Постанова № 38056297, 18.03.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року Житомир справа № 806/735/14

категорія 8.3.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шимоновича Р.М.,

за участі секретаря Талько А.М.,

за участі представників позивачів Заїки Г.Б., Качанівського Л.А.,

за участі представника відповідача Житкевич С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" звернулось до суду з позовом, у якому просило протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 04 лютого 2014 р. № 0000011501 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2013 року в сумі 1291688,00 грн. та № 0000021501 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2013 року в сумі 1782846,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом у зв'язку з порушенням Товариством вимог пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2013 року на 1291688,00 грн. та за листопад 2013 року на 1782846,00 грн. Такі висновки відповідача ґрунтуються на тому, що до моменту введення в експлуатацію м'ясопереробного цеху та інших необхідних для виробництва господарських споруд Товариство не має права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, сплаченого контрагентам при будівництві цих основних засобів. Позивач вважає їх безпідставними, оскільки податкове законодавство не встановлює обов'язку платника податку ввести об'єкт у експлуатації до дати заявлення податку на додану вартість до бюджетного відшкодування.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала і просила у їх задоволенні відмовити. Пояснила, що оспорюване рішення скасуванню не підлягає, так як прийняте на підставі обґрунтованих висновків перевірки про відсутність у Товариства підстав для віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у вартості будівельно - монтажних робіт, придбаних будівельних матеріалів та необоротних активів, попередніх оплат постачальникам товарів, робіт, послуг по будівництву об'єкта м'ясопереробного цеху за адресою: м. Бердичів, вул. Білопільська, 131, який не оприбутковано на бухгалтерському рахунку 10 "Основні засоби" і не використовується в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків.

Заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Встановлено, що у період з 09 січня 2014 р. по 15 січня 2014 р. посадовими особами Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування товариством з обмеженою відповідальністю "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень, листопад 2013 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за жовтень, листопад 2013 року, за результатами якої складено акт № 95/153/35976986 від 22 січня 2014 р. (а.с. 13-46).

Даним актом зафіксовано порушення позивачем:

- п. 200.4 (а) ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством з обмеженою відповідальністю "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2013 р. на 8312,00 грн.;

- п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого товариство з обмеженою відповідальністю "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" не має права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2013 року на суму 1291688,00 грн., листопад 2013 року на суму 1782846,00 грн.

За результатами розгляду акта перевірки № 95/153/35976986 від 22 січня 2014 р., відповідачем 04 лютого 2014 р. прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000011501 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2013 року в сумі 1291688,00 грн. та № 0000021501 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2013 року в сумі 1782846,00 грн. (а.с. 51, 52)

Суд не погоджується з прийнятими оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями з огляду на наступне.

Як видно з акту перевірки, причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в жовтень, листопад 2013 року і бюджетного відшкодування за цей же період є: виконання будівельно - монтажних робіт, придбання будівельних матеріалів та необоротних активів, здійснення попередніх оплат постачальникам товарів, робіт, послуг по будівництву об'єкта м'ясопереробного цеху за адресою: м. Бердичів, вул. Білопільська, 131.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

- придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

- отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

При цьому, згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено, що витрати, які понесені позивачем при будівництві м'ясопереробного цеху, були пов'язані з його господарською діяльністю, а тому він на законних підставах, передбачених пунктом 198.3 статті 198 ПК, відніс сплачену продавцю за такою операцією в складі вартості товарів (робіт, послуг) суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Підпунктом 14.1.18. пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 ПК, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4. статті 200 ПК, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Матеріалами справи підтверджується факт наявності залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду задекларованого в деклараціях з ПДВ за жовтень та листопад 2013 року (а.с. 61-79).

З положень пункту 198.3 статті 198 ПК вбачається, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

А якщо є право на податковий кредит, то й право на бюджетне відшкодування є незмінним.

Таким чином, необґрунтованим з точки зору податкового законодавства є твердження відповідача, що до моменту введення в експлуатацію основних засобів ТОВ "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" не має права на бюджетне відшкодування ПДВ, сплаченого контрагентам при будівництві основних засобів.

Згідно з абзацом "а" пункту 200.4 статті 200 ПК, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Актом перевірки підтверджується факт здійснення позивачем оплати контрагентам у попередніх та звітному податкових періодах в сумі ПДВ 1291688,00 грн. (із заявлених 1300000,00 грн.) для отримання бюджетного відшкодування за жовтень 2013 року та 1782846,00 грн. для отримання бюджетного відшкодування за листопад 2013 року.

Відповідно до пункту 200.5. статті 200 ПК, на порушення якої посилається відповідач, визначає, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

- були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

- мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

З матеріалів справи видно, що позивач є платником податку на додану вартість з 2008 року, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100268045 від 12 лютого 2010 р. (а.с. 81).

Крім того, пункт 200.5 статті 200 ПК, на порушення якого посилається відповідач, не встановлює обмеження на бюджетне відшкодування податкового кредиту з ПДВ, сформованого по операціям з придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Відповідно до пунктів 200.6, 200.7, 200.8 статті 200 ПК, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що контролюючим органом позивачу безпідставно зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень та листопад 2013 року.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від від 04 лютого 2014 р. № 0000011501 та № 0000021501 слід задовольнити.

Керуючись статтями 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 04 лютого 2014 р. № 0000011501 та № 0000021501.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" 974,40 грн. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Р.М.Шимонович

Повний текст постанови виготовлено: 24 березня 2014 р.