Постанова № 38060157, 04.04.2014, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2989/14-а

2-а/357/133/14

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2014 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий - суддя Дмитренко А. М. ,

при секретарі - Боженко Т. В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Білій Церкві залі суду № 1 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що 27.12.2013 року вона направила інформаційний запит до міського відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції, в якому просила надати інформацію на 12 питань в межах виконавчого провадження ВП № 40708810 щодо примусового виконання виконавчого листа № 1003/11536/12 2/1003/3322/12, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 18.02.2013 року, її запит зареєстровано 30.12.2013 року, але по даний час відповідь на запит вона не отримала. А тому позивач просила суд визнати протиправними дії начальника міського відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Юрченко Світлани Юзефівни щодо ненадання своєчасної, повної відповіді на її інформаційний запит від 27.12.2013 року; зобов'язати начальника міського відділу ДВС Юрченко С.Ю. надати повну відповідь на інформаційний запит від 27.12.2013 року; стягнути з міського відділу ДВС на її користь судові витрати; зобов'язати начальника міського відділу ДВС Юрченко С.Ю. відшкодувати їй моральну шкоду в сумі 100 грн.

В письмовій заяві від позивачки, яка надійшла до суду 18.03.2014 року, позивач зменшила позовні вимоги і просила суд не вирішувати питання щодо відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги.

Представник відповідача до суду не з'явився, про час розгляду справи повідомлені належним чином, через канцелярію суду зареєстровано письмові заперечення відповідача на позов з клопотанням щодо розгляду справи без участі представника міського відділу ДВС.

Заслухавши пояснення представників позивачки, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Так, по справі встановлено, що 27.12.2013 року позивач ОСОБА_1 звернулася до начальника міського відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції з письмовим інформаційним запитом, в якому просила надати інформацію: 1) про дату, номер реєстрації згідно журналу вхідної документації її скарги від 30.11.2013 року, підтвердивши документально; 2) про особу, її прізвище, ім'я, по батькові та посаду, якій доручено розглянути скаргу та підготувати відповідь на неї, підтвердивши копією отриманої скарги з резолюцією на ній; 3) щодо норми Закону, якою керувалися при розгляді скарги від 30.11.2013 року; 4) чи витребовувалися перевіряючим виконавче провадження ВП № 40708810, журнали вхідної та вихідної документації за період з 11.11.2013 року; 5) чи відповідають документи, виготовлені державним виконавцем та нею отримані 21.11.2013 року та 22.11.2013 року вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а саме: виклик державного виконавця, супровідний лист від 13.11.2013 року за № 30359, копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.11.2013 року, акт державного виконавця від 22.11.2013 року; 6) про дату, номер реєстрації згідно журналу вхідної документації МВ ДВС виконавчого документа 1003/11536/12 2/1003/3322/12, виданого 18.02.2013 року, підтвердивши документально; 7) про дату здійснення відмітки державним виконавцем Закрасняною Ю.М. на виконавчому листі «відмовлено п.8 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження», підтвердивши копією постанови, винесеної державним виконавцем, про відмову у відкритті виконавчого провадження та копією постанови про направлення виконавчого листа стягувачу; 8) чи відповідає заява стягувача від 07.11.2013 року за № 2865 вимогам ч.1 п.1, ч.2 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження»; 9) чи відбиралися пояснення у державного виконавця Закрасняної Ю.М. щодо порушення нею вимог ст.ст. 19,25,26,27,31 Закону України «Про виконавче провадження». Якщо так, то ким і коли. Якщо ні, то чому не відбиралися; 10) чи відповідає заява стягувача від 07.11.2013 року за № 2865 виконавчому документу 2/1003/3322/12 від 18.02.2013 року; 11) чому начальником МВ ДВС не був здійснений контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішення державним виконавцем, підтвердивши нормою Закону; 12) чому не скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 40708810 від 13.11.2013 року після здійснення відмітки державним виконавцем на виконавчому листі 2/1003/3322/12 від 18.02.2013 року, що стверджується копією цього інформаційного запиту в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 09.01.2014 року № 40 за підписом начальника міського відділу ДВС позивачці було надано відповідь на її інформаційний запит, що стверджується копією цього листа.

З пояснень представників позивача встановлено, що цей лист позивач одержала 25.03.2014 року після її повторного звернення 19.02.2014 року до міського відділу ДВС з відповідною заявою, на яку 17.03.2014 року їй було направлено лист з копією відповіді від 09.01.2014 року № 40.

Наведене стверджується копією заяви позивачки від 19.02.2014 року, копією відповіді на цю заяву міського відділу ДВС від 17.03.2014 року № 4535, копією конверта, в якому надійшов на адресу позивачки лист, з датою на поштовому штампі-21.03.2014 року.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про інформацію» /в редакції Закону від 13.05.2011 року/ інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

За ст.2 цього Закону, основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.

Згідно ст.5 Закону кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Як передбачено ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» / в новій редакції/, доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до ст. 19. Закону запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити: ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

В судовому засіданні встановлено, що 18.02.2013 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області видано виконавчий лист по справі № 1003/11536/12 2/1003/3322/12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційної контори № 7 заборгованості за надані послуги по утриманню будинків і споруд та прибудинкової території в сумі 982 грн.49 коп. та судових витрат в сумі 53 грн.65 коп., всього в сумі 1036 грн.14 коп., що слідує з копії цього виконавчого листа, на підставі якого і було відкрито виконавче провадження , з приводу якого позивач зверталася з інформаційним запитом.

З листа від 09.01.2014 року, який було надіслано міським відділом ДВС на інформаційний запит позивачки за підписом начальника міського відділу ДВС, вбачається, що на 1,2, 6 питання запиту надано повну відповідь.

В інших пунктах інформаційного запиту позивач не просить надати конкретну інформацію, а просить надати їй роз'яснення норм діючого законодавства, дати правову оцінку тому, чи відповідають документи виконавчого провадження вимогам Закону України «Про виконавче провадження», що суд взагалі вважає недоречним.

Крім того, якщо позивач вважає, що державним виконавцем чи начальником міського відділу ДВС не виконуються належним чином їхні посадові обов'язки, якщо винесені державним виконавцем рішення не відповідають чинному законодавству, то позивач має право оскаржити до суду в порядку ст. 383 ЦПК України будь-які рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, якщо при цьому порушено її права чи свободи.

При вирішенні даного спору судом враховуються і ті обставини, що представником позивача до того, як вона звернулася 11.03.2014 року з позовом до суду, були отримані копії всіх документів вказаного вище виконавчого провадження, про що свідчить копія розписки від 12.02.2014 року, цього не оспорювали і представники позивача в суді.

До того ж, в інформаційному запиті в деяких пунктах, де позивач просила надати документи, не вказано, які саме документи необхідні запитувачу інформації, що унеможливлює виконання запиту.

Таким чином, проаналізувавши все вищенаведене суд приходить до висновку, що на інформаційний запит позивачки від 27.12.2013 року було надано відповідачем повну інформацію.

Щодо строків надання інформації, то за ст.20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

На підтвердження того, що відповідь на запит позивачки надано своєчасно, тобто, 09.01.2014 року, відповідачем надано витяг із журналу вихідної кореспонденції, де під № 40 зареєстровано відправлення на ім'я «ОСОБА_1», а не «ОСОБА_1», також в реєстрі на відправлення простої кореспонденції за 11.01.2014 року вказано під № 20 дані одержувача відповіді- «ОСОБА_1», адресу не зазначено.

А тому суд вважає, що ці докази не є належними доказами того, що відповідачем своєчасно надано відповідь на інформаційний запит позивачки від 27.12.2013 року, тоді як за ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За ст.23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити: відмову в задоволенні запиту на інформацію; відстрочку задоволення запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Як встановлено судом і вказано вище, відповідь на свій інформаційний запит позивач отримала 25.03.2014 року, належних доказів для спростування цього висновку суду не було надано, а тому суд вважає за можливе визнати протиправними дії відповідача, які полягають у несвоєчасному наданні інформації на інформаційний запит позивачки від 27.12.2013 року.

В ч.1 ст.94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України /або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа/.

Згідно квитанції № 544/554 за 18.03.2014 року позивачем сплачено судовий збір в сумі 73 грн.08 коп.

Керуючись Законом України «Про інформацію», Законом України «Про доступ до публічної інформації», ст.ст.6, 8, 17, 71, 94, 99, 158-163, 167,185,186 КАС України , суд-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, які полягають у несвоєчасному наданні інформації ОСОБА_1 на її інформаційний запит від 27 грудня 2013 року.

В решті позову - відмовити.

Відшкодувати за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в сумі 73 грн.08 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А. М. Дмитренко