Постанова № 3806070, 01.06.2009, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2009 Справа№ 35/76-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Чохи Л.В. (доповідача),

суддів: Тищик І.В, Чимбар Л.О.

при секретарях судового засідання: Прудніковій Г.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Сахненко О.А, довіреність №б/н від 10.02.09, представник;

представник відповідача у судове засідання не з"явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства “Тепло-Сервіс”, смт. Широке Широківського району Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2009р. у справі №35/76-09;

за позовом комунального підприємства “Тепло-Сервіс”, смт. Широке Широківського району Дніпропетровської області

до Широківської районної ради, смт. Широке Широківського району Дніпропетровської області

третя особа-1: Широківська селищна рада, смт. Широке Широківського району Дніпропетровської області

третя особа-2: Широківська районна державна адміністрація, смт. Широке Широківського району Дніпропетровської області

про стягнення 109 247, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2009р. комунальне підприємство “Тепло-Сервіс” звернулося в господарський суд Дніпропетровської області до Широківської районної ради з позовом про стягнення 109 247 грн. Позивач просив стягнути борг, пов’язаний з невідшкодуванням різниці між розміром економічно - обгрунтованих витрат на виробництво теплової енергії та розміром встановлених відповідачем тарифів за опалювальний період 2005 –2006р. (а. с. 2 - 5)

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2009р. (суддя Широбокова Л.П.) в позові відмовлено. (а. с. 89 –90)

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.2009р. за апеляційною скаргою комунального підприємства “Тепло –Сервіс” порушено апеляційне провадження з перегляду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2009р. Скарга мотивується порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи, зокрема:

· судом не прийнято до уваги, що рішенням Широківської районної ради при середньорозрахунковому тарифі 149, 42 грн. за 1т/г кал. тариф був залишений у розмірі 114, 61 грн. за 1т/г кал;

· згідно рішення Широківської районної ради від 08.11.2008р. №60-6 “Про затвердження заходів щодо погашення заборгованості підприємству по різниці в тарифах та виводу комунального підприємства “Тепло-Сервіс” з економічної кризи на 2006-2007р.” відповідачем перераховано позивачу 10 000 грн. і 30 000 грн;

· судом безпідставно не залучено до справи іншого відповідача: виконавчий комітет Широківської селищної ради.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника комунального підприємства “Тепло-Сервіс”, який висловився в підтримку апеляційної скарги, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно з рішенням Широківської районної ради №278-36/IV від 10.08.2005р. було створено районне комунальне підприємство “Тепло-Сервіс”, право на управління цим підприємством делеговано районній державній адміністрації.

Відповідно пункту 8 цього рішення районне комунальне підприємство “Тепло – Сервіс” в роботі використовує тарифи на теплопостачання ДП “Широкетеплоенерго”.

Цим рішенням було затверджено Статут цього підприємства, а 13.10.2005р. проведена державна реєстрація, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та присвоєно ідентифікаційний код 33287438.

На момент прийняття вказаного рішення комунального підприємства “Тепло-Сервіс” ще не існувало, а тарифи на теплопостачання позивачем було розраховано лише в лютому 2006р. (а. с. 112)

Позивач, вважаючи, що відповідач зазначеним рішенням встановив для нього тариф у розмірі нижчому ніж економічно –обґрунтовані витрати на виробництво теплової енергії, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у вигляді різниці між затвердженим відповідачем розміром цін/тарифів та фактичними витратами на виробництво, транспортування та постачання послуг за період з 01.11.2005р. по 31.03 2006р. у сумі 109 247 грн, обгрунтовуючи свої вимоги приписами статей 30, 31 Закону України “Про житлово –комунальні послуги”, статтями 193, 224, 229, 317 Господарського кодексу України, статтями 386, 525, 526 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до пункту 4 статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво орган, що їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

Згідно з пунктом 5 статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" видатки на відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, відповідна сільська, селищна, міська рада передбачає у відповідному місцевому бюджеті.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що норми пунктів 4 та 5 статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відповідно до пункту 1 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про житлово-комунальні послуги" набрали чинності з 01.01.2005р.

Відповідно до приписів статті 20 цього закону тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії; тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” встановлення тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади, погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності, відноситься до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Отже, встановлення тарифів на теплову енергію, що вироблялась і постачалась позивачем з 01.11.2005 р. по 31.03.2006р, так і обов’язок передбачити механізм компенсації різниці не відноситься до повноважень відповідача.

Часткове відшкодування тарифів Широківською районною радою не є підставою для покладення на неї обов’язку повного відшкодування збитків позивача.

Згідно з вимогами частини 2 статті 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може допустити заміну відповідача тільки за згодою позивача.

В судовому засіданні 03.03.2009р. позивач такої згоди суду не надав. (а. с. 77)

Отже, висновки господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позову відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, є законними та обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийняття рішення не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу комунального підприємства “Тепло –Сервіс” залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2009р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий Л.В. Чоха

Судді: І.В. Тищик

Л.О. Чимбар

Постанова складена і підписана 04.06.2009р.