилучення вищезазначеної продукції з обігу (а. с. 10).

Оцінюючи оскаржені рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та постанову відповідача про накладення штрафу на позивача, суд апеляційної інстанції знаходить обґрунтованим висновок суду першої інстанції про недоведеність порушення позивачем законів України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» виробником є, зокрема, імпортер продукції (у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України, яка не має свого уповноваженого представника в Україні).

Оскільки ТОВ «Українська кабельна компанія» є імпортером продукції, яка була визначена предметом перевірки, що підтверджується договором постачання кабельно-провідникової продукції від 13 березня 2012 року, укладеним з нерезидентом ТОВ «Холдинг Кабельний Альянс» (Російська Федерація), а також вантажними митними деклараціями щодо ввезення на митну територію України продукції, то у відповідності до ст. 1 названого Закону позивач відноситься до категорії «виробник продукції» (а. с. 156-178).

Особливості проведення перевірок характеристик продукції у її виробників визначені в ст. 25 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», відповідно до якої органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її виробників: 1) якщо за результатами перевірки характеристик продукції у її розповсюджувача є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції; 2) за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів), у яких міститься інформація про введення в обіг продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, які можуть завдати такої шкоди (із зазначенням суб'єкта введення в обіг такої продукції, документального підтвердження завдання такої шкоди, опису відповідного недоліку тощо), а також інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано; 3) у разі одержання за допомогою системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик, або в інший спосіб від уповноважених органів інших держав інформації про продукцію, що становить серйозний ризик, якщо її виробник ідентифікований та є резидентом України.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, в наказі про проведення позапланової перевірки та у відповідному направленні на перевірку відсутнє посилання на зазначену вище норму з метою визначення безпосередньої підстави для проведення перевірки. При цьому акт попередньої перевірки позивача від 27 березня 2013 року № 000045 не є законною підставою для проведення послідуючої перевірки та не містить у собі ознак обставин, які відповідно до ст. 25 Закону є підставами для проведення перевірки.

Згідно ч. 2 ст. 25 Закону під час проведення перевірки характеристик продукції у її виробників:

1) на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є:

а) наявність на продукції Національного знака відповідності (у тому числі ідентифікаційного коду призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення Національного знака відповідності;

б) наявність супровідної документації, що має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкції щодо користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено нормативно-правовими актами (у тому числі технічними регламентами), та їх відповідність встановленим вимогам;

в) наявність декларації про відповідність, якщо її складення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, а також відповідність такої декларації встановленим вимогам;

г) загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу;

2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені:

а) обстеження зразків відповідної продукції;

б) у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам: перевірка повного складу технічної документації на відповідну продукцію, передбаченого технічним регламентом; перевірка документів щодо системи якості чи системи управління якістю, якщо їх надання передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції.

Під час проведення перевірки характеристик продукції на підставах, визначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, здійснюється відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

Так, за результатами перевірки характеристик продукції Інспекцією зазначено, що позивач вводить в обіг продукцію, на якій відсутній національний знак відповідності та маркування.

Частиною 1 статті 33 Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» встановлено, що Кабінет Міністрів України визначає зразок (опис) та затверджує правила застосування Національного знака відповідності, що використовується для засвідчення відповідності технічним регламентам.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1599 затверджено Правила застосування національного знака відповідності, відповідно до яких національний знак відповідності засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї.

Знак відповідності наноситься на продукцію безпосередньо її виробниками, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом.

Знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.

Вимоги до низьковольтного електричного обладнання та його введення в обіг або в експлуатацію на ринку України встановлює Технічний регламент низьковольтного електричного обладнання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2009 року № 1149.

Згідно п. 10 вказаного Регламенту національний знак відповідності має відповідати вимогам, наведеним у додатку 4 до цього Технічного регламенту. Національний знак відповідності наноситься виробником чи уповноваженим представником виготовлювача продукції в Україні на кожний виріб електрообладнання або, якщо це неможливо, на пакування, інструкцію або документ, в якому визначені гарантійні зобов'язання, у спосіб, що забезпечує його видимість, розбірливість та незмивність.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що законодавцем не встановлено вичерпний перелік місць нанесення знаку відповідності, а тому нанесення останнього на декларацію про відповідність, як це зроблено позивачем (а. с. 32), не суперечить вимогам чинного законодавства.

Так, позивачем було складено декларацію про відповідність Технічному регламенту низьковольтного електричного обладнання від 11 березня 2013 року, що зареєстрована органом оцінки відповідності ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ».

У вказаній декларації підтверджено, що продукція: кабелі силові гнучкі на напругу 380В та 660В марок КГ, КГ-ХЛ, КГ-Т, код УКТ ЗЕД 8544, виробництва ОАО «Электрокабель» Кольчугинский завод», відповідає Технічному регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання згідно з ДСТУ 24334-80 «Кабели силовые для нестационарной прокладки ОТУ», ГОСТ 18690-82 «Кабели, провода, шнуры и кабельная арматура. Маркировка, упаковка, транспортирование и хранение», ГОСТ 22483-77 «Кабели, провода и шнуры. Метод определения электрического сопротивления изоляции», а також те, що технічна документація на низьковольтне обладнання відповідно до вимог Технічного регламенту є в наявності. Крім того, декларація містить посилання на протокол випробування низьковольтного електричного обладнання.

Щодо висновку відповідача про відсутність маркування на продукції, судом першої інстанції вірно зазначено про те, що відповідно до ТУ 3544-078-21059747-2011 при маркуванні кабелю (у зв'язку з особливостями резинової оболонки продукції) допускається застосування відмітних ниток кольору, присвоєного підприємству-виробнику.

Як вбачається з протоколу випробування продукції від 07 липня 2011 року № 35-1/2011-07, вимоги щодо маркування продукції виробником виконано (а. с. 62-67).

Також в акті перевірки Інспекцією зазначено про відсутність у ТОВ «Українська кабельна компанія» протоколів випробувань низьковольтного електричного обладнання, звітів про результати випробувань електрообладнання, основних конструкторських та робочих креслень, у тому числі опису складових частин, пояснень, необхідних для розуміння зазначених креслень, наявність яких передбачена Технічним регламентом безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2009 року № 1149.

Відповідно до п. 3 Додатку 3 до Технічного регламенту технічна документація має надавати можливість оцінити відповідність електрообладнання вимогам Технічного регламенту та, наскільки це стосується такого оцінювання, включати проектування, виробництво та функціонування електрообладнання. До зазначеної документації мають бути включені: загальний опис електрообладнання; загальні конструкторські та виробничі креслення, електричні схеми та схеми вузлів, деталей тощо; описи та пояснення, необхідні для розуміння зазначених креслень та схем і функціонування електрообладнання; список стандартів, які повністю або частково застосовано, та описи прийнятих рішень для забезпечення положень щодо безпечності, визначених у Технічному регламенті, якщо стандарти не було застосовано; результати виконаних проектних розрахунків, проведених перевірок тощо; протоколи випробувань.

При ввезенні на територію України компетентна організація підтверджує відповідність поставленого товару прийнятим нормам і стандартам. Документи, які підтверджують відповідність товару, а саме декларація про відповідність, наявна у матеріалах справи та, як зазначено вище, містить підтвердження, що вся необхідна технічна документація в наявності, а також є необхідна інформація про випробування. Також, в матеріалах справи міститься протокол випробувань відповідної продукції від 07 липня 2011 року № 35-1/2011-07, протокол сертифікаційних випробувань від 04 вересня 2012 року № 44, що спростовує висновки відповідача про відсутність такої документації (а. с. 62-67, 68-77).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик, - у розмірі від тисячі п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двох тисяч п'ятисот до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 вказаного Закону виробник, уповноважений представник, імпортер або інша особа, яка відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що вона не вводила відповідну продукцію в обіг.

Так, за визначеннями, наведеними в ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», введення продукції в обіг - перше надання продукції на ринку України.

Під наданням продукції на ринку розуміється будь-яке платне або безоплатне постачання продукції для її розповсюдження, споживання (використання) на ринку України під час здійснення господарської діяльності.

Постачання продукції визначено як будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу права власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Проте, відповідачем не надано до суду доказів реалізації підприємством на території України зазначеної продукції, що визначена Інспекцією як така, що становить ризик, не наведено і переліку осіб, яким позивач поставив згадану продукцію.

На підставі викладеного, Інспекцією не доведено факт введення позивачем в обіг відповідної продукції, що виключає підстави для його притягнення до відповідальності.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову окружного адміністративного суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 31 березня 2014 року.

Головуючий:

Судді: