УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №291/795/13-к Головуючий у 1-й інст. Митюк Олеся Василівна
Категорія ст.191 ч.2,366 ч.1 КК Доповідач Андрушкевич С. З.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого-судді: Андрушкевича С.З.
суддів: Ляшука В.В., Романова О.В.
секретаря : Гончарука С.С.
з участю прокурора: Науменка І.В.
обвинуваченої: ОСОБА_1
адвоката: ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження № 12013060290000010 за апеляційними скаргами обвинуваченої ОСОБА_1, прокурора у кримінальному провадженні Швеця І.В. на вирок Ружинського районного суду Житомирської області від 12 листопада 2013 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку та жительку АДРЕСА_1 освіта вища, пенсіонерку, раніше не судиму,
визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України та призначено покарання на 2 (два) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організацією проведення виборчого процесу терміном на 2 (два) роки; за ч. 1 ст. 366 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень), з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організацією проведення виборчого процесу терміном на 2 (два) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_1 призначити остаточне покарання за сукупністю вказаних злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 2(два) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організацією проведення виборчого процесу терміном на 2 (два) роки.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням іспитовим строком на один рік з покладенням обов'язку протягом іспитового строку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну свого місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію. Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченої ОСОБА_1 не обирався.
Цивільний позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління державної казначейської служби України в Ружинському районі Житомирської області матеріальні збитки, завдані злочинами, в сумі 2666 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного Центру при УМВС України в Житомирській області витрати на проведення судово-почеркознавчої експертизи в сумі 470 грн. 40 коп.
Засіб забезпечення цивільного позову - арешт, накладений на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею - 0,3548 га, кадастровий номер - 1825282401:05:004:0124, державний акт ЯИ № 229343, реєстраційний номер 011022100006, яка знаходиться у с. Вчорайше Ружинського району Житомирської області та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, залишено без змін.
Питання що до речових доказів вирішено відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Як визнав суд, рішенням Ружинської районної територіальної виборчої комісії № 2 від 19.09.2010 р. було затверджено склад Вчорайшенської сільської виборчої комісії.
Згідно постанови від 19 вересня 2010 р. Ружинської районної територіальної виборчої комісії № 2, ОСОБА_1 обрано головою комісії, внаслідок чого вона була наділена спеціальними повноваженнями, визначеними законом України «Про вибори народних депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», управлінськими функціями та вчиняла юридично значимі дії щодо організації та проведення виборів 31 жовтня 2010 р., тобто виконувала організаційно розпорядчі та адміністративно господарські функції.
ОСОБА_1, обіймаючи посаду голови, будучи службовою особою, дізналася про те, що відповідно до вимог ч. П ст. 28 Закону України «Про вибори депутатів Верховної ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» членам виборчих комісій у межах загальної економії фонду оплати праці, передбаченого кошторисом видатків відповідної виборчої комісії на підготовку та проведення місцевих виборів, може бути нарахована і виплачена одноразова грошова винагорода в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Пунктом 5 Постанови КМУ № 966 від 28.07.2004 р. «Про умови оплати праці членів виборчих комісій» передбачено, що нарахування і виплата заробітної плати та одноразової грошової винагороди членам територіальних, окружних та дільничних виборчих комісій з виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських селищних, міських голів» провадяться у порядку, визначеному Центральною виборчою комісією.
Відповідно до п. 2 Постанови КМУ від 28.07.2004 р. № 966 «Про умови оплати праці членів виборчих комісій» та Розділу 111 «Порядку нарахування і виплати заробітної плати та одноразової грошової винагороди членам територіальних виборчих і дільничних виборчих комісій з виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських селищних, міських голів» провадяться у порядку, визначеному Центральною виборчою комісією від 08.11.2010 р. № 397 - одноразова грошова винагорода членам виборчих комісій може бути нарахована за наявності загальної економії фонду оплати праці, передбаченого кошторисом видатків відповідної виборчої комісії, і виплачена тим, членам комісії, які брали активну участь у її роботі.
Розмір одноразової грошової винагороди членам виборчої комісії визначаться на засіданні відповідної виборчої комісії за поданням голови і залежить від особистого внеску кожного члена комісії у діяльність цієї комісії.
Відповідно до постанови КМУ від 15 вересня 2010 р. № 843 «Про деякі питання забезпечення підготовки і проведення виборів депутаті Верховної ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських селищних, міських голів» та від 24.02.2003 р. № 213 «Про розміри та порядок виплати винагороди спеціалістам, експертам і технічним працівникам, залученим до роботи у виборчих комісіях по виборах народних депутатів України для організаційного, правового, технічного забезпечення здійснення повноважень цих комісій», п. 12 «Порядку залучення фахівців та технічних працівників для організаційного, правового, технічного забезпечення здійснення повноважень виборчих комісій під час підготовки і проведення виборів депутатів Верховної ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських селищних, міських голів», затверджено Постановою Центральної виборчої комісії від 20.09.2010 року № 357 передбачено, що територіальна виборча комісія може виплачувати одноразову грошову винагороду у межах загальної економії фонду оплати праці, передбаченого кошторисом видатків залученим працівникам, що визначаться на засіданні територіальної виборчої комісії за поданням голови комісії, залежно від особистого внеску кожного залученого працівника в роботу комісії.
08.11.2010 р. у голови комісії Вчорайшенської сільської виборчої комісії, ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на незаконне привласнення та розтрату чужого майна службовою особою, шляхом зловживання своїм службовим становищем, у вигляді незаконного нарахування одноразової грошової винагороди, оскільки остання дізналася про економію фонду оплати праці, яка утворилася по Вчорайшенській СВК.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 незаконно, без проведення загальних зборів членів Вчорайшенської сільської виборчої комісії, власноручно склала протокол № 12 засідання сільської виборчої комісії від 08.11.2010 р., про нарахування премій членам сільської виборчої комісії. У даний протокол вона внесла завідомо неправдиві відомості про те, що нібито цього дня відбулося засідання сільської виборчої комісії, на котрому були присутні всі члени комісії і на котрому розглядалося питання про виплату одноразової грошової винагороди членам комісії по підсумках роботи за час виборчої компанії та прийнято рішення - нарахувати одноразову грошову винагороду в зв'язку з економією фонду оплати праці, передбаченого кошторисом видатків Вчорайшенської СВК, голові комісії ОСОБА_1 в сумі 914 гривень, члену комісії ОСОБА_4 в сумі 862 гривні, бухгалтеру СВК ОСОБА_5 в сумі 890 гривень.
При цьому ОСОБА_1 достовірно знала, що такого засідання Вчорайшенської сільської виборчої комісії проведено не було і зазначене рішення комісією не приймалося. Даний протокол № 12 від 08.11.2010 р. ОСОБА_1 підписала, після чого скріпила печаткою Вчорайшенської сільської виборчої комісії Ружинського району Житомирської області і того ж дня передала бухгалтеру Вчорайшенської СВК ОСОБА_5 для проведення відповідних нарахувань.
Таким чином ОСОБА_1 склала та видала завідомо неправдивий офіційний документ, на основі якого 08.11.2010 року їй ,як голові СВК була нарахована та виплачена одноразова грошова винагорода в сумі 914 гривень., яку вона привласнила шляхом зловживання своїм службовим становищем. Члену комісії ОСОБА_4, була нарахована грошова винагорода в сумі 862 гривні, бухгалтеру СВК ОСОБА_5 нарахована грошова винагорода в сумі 890 гривень, яку ОСОБА_1 розтратила, шляхом зловживання своїм службовим становищем. Таким чином ОСОБА_1 своїми умисними злочинними діями заподіяла шкоду державним інтересам на загальну суму 2666 гривень.
В апеляційній скарзі прокурор просив вирок суду змінити у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме - неправильним тлумаченням закону, яке суперечить його точному змісту. Суд першої інстанції в резолютивній частині при призначенні покарання за ст. 366 ч. 1 КК України не зазначив вид покарання - штраф.
В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_1 просила вирок суду в зв'язку з невідповідністю висновків суду, які є суперечливими, фактичним обставинам кримінального провадження скасувати повністю та закрити кримінальне провадження. Посилається на те, що показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 щодо обставин кримінального провадження в судовому засіданні є суперечливими.
На думку апелянта, згідно даних показань свідків, за наявності суперечливих показів, які мають істотне значення для висновку суду, у вироку суду не зазначено, чому суд взяв до уваги одні показання і відкинув інші.
ОСОБА_1 заперечує наявність умислу, направленого на незаконне привласнення та розтрату чужого майна, оскільки було зрозуміло про економію коштів за рахунок посади заступника голови комісії.
Обвинувачена вважає, що посилання суду на те, що ОСОБА_1 незаконно, без проведення загальних зборів членів комісії, власноручно склала протокол № 12 від 08.11.2010 р. про нарахування премії членам комісії, та внесла в нього завідомо неправдиві відомості про те, що відбулося засідання та на ньому були присутні всі члени комісії, є безпідставними, оскільки протокол засідання Вчорайшенської СВК № 12 від 08.11.2010 р. підписаний сімома її членами з одинадцяти.
Судом у вироку невірно вказано, що ОСОБА_1 передала протокол № 12 для проведення відповідних нарахувань бухгалтеру ОСОБА_5, з показань якої вбачається, що ОСОБА_1 їй протоколу не передавала, а передала згідно закону, рішення комісії.
Як стверджує апелянт, у вироку відсутнє жодне посилання на протокольне рішення, згідно якого було нараховано грошову винагороду, а тому вважати дане рішення № 18 від 08.11.2010 р. як таке, що містить в собі неправдиві дані, немає підстав. У висновку почеркознавчої експертизи від 19.11.2012 р. не зазначено, що вказане рішення підписано сторонніми особами.
На апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_1 надійшли заперечення прокурора, який просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок суду - без зміни. Зазначає, що в апеляційній скарзі обвинуваченої перекручені фактичні обставини справи, встановлені в ході судового слідства, які не містять ніякого підґрунтя та обґрунтування відповідно до діючого законодавства.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора в підтримання апеляції прокурора та його заперечень проти апеляційної скарги ОСОБА_1, думку обвинуваченої та її захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 та заперечували проти скарги прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляції доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляції прокурора, обвинуваченої ОСОБА_1 задоволенню не підлягають з таких підстав.
Відносно доводів апеляційної скарги прокурора, то 20 грудня 2013 р. ухвалою судді Ружинського районного суду Житомирської області виправлено описку, допущену у вироку суду, із зазначенням виду призначеного покарання за ст. 366 ч. 1 КК України - штрафу. Тому апеляція прокурора до задоволення не підлягає.
Згідно прослуханого аудіозапису від 22.08.2013 р., в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 стверджувала, що протокол № 12 засідання Вчорайшенської СВК від 08.11.2010 р. вона від ОСОБА_1 не отримувала, а отримала від неї рішення Вчорайшенської СВК № 18 від 08.11.2010 р., на підставі якого зробила нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, собі та ОСОБА_4
Дійсно, у вироку суду першої інстанції відсутнє будь-яке посилання на рішення Вчорайшенської СВК № 18, як вказує в апеляційній скарзі ОСОБА_1, але цей факт не є протиріччям, яке спростовує пред'явлене обвинувачення, його обсяг або обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені у вироку суду, та доведеність вини ОСОБА_1
Відповідно до висновку експерта № 1/1163 від 19.11.2012 р., рукописний текст рішення Вчорайшенської СВК від 08.11.2010 р. № 18 виконаний ОСОБА_1, також, підпис, розташований в графі «Голова СВК» даного рішення виконаний ОСОБА_1 так само, як і текст самого протоколу засідання Вчорайшенської СВК № 12 (а.с. 68).
Допитані в судовому засіданні суду першої інстанції свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 вказували, що не пам'ятають достовірно про засідання комісії, де б розглядалось питання щодо грошової винагороди.
Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_12 підтвердили , що питання грошової винагороди на обговорення Вчорайшенської СВК жодного разу не виносилось.
Згідно прослуханого аудіозапису від 22.08.2013 р., в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 фактично підтвердила свої показання, дані нею під час досудового розслідування: те, що в 2010 р. вона перебувала на посаді секретаря Вчорайшенської СВК, але фактично вказані обов'язки виконувала її невістка ОСОБА_4; за весь час роботи комісії ОСОБА_7 склала два протоколи засідань. Вона на запитання адвоката відповіла, що працівниками міліції для огляду їй надавався лише протокол засідання Вчорайшенської СВК № 12 без її підпису, але чи надавались працівниками міліції документи щодо нарахування коштів не пам'ятає.
Як вбачається з протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 12.11.2012 р., працівниками міліції їй надавались протокол № 12 та рішення № 18 Вчорайшенської СВК (а.с. 78-81).
Неточності в показаннях ОСОБА_7 щодо кількості документів, які їй надавали працівники міліції для огляду під час досудового розслідування, не протирічать один одному, а підтверджуються іншими матеріалами провадження, у тому числі згаданим висновком експерта № 1/1163.
Те, що свідок ОСОБА_7 не змогла назвати жодного прийнятого рішення СВК за весь час роботи комісії, то з 2010 р. пройшов тривалий час і свідок могла такі подробиці не пам'ятати, на що вона і вказувала під час допиту в суді.
Як вбачається з протоколу допиту від 12.11.2012 р., під час досудового розслідування свідок ОСОБА_4 вказала, що пред'явлені їй протокол засідання Вчорайшенської СВК № 12 та рішення № 18 вона складала сама за вказівкою ОСОБА_1 (а.с. 85-87).
В судовому засіданні 22.08.2013 р., як вбачається із аудіозапису, свідок ОСОБА_4 показала, що пред'явлені їй судом протокол засідання Вчорайшенської СВК № 12 та рішення № 18 написані не її рукою. Вказане протиріччя на запитання головуючої вона не змогла пояснити.
Показання свідка ОСОБА_4 в судовому засіданні підтверджуються висновком експерта № 1/1163 від 19.11.2012 р., згідно якого рукописні тексти протоколу засідання Вчорайшенської СВК від 08.11.2010 р. № 12 та рішення № 18, виконані ОСОБА_1; вирішити питання, чи виконаний підпис, розташований в графі «Секретар» рішення Вчорайшенської від 08.11.2010 р. № 18 - ОСОБА_4 чи іншою особою, не надається можливим.
Проаналізувавши вищенаведене, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 незаконно, без проведення загальних зборів членів СВК, власноручно склала протокол №12 засідання згаданої комісії від 8.11.2010 року про нарахування премій, куди внесла завідомо неправдиві відомості про засідання, яке ніби-то відбулось, де ніби-то були присутні всі члени комісії і де ніби-то розглядали питання щодо виплати одноразової грошової винагороди. При цьому ОСОБА_1 достовірно знала , що такого засідання не було і таке рішення не приймалось. В подальшому на підставі протоколу було написане рішення №18 від 8.11.2010 року про виплату винагороди, яке ОСОБА_1 підписала і передала до виконання бухгалтеру ОСОБА_6
З врахуванням цих обставин , колегія суддів дійшла висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй злочинів доведена та підтверджена належними доказами , її дії кваліфіковані вірно. Вирішуючи питання щодо призначення покарання , суд першої інстанції врахував всі обставини, передбачені законом та призначив покарання відповідно до вимог ст.65 КК України.
На думку колегії суддів, будь-яких підстав для зміни чи скасування вироку щодо ОСОБА_1, немає.
Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України , колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_1, прокурора у кримінальному провадженні Швеця І.В. залишити без задоволення, а вирок Ружинського районного суду Житомирської області від 12 листопада 2013 року щодо ОСОБА_1 - без зміни .
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її ухвалення.
Судді:
Судове рішення № 38060053, Апеляційний суд Житомирської області було прийнято 02.04.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 291/795/13-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: