Постанова № 38055886, 26.03.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/4086/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О.

Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.

26 березня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" та інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішень щодо правопорушень у сфері містобудівної діяльності , -

В С Т А Н О В И В :

до Хмельницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" з позовом про визнання протиправним та скасування акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 18 вересня 2013 року, складеного інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області за результатами позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр"; визнання протиправними та скасування протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №№00699, № 00670, 00671, 00672, 00673, 00674, 00675, 00676, 00677 від 18 вересня 2013 року, визнання протиправними та скасування приписів №№00699, № 00670, 00671, 00672, 00673, 00674, 00675, 00676, 00677 від 18 вересня 2013 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №№ 88, 89, 90, 91, 92, 93, 94, 95, 96 від 08 жовтня 2013 року.

12 грудня 2013 року Хмельницький окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив частково.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив суд скасувати рішення суду І інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Відповідач також подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду І інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

У судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомленні вчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких підстав колегія суддів, керуючись положеннями статті 197 КАС України, вважає, що справу можливо розглянути в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, без фіксування судового засідання (частина 1 статті 41 КАС України).

Як встановлено судом І інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Октант-центр", ідентифікаційний код 30145299 зареєстроване виконавчим комітетом Хмельницької міської ради Хмельницької області 05 жовтня 1998 року та має статус юридичної особи. Товариство з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" є правонаступником закритого акціонерного товариства "Октант".

Позивач 05 вересня 2013 року подав декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, а саме 5-7 поверхового 72 квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованим магазином, офісними приміщеннями та з підземними гаражами по вул.Проскурівській, 45.

10 вересня 2013 року на підставі направлення на здійснення позапланової перевірки №1099 від 10 вересня 2013 року начальником інспекційного відділу №1 управління контролю за будівництвом по Центральному регіону інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області Білецьким Ярославом Григоровичем було розпочато позапланову перевірку достовірності поданих даних у декларації на готовність об'єкта до експлуатації вх. № 7/22-8473 від 05 вересня 2013 року.

В подальшому відповідачем повернуто позивачу вище вказану декларацію на доопрацювання та вказано, які пункти необхідно привести у відповідність, а саме: п.3, п.6, п.7, п.8, п.11, п.11, п.11-1, п.12, п.13.

За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 18 вересня 2013 року.

18 вересня 2013 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області за результатами позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" складені відносно позивача протоколи про порушення у сфері містобудівної діяльності та приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил за №№00669, 00670, 00671, 00672, 00673, 00674, 00675, 00676, 00677.

08 жовтня 2013 року відповідачем відносно позивача винесені постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №№ 88, 89, 90, 91, 92, 93, 94, 95, 96.

Суд І інстанції, задовольнив позов частково: визнано протиправними та скасовано приписи інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області від 18 вересня 2013 року №№00669, 00670, 00671, 00672, 00673, 00674, 00675, 00676, 00677; визнано протиправними та скасовано постанови інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області від 18 вересня 2013 року №№ 91, 92, 93, 95, 96. В задоволенні інших вимог відмовлено.

Колегія суду частково погоджується з таким висновком суду І інстанції з огляду на наступні обставини.

Так, суд І інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм і правил від 18 вересня 2013 року та протоколів про порушення у сфері містобудівної діяльності.

Зокрема, судом вказано, що акт - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності - це службовий документ, складений уповноваженою посадовою особою інспекції, який фіксує правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Отже, акт перевірки та протокол - це лише службові документи, компетентна обґрунтована думка (позиція) інспектора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення. Уповноважена службова особа при прийнятті управлінського рішення на підставі акту перевірки може як погодитися з думкою (позицією) інспектора, так і відхилити її.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За наведених обставин суд вважає, що акт перевірки та протоколи не є рішеннями в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, вони не є обов'язковими до виконання, самі по собі не тягнуть для позивача ніяких правових наслідків, а тому не можуть бути оскарженими та скасованими.

Враховуючи вищевикладене, оспорювані акт перевірки та протоколи не мають обов'язкового характеру, оскільки у них зазначаються лише виявлені в ході перевірки порушення законодавства, а отже позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 18 вересня 2013 року та протоколів про порушення у сфері містобудівної діяльності №№00669, 00670, 00671, 00672, 00673, 00674, 00675, 00676, 00677 не підлягають задоволенню.

Також колегія суду погоджується з висновком суду І інстанції з приводу відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування постанов від 18 вересня 2013 року №№ 88, 89, 90, 94.

Відповідно до ч.8 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Колегією суду встановлено, що житловий будинок з вбудовано-прибудованим магазином, офісними приміщеннями та з підземними гаражами по вул.Проскурівській, 45 експлуатується без прийняття його в експлуатацію. За таких обставин, постанова відповідача № 88 не є протиправною, а тому підстави для її скасування відсутні.

Пунктом 5 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою КМУ №903 від 11 липня 2007 року, передбачено, що результати авторського нагляду фіксуються в журналі, що оформляється генеральним проектувальником у двох примірниках, один з яких зберігається у замовника, а другий - у генерального проектувальника. Позивач для перевірки, а також до суду не надав відповідні журнали. Таким чином відповідач довів порушення позивачем п. 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва" та п. 5 вказаного Порядку і відповідно правомірність постанови № 89.

Також суд І інстанції дійшов вірного висновку про те, що постанова № 90 не підлягає скасуванню, оскільки позивачем не дотримано вимог п. 4 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою КМУ №903 від 11 липня 2007 року, згідно якого здійснення технічного нагляду особами, що працюють у проектних і будівельних організаціях, які виконують роботи на підконтрольних об'єктах архітектури, не допускається.

Відповідно до п.6 ч.3 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат.

При перевірці встановлено, що у позивача відсутні документація та журнали, а саме: журнал обліку будівельних матеріалів та вхідного контролю, журнали спеціальних видів робіт, акти на приховані роботи, архітектурно-технічний паспорт. Під час розгляду справи вищевказані документи також не надавались. Вказане підтверджує правомірність постанови відповідача № 94.

Колегія суддів вважає, що суд І інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування постанов №№ 91, 92, 93, 95, 96 від 08 жовтня 2013 року допустився помилки, а тому постанова в цій частині підлягає скасуванню з наступних підстав.

Так, скасовуючи постанову відповідача № 91, суд І інстанції виходив з того, що декларацію про готовність об'єкта до експлуатації повернуто позивачу, а тому висновки про наведення недостовірних даних у ній є передчасними. Проте судом не враховано, що саме встановлення недостовірних даних у декларації позивача про готовність об'єкта до експлуатації (невідповідність фактично збудованого 11 поверхового житлового будинку задекларованому 7 поверховому; посилання у декларації на дозвіл для будівництва будинку, який фактично є лише дозволом на нульовий цикл будівництва; посилання на договір про оренду земельної ділянки, термін дії якого закінчився тощо) стало підставою для повернення декларації позивачу.

Підпунктом 3 п. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" встановлена відповідальність у вигляді штрафу за наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації. Відповідач вірно встановив порушення та визначив розмір штрафу, а тому колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування цієї постанови немає.

Скасовуючи постанови відповідача № 92 та № 93 суд І інстанції виходив з того, що оскільки ЗАТ "Октант" (правонаступником якого є позивач) притягнення у 2009 році до відповідальності у сфері містобудування за проведення будівельних робіт того ж об'єкта без дозвольних документів виключає можливість притягнення позивача за аналогічне порушення у 2013 році.

Статтею 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" встановлена відповідальність замовників, підрядників інших суб'єктів містобудування за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт.

Досліджені по справі докази вказують на те, що постанови відповідача № 92 та № 93 не пов'язані з порушеннями у сфері містобудування допущеними позивачем до 2009 року. Вказані постанови стосуються нового об'єму будівельних робіт, здійснених замовником та підрядником після 2009 року, не зважаючи на припис відповідача про зупинення виконання будівельних робіт до отримання відповідних дозвольних документів. Відповідач вірно встановив порушення та визначив розміри штрафів, а тому колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування цих постанов немає.

Колегія суддів також не погоджується з висновками суду І інстанції про протиправність постанов відповідача № 95 та 96.

З наданих суду доказів встановлено, що будівельні роботи ведуться з порушенням будівельних норм, стандартів та правил. А саме, позивачем ні під час перевірки, ні суду не надані журнали обліку будівельних матеріалів та вхідного контролю, журналів спеціальних видів робіт, актів на приховані роботи та ін. Відсутність вказаних документів свідчить про порушення ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва", Крім того, зібрані по справі докази свідчать про відсутність у позивача будь-яких документів (паспортів, сертифікатів тощо), які б підтверджували якість всіх використаних під час будівництва будівельних матеріалів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач прийшов до вірних висновків про порушення позивачем пунктів 7, 8 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", а тому підстави для скасування постанов № 95 та 96 відсутні.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними та скасування приписів від 18 вересня 2013 року №№00669, 00670, 00671, 00672, 00673, 00674, 00675, 00676, 00677, то колегія суду не погоджується з думкою суду І інстанції, що приписи відповідача не містять вказівок, яким чином необхідно усунути встановлені порушення, а тому підлягають скасуванню.

Так, у приписах 00670, 00672, 00673, 00675 чітко визначено та вказано яким чином повинно бути усунуте порушення. Крім того, зміст інших приписів також дає зрозуміти, які порушення необхідно усунути і в які строки.

Відповідно до п. 17 постанови Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про почато їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Таким чином, у разі виявлення порушень, складення припису є обов'язком відповідача.

При розгляді цієї справи порушення, що відображені у приписах знайшли підтвердження.

Жодним законодавчим та нормативним актом не передбачено скасування припису через неповноту його оформлення. Незрозумілість вимог обґрунтованого припусу, не позбавляє право сторони, відносно якої винесено припис, уточнити такі вимоги тощо.

У даному випадку, суд І інстанції, скасувавши приписи фактично звільнив позивача від обов'язку усунути виявлені в його діяльності порушення у сфері містобудування, наявність яких підтверджена судом при розгляді цієї адміністративної справи.

Отже, у задоволенні вимог щодо скасування приписів також необхідно відмовити.

Колегія суддів прийшла до висновку, що відповідач діяв з урахуванням вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі є не обґрунтованими, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги позивача. Разом з цим, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга відповідача є обґрунтованою та підлягає задоволенню

Згідно п.1, п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.

Враховуючи вище наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення не повно з'ясував обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а відтак, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" відмовити повністю.

Апеляційну скаргу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року - скасувати .

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України та підлягає касаційному оскарженню.

Постанова суду складена в повному обсязі "01" квітня 2014 р.

Головуючий Загороднюк А.Г.

Судді Біла Л.М.

Матохнюк Д.Б.