Ухвала суду № 38061270, 25.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/7099/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Головенко О.Д. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

25 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2014 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапитал» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Енергокапитал» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 29.11.2013 № 0000622222.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2014 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем на підставі службового посвідчення від 12.08.2013 УКО № 133492, згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України та наказу № 363 від 21.11.2013 проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Енергокапитал» з питань дотримання термінів розрахунків у іноземній валюті, а саме вимог Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», вимог Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93 від 19.02.1993 та указу Президента від 18.06.1994 № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що знаходяться за її межами» в частині декларування валютних цінностей, що знаходяться за межами України.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт перевірки від 22.11.2013 № 1339/22-2/37256969, відповідно до висновків якого позивачем порушено вимоги ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», а саме розрахунки по експортному контракту № 13/06/2013 від 13.06.2013, укладеного з фірмою «МТМ International Metallhandel e. K.», проведенні з простроченням термінів розрахунків.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 29.11.2013 № 0000622222, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання у розмірі 18 061,77 грн.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що органом державної податкової служби не доведено порушення ТОВ «Енергокапитал» порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що посадові особи Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем ТОВ «Енергокапитал» та фірмою «МТМ International Metallhandel e. K.» (Німеччина) було укладено контракт № 13/06/2013 від 13.06.2013, відповідно до умов якого постачальник ТОВ «Енергокапитал» зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти та сплатити за сталь електротехнічну в листах б/у.Оплата товару проводилась у євро. Загальна сума контракту складає 39 960,00 євро. Умови оплати та розрахунки за поставлений товар передбачено вищевказаним контрактом. За домовленістю сторін оплата здійснюється шляхом предоплати 75 % після отримання копії коносамента. Строк дії контракту 12 місяців з моменту його підписання.

21.06.2013 на рахунок підприємства надійшла валютна виручка в сумі 9 978,00 євро.

27.06.2013 позивачем було здійснено експорт товару на суму 19 917,10 євро на підставі укладеного контракту № 13/06/2013 від 13.06.2013, що підтверджується вантажно-митною декларацією № 241700 від 27.06.2013.

Статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно ст. 2 вказаного Закону імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Як вбачається з матеріалів справи станом на 01.10.2013 та на 21.11.2013 згідно даних обліку по рахунку 362 рахується дебіторська заборгованість у і - 9 785,70 євро.

Митне оформлення товару здійснено 27.06.2013, що підтверджується вантажно-митною декларацією № 241700 від 27.06.2013, а тому 180-й день припадає на 24.12.2013.

Колегія суддів звертає увагу, що враховуючи застереження, що містяться у ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», останнім днем зарахування валютної виручки за контрактом № 13/06/2013 від 13.06.2013, у розмірі 9785, 70 євро, є 24.12.2013, а тому нарахування відповідачем суми грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства на загальну суму 18 061, 77 грн. є передчасним та протиправним, оскільки станом на 21.11.2013 (день проведення перевірки) не наступив граничний строк зарахування валютної виручки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт правомірності винесення податкового повідомлення-рішення від 29.11.2013 № 0000622222.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 31.03.2014.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.