Постанова № 38055734, 31.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 березня 2014 року № 826/2225/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнік-стр"до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпровизнання дій протиправними та зобов'язати вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотехнік-стр" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити дії.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не було направлено на його адресу запит про надання інформації для проведення зустрічної звірки, що є прямим порушенням вимог податкового законодавства, яке регулює порядок проведення зустрічних звірок. Також позивач зазначив про те, що зустрічна звірка за результатами якої складено акт № 102/26-51-22-05/38473292 від12.02.2011 була проведена відповідачем у спосіб не передбачений чинним законодавством з порушенням вимог пункту 75.2 статті 75 Податкового кодексу України.

У судовому засіданні 19.03.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду 17.03.2014 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що посадовою особою податкового органу було здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження реальності здійснення та товарності фінансово - господарських операцій за період з 01.01.2013 по 31.01.2014, водночас було встановлено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Також відповідач посилався на те, що ним було отримано висновок щодо наявності ознак "фіктивності" та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності позивача.

У судове засідання 19.03.2014 представник відповідача не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

12.02.2014 Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві складено акт № 102/26-51-22-05/38473292 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Екотехнік - СТР" (код ЄДРПОУ - 38473292) за період діяльності з 01.01.2013р. - 31.01.2014р.".

У вступній частині зазначеного акту вказано наступне: "Головним державним ревізором-інспектором відділу планування та інформаційного забезпечення управління податкового аудиту ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві Фірсовою Оксаною Юріївною згідно із п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки щодо підтвердження реального здійснення, товарності, фінансово-господарських операцій за період з 01.01.2013р. по 3 1.01.2014р.

Зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

При цьому, в ході організації проведення зустрічної звірки, з метою забезпечення підтвердження господарських відносин вжито такі заходи: Співробітниками оперативного управління ДПІ у Дарницькому 11.02.2014 р. було надано висновок щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ГОВ " «Екотехнік-СТР» (код ЄДРПОУ - 38473292). яке перебуває на облік) в ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві."

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотехнік-стр" вважаючи протиправними дії податкового органу щодо проведення зустрічної звірки та складанню за її результатами акту № 102/26-51-22-05/38473292 від 12.02.2014, а також вважаючи, що податковим органом на підставі зазначеного акті було внесені зміни до комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, встановлено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 27.12.2010 орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Пунктом 6 зазначеного Порядку встановлено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Отже, у випадку відсутності у податкового органу даних та документів для здійснення співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, виникненню у податкового органу права на проведення зустрічної перевірки передує обов'язок направити суб'єкту господарювання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідного запит про подання інформації та її документального підтвердження.

Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених цим Кодексом. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1245 від 27.12.2010 встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Відповідно до пункту 14 зазначеного Порядку суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту, якщо інше не передбачено Податковим кодексом України. У разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Таким чином, податковий орган у письмовому запиті про надання інформації має зазначити підстави для надіслання запиту та строк на надання відповіді на такий запит складає 1 місяць, при цьому запит вважається врученим якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою суб'єкта господарювання або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі

Відповідачем доказів на підтвердження факту направлення позивачу запиту щодо надання з метою проведення зустрічної звірки письмових пояснень та відповідних документів щодо підтвердження реального здійснення та товарності фінансово-господарських операцій за період з 01.01.2013 по 31.01.2014 суду надано не було, як і не було вказано про наявність зазначеного факту та причини неможливості надання відповідних доказів, при цьому в акті № 102/26-51-22-05/38473292 від 12.02.2014 про наявність вказаного факту також не зазначено.

Таким чином, позивач був позбавлений можливості надати для проведення зустрічної звірки документи первинного обліку, а орган державної податкової служби не отримав потрібної інформації та її документального підтвердження, оскільки з акту № 102/26-51-22-05/38473292 від 12.02.2014 вбачається, що відповідачем під час складення вказаного акту не здійснювалося співставлення бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з причин їх відсутності.

Отже, відповідачем було допущено порушення вимог чинного законодавства, які визначають процедуру проведення зустрічної звірки, оскільки відповідач не виконав встановленого законодавством обов'язку щодо надіслання запиту про подання інформації та її документального підтвердження до позивача за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення, особисто не вручив суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку такого запиту.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що відповідачем було допущено порушення законодавчо встановленого порядку та способу проведення зустрічної звірки, які передбачені пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України та Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 27.12.2010 у нього були відсутні правові підстави для вчинення дій по проведенню зустрічної звірки позивача.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.11.2012 у справі № 2а-11060/12/2670

З урахуванням наведеного позовна вимога щодо визнання протиправними дій відповідача по проведенню зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до пункту 8 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду

Таким чином судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Отже, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, та підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та\або виникнення додаткового обов'язку.

Згідно з пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом державної податкової адміністрації України № 236 від 22.04.2011 у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Отже, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання є лише формою документальної фіксації наявності факту неможливості проведення зустрічної звірки та не містить волевиявлення суб'єкта владних повноважень щодо виявлених фактів правопорушень, з огляду на що, не створює жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання та не змінює стану його суб'єктивних прав, оскільки сам по собі не породжує настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на права та обов'язки суб'єкта господарювання.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.10.2012 у справі № К/9991/30241/12.

У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача по оформленню результатів зустрічної звірки позивача у формі акту № 102/26-51-22-05/38473292 від 12.02.2014 тобто, позивачем фактично оскажується акт №102/26-51-22-05/38473292 від 12.02.2014.

З огляду на викладене, враховуючи те, що зазначений акт, не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, оскільки він є виключно формою документальної фіксації наявності факту неможливості проведення зустрічної звірки, суд дійшов висновку про те, що у даному випадку позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача по оформленню результатів зустрічної звірки позивача у формі акту № 102/26-51-22-05/38473292 від 12.02.2014 не спрямовані на захист та відновлення порушених прав та інтересів позивача.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача по внесенню змін до облікових даних позивача, зокрема до комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок», у тому числі в базу даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України», на підставі акту № 102/26-51-22-05/38473292 від 12.02.2014 та зобов'язання відповідача відновити в облікових даних позивача, в усіх базах даних, зокрема у комп'ютерній автоматизованій інформаційній системі «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок», в базі даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показники сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи те, що відповідно до положень чинного законодавства акт зустрічної звірки суб'єкта господарювання може засвідчувати лише факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно відсутності факту документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснюються між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, то на підставі нього не можуть бути внесені відомості, які б мали вплив на дані задекларовані платником податків.

Позивачем не було надано суду доказів на підтвердження факту внесення відповідачем змін до облікових даних позивача, зокрема до комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок», у тому числі в базу даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України», на підставі акту № 102/26-51-22-05/38473292 від 12.02.2014.

Таким чином, у суду відсутні підстави для висновку про те, що відповідачем були вчиненні дії по внесенню до облікових даних позивача, зокрема до комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок», у тому числі в базу даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України», на підставі акту № 102/26-51-22-05/38473292 від 12.02.2014.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача по внесенню змін до облікових даних позивача, зокрема до комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок», у тому числі в базу даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України», на підставі акту № 102/26-51-22-05/38473292 від 12.02.2014 та зобов'язання відповідача відновити в облікових даних позивача, в усіх базах даних, зокрема у комп'ютерній автоматизованій інформаційній системі «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок», в базі даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показники сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Оскільки позовна вимога щодо заборони відповідачу використовувати інформацію викладену в акті № 102/26-51-22-05/38473292 від 12.02.2014 законної сили рішенням суду спрямована на майбутній захист прав, свобод та інтересів позивача, які на час розгляду справи судом не були порушені, то суд дійшов висновку про безпідставність заявленої позовної вимоги.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача по проведенню зустрічної звірки позивача щодо підтвердження реального здійснення, товарності, фінансово-господарських операцій за період з 01.01.2013 по 31.01.2014.

Відповідно до частин першої та третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При поданні адміністративного позову позивачем було сплачено судовий збір у сумі 73,08 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов - задовольнити частково.

2.Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві по проведенню зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнік-стр" щодо підтвердження реального здійснення, товарності, фінансово-господарських операцій за період з 01.01.2013 по 31.01.2014

3.В іншій частині адміністративного позову відмовити.

4.Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еворі Інвестмент" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 24,36 грн. (двадцять чотири грн. 36 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов