Постанова № 38060888, 24.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24 березня 2014 року 12 год. 33 хв. № 826/1889/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Чупринко Н.І., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Технології Дизайн Сервіс" до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 24 березня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 12 лютого 2014 року надійшов позов приватного підприємства "Технології дизайн сервіс" (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки (далі - перевірка) позивача щодо взаємовідносин із товариством з обмеженою відповідальністю "Альтман" (далі - ТОВ "Альтман").

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що відповідачем по відношенню до позивача порушено положення законодавства, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню повністю.

Ухвалою суду від 14 лютого 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю.

Представники відповідача не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 03 березня 2014 року. Пояснили, що відповідачем не призначалась та не проводилась перевірка позивача, наказ про призначення перевірки позивача не оформлявся та не надсилався позивачу разом із відповідним направленням на перевірку.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем на адресу позивача направлено письмовий запит від 25 листопада 2013 року № 165/10/26-56-0703-11 про надання протягом 10 робочих днів із дня отримання запиту інформації та її документального підтвердження стосовно проведених позивачем фінансово-господарських операцій із товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Практік", товариством з обмеженою відповідальністю "Аргадон", ТОВ "Альтман", товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Строй-ка" та товариством з обмеженою відповідальністю "ТГ Восток плюс" (далі - письмовий запит).

Листом від 03 грудня 2013 року № 592/01/2013 відповідача повідомлено про те, що позивач надасть обґрунтовану відповідь та відповідні фінансово-господарські документи у разі направлення на його адресу обґрунтованого та законного письмового запиту, у якому буде зазначено правові підстави, у зв’язку з якими відповідачем запитується інформація.

Тобто, як вбачається з викладених обставин та не заперечувалось представниками позивача у ході судового розгляду справи, позивачем не надано відповіді по суті запитуваної інформації.

Разом з тим, відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених ст. 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах 1 та 2 цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, згідно з п. 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245, запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Тобто, з викладених положень вбачається, що за наявності передбачених положеннями Податкового кодексу України підстав податковий орган має право направити платнику податків письмовий запит про надання інформації, у якому повинно бути зазначено посилання на норми закону, згідно з якими податковий орган має право на отримання такої інформації, підстави для направлення запиту, опис інформації, що запитується, та перелік документів, що її підтверджують.

Із дослідження змісту письмового запиту судом з’ясовано, що у ньому міститься посилання на норми закону, відповідно до яких, відповідач має право на отримання інформації від позивача, та перелік первинних документів, які необхідно надати на підтвердження запитуваної інформації, а також зазначено, яку саме інформацію просить надати відповідач.

Отже, отримавши письмовий запит, позивач, за переконанням суду, повинен був надати запитувану інформацію та її документальне підтвердження. Однак, як з’ясовано судом у ході розгляду справи, таких дій позивачем не вчинено.

У ході судового розгляду справи представники відповідача пояснили, що направлення позивачу письмового запиту обумовлено тим, що за наслідками перевірок платників податків, а саме ТОВ "Альтман", виявлено факти, які свідчать про можливі порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Відповідачем здійснюється відпрацювання підприємств-переможців тендерних процедур закупівель за державні кошти.

Зокрема, відповідачем отримано акт від 23 жовтня 2013 року № 323/26-53-22-05-15/38497879 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Альтман" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період із 01 лютого по 31 серпня 2013 року.

05 лютого 2014 року відповідачем також оформлено письмовий запит № 759/10/26-56-22-01-16 про надання позивачем письмових пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин позивача із ТОВ "Альтман".

Будь-яка інформація щодо надання чи ненадання позивачем відповіді на вказаний запит у суду відсутня.

При цьому, як зазначили представники відповідача та не спростували представники позивача у ході судового розгляду справи, відповідачем не вчинено дій щодо призначення (оформлення відповідного наказу) та проведення перевірки позивача.

Таким чином, із системного аналізу викладених положень та обставин суд прийшов до висновку про відсутність порушень відповідачем положень законодавства та, як наслідок, відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі викладених положень та обставин суд прийшов до висновку, що позов приватного підприємства "Технології дизайн сервіс" до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв’язку з ухваленням судового рішення на користь суб’єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову приватного підприємства "Технології Дизайн Сервіс".

Копії постанови у повному обсязі направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 31 березня 2014 року