Постанова № 38055718, 31.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 березня 2014 року № 826/14372/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Огурцова О.П., суддів Кобилянського К.М., Кузьменко В.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Головному управлінні праці та соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації, Міністерства соціальної політики України;провизнання протиправними дій, визнання протиправним та часткове скасування рішення оформленого протоколом № 9 від 06.09.2012 та зобов'язання вчинити дії;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Головному управлінні праці та соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації, Департаменту соціального захисту постраждалих від Чорнобильської катастрофи Міністерства соціальної політики України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та часткове скасування рішення оформленого протоколом № 5 від 18.08.2011 та повернення статусу учасника ліквідації аварії на ЧАЕС.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2013 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 10.10.2013 у відповідності до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив продовжити розгляд справи в письмовому провадженні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2013 у зв'язку з встановленням факту невідповідності позовної заяви статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу було запропоновано усунути виявлені недоліки.

30.12.2013 через канцелярію суду від позивача надійшла уточнена позовна заява в якій він визначив, що відповідачем 2 має виступати Міністерство соціальної політики України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.01.2014 суд вийшов з письмового провадження та призначив праву до судового розгляду.

03.02.2014 позивачем через канцелярію суду були подані доповнення до уточненої позовної заяви, в яких він виклав позовні вимоги в наступній редакції: "1. Визнати протиправними дії Міністерства соціальної політики України щодо розгляду мого звернення для поверненні мені статусу учасника ліквідації на ЧАЕС 2 категорії; 2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Головному управлінні праці та соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації від 06.09.2012 року протокол № 9 в частині відмови ОСОБА_1 у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3; 3. Зобов'язати Комісію для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Головному управлінні праці та соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації розглянути питання щодо повернення ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2.". Зазначені уточнення прийняті судом

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем 1 було безпідставно прийнято рішення оформлене протоколом № 9 від 06.09.2012 в частині відмови позивачу у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3, з огляду на те, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 28.02.2012 в цивільній справі № 2-0/2604/4/2012 встановлено факт того, що позивач в складі військової частини № 3217 МВС СРСР перебував в період з 21 по 22 травня 1986 року в зоні відчуження Чорнобильської АЕС в зв'язку з проходженням військової служби. Також позивач посилався на те, що час його перебування в зоні до 01.07.1987 відчуження також підтверджується наказом про подяку та нагородження військовослужбовців від 17.06.1986.

Представники позивача у судових засіданнях підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

У судове засідання 19.02.2014 представник відповідача 1 не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідач 2 проти позовних вимог заперечив, електронною поштою 07.10.2013 надіслав суду письмові заперечення в яких просив розглядати справу без його участі та зазначив про те, що за поданням Київської міської державної адміністрації особову справу позивача було надіслано на розгляд до Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Головному управлінні праці та соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації, яка уповноважена розглядати спірні питання громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, але у зв'язку з відсутністю спірних питань документи було повернуто.

Відповідачі 2 у судове засідання 19.02.2014 не прибув.

Частиною шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

18.08.2011 на засіданні Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Головному управлінні праці та соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації згідно листа Управління Пенсійного фонду України № 10827/06 від 06.06.2011 була розглянута особова справа ОСОБА_1 та вирішено в зв'язку з нововиявленими обставина визнати видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 ОСОБА_1 безпідставною, вилучити посвідчення з повідомленням органів виконавчої влади та встановити статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3 та видати відповідне посвідчення. За результатами засідання складено протокол № 5 від 18.08.2011.

Листом № 37.09.-7290 від 31.08.2011 Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на адресу ОСОБА_1 направлено витяг з протоколу № 5 від 18.08.2011 та повідомлено про те, що він повинен у десятиденний термін повернути посвідчення категорії 2 до Управління праці та соціального захисту населення та отримати посвідчення категорії 3.

Листом № К-09-С140 від 02.11.2011 складеним Головним управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на виконання доручення Київської міської державної адміністрації за результатами розгляду листа ОСОБА_1 до Прокуратури міста Києва щодо перегляду визначеного йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, останнього повідомлено наступне: "В Вашій особовій справі знаходяться документи, які свідчать про те, що в зоні відчуження Ви перебували в період 23.08.1986-24.08.1986 p.p., зокрема, архівна довідка Центрального архіву Головного управління внутрішніх військ МВС України від 4 4.04.2011 року, яка підтверджує Вашу участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження (с. Розсоха), в період з 23.08.1986 року по 24.08.1986 року (наказ № 212 на прибуття в зону відчуження та №214 на вибуття з зони відчуження наявний в справі); копія військового квитка, де в особливих відмітках зазначено період Вашою перебування в 30-кілометровій зоні ЧАЕС 23.08.1986 - 24.08.1996 p.p.

Центральним архівом Головного управління внутрішніх військ МВС України направлено Наказ Начальника Внутрішніх військ МВС СРСР по Українській РСР та Молдавській РСР про заохочення, особистого складу оркестру військової частими 3217 та ансамблю військ за проведення концертів перед особистим складом військової частини, який виконував завдання по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. В зазначеному Наказі не вказано місце дислокації військової частини 3217 та період перебування її підрозділів в зоні відчуження.

Враховуючи вищезазначене, а саме те, що документально підтверджено Вашу участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період 23.08.1986-24.08.1986 p.p., Ви маєте право на визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії."

28.02.2012 Дніпровським районним судом міста Києва прийнято рішення від 28.02.2012 в цивільній справі № 2-0/2604/4/2012 за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Головне управління праці та соціального захисту населення Київської місткої державної адміністрації, про встановлення факту, що має юридичне значення, яким заяву задоволено та визнано факт того, що ОСОБА_1 у складі військової частини № 3217 МВС СРСР перебував в період з 21 по 22 травня 1986 року в зоні відчудження Чорнобильської АЕС в зв'язку з проходженням військової служби.

ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було подано звернення з питання встановлення статусу учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з урахуванням рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 28.02.2013.

За результатами розгляду зазначеного звернення листом № 09-С-02-ОП від 20.04.2012 ОСОБА_1 повідомлено про те, що за поданням управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації згідно його заяви з доданим рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 28.02.2013 його особова справа була розглянута на засіданні Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Головному управлінні праці та соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації та прийнято рішення направити його особову справу на розгляду до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України та надано витяг з протоколу № 4 від 19.04.2012 засідання Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Головному управлінні праці та соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації, яким оформлено рішення щодо направлення особової справи ОСОБА_1 на розгляд комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України.

06.09.2012 на засіданні Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи вирішено з урахуванням листа Міністерства соціальної політики України № 598/10/112-12 від 07.08.2012 відмовити ОСОБА_1 у визначенні статусу учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та підтвердити статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3. За результатами засідання складено протокол № 9 від 06.09.2012.

ОСОБА_1 до прокуратури міста Києва була подана заява від 10.06.2012 в якій він зазначив про те, що наявні всі необхідні та законні підстави для повернення йому статусу учасника ліквідації на ЧАЕС 2 категорії, однак за результатами звернення до Головного управління праці та соціального захисту населення Київської місткої державної адміністрації з заявою про перегляд його справи після отримання судового рішення, яким встановлено факт його перебування в період з 21 по 22 травня 1986 року в зоні відчудження Чорнобильської АЕС в зв'язку з проходження військової служби та повернення йому статусу учасника ліквідації на ЧАЕС 2 категорії, була отримана лише відповідь про направлення особової справи до Комісії при Мінсоцполітики України, з огляду на що викладено прохання провести перевірку та вчинити необхідні дії, з метою захисту порушених прав та притягти винних осіб до відповідальності за бездіяльність та порушення прав та соціальних гарантій.

19.07.2013 Департаментом соціального захисту постраждалих від Чорнобильської катастрофи Міністерства соціальної політики України за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 щодо визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, яке надійшло з прокуратури міста Києва за належністю складено лист №1139/20/132-13 яким повідомлено останнього про те, що за поданням Київської міської держадміністрації його документи були надіслані на розгляд Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, однак оскільки документи, які згідно з чинним законодавством підтверджують його участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відсутні, особову справу було повернуто тому, що підстав для встановлення або підтвердження йому відповідного статусу немає. Також в зазначеному листі вказано про те, що встановлений рішенням суду факт участі у роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до чинного законодавства не є підставою для визначення або поновлення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, оскільки постановою Кабінету Міністрів України № 404 від 08.06.1995 "Про часткову зміну пункту 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підпункт „г" Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 501 від 25.08.1992, яким передбачалась видача посвідчень учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі рішення суду про встановлення факту безпосередньої участі в будь-яких роботах за певний період, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження, в тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, виключено.

03.02.2014 Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 від 29.01.2014 складено супровідний лист № 37/09-883, яким на адресу останнього направлено витяг з протоколу засідання Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи № 9 від 06.09.2012.

ОСОБА_1 не погоджуючись з рішенням оформленим протоколом № 9 від 06.09.2012 в частині відмови йому у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3 та вважаючи протиправними дії Міністерства праці та соціальної політики України щодо розгляду його звернення для повернення йому статусу учасника ліквідації на ЧАЕС 2 категорії, звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів - категорія 2.

Згідно з частиною першою статті 10 зазначеного Закону Учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців *, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України. Тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Частиною першою статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Пунктом 3 частини третьої статті 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість рішень суду.

Відповідно до частини другої статті 256 Цивільного процесуального кодексу України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з частинами першою та другою статті 14 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Таким чином до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 належать особи, до яких віднесено у тому числі солдатів (матросів), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах та були тимчасово направлені або відряджені для виконання робіт у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів, та зазначений факт підтверджено відповідними документами. При цьому у судовому порядку можуть бути встановлені факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, та відповідні рішення суду, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 28.02.2012 в цивільній справі № 2-0/2604/4/2012 за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Головне управління праці та соціального захисту населення Київської місткої державної адміністрації, про встановлення факту, що має юридичне значення, заяву задоволено та встановлено факт того, що ОСОБА_1 у складі військової частини № 3217 МВС СРСР перебував в період з 21 по 22 травня 1986 року в зоні відчудження Чорнобильської АЕС в зв'язку з проходженням військової служби.

Відповідно до відмітки про набрання рішенням законної сили, яка містить на копії рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 28.02.2012 в цивільній справі № 2-0/2604/4/2012, яка наявні в матеріалах справи, зазначене рішення набрало законної сили 12.03.2012.

Таким чином, факт того, що позивач у складі військової частини № 3217 МВС СРСР перебував в період з 21 по 22 травня 1986 року в зоні відчудження Чорнобильської АЕС в зв'язку з проходженням військової служби встановлено рішення суду, яке набрало законної сили, а отже наявне документальне підтвердження того, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, а саме був солдатом, який перебуваючи на дійсній строковій службі у збройних силах був тимчасово направлений/відряджений для виконання робіт у зоні відчуження в період з 21 по 22 травня 1986 року, тобто до 1 липня 1986 року.

Пунктом 1 Положення про Комісію для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого наказом Головного управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) № 202 від 20.05.2011 встановлено, що Комісія для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Комісія), постійно діючий колегіальний орган, що створюється як дорадчий орган виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для розгляду питань щодо встановлення (підтвердження) статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та осіб, віднесених до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також розгляду питань встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї. Основними принципами діяльності Комісії є: законність; колегіальність; повнота розгляду наданих документів та інших підтверджуючих матеріалів; обґрунтованість прийнятих рішень; компетентність членів Комісії. Комісія у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами, розпорядженнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами.

Підпунктом 2.1 пункту 2 зазначеного Положення встановлено, що основними завданнями Комісії, у тому числі, є розгляд питань щодо встановлення (підтвердження) статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та осіб, віднесених до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з пунктами 6 та 7 Положення про Комісію для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого наказом Головного управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) № 202 від 20.05.2011 рішення Комісії приймаються колегіально і є обов'язковими для виконання при видачі відповідного посвідчення, відмові у видачі або його вилученні як такого, що видане безпідставно. Рішення Комісії приймається не менш як 2/3 голосів членів Комісії, присутніх на засіданні. Рішення Комісії оформляється протоколом, що підписується головою Комісії, в разі його відсутності - заступником голови Комісії та візується секретарем Комісії.

Рішенням відповідача 1 яке оформлене протоколом № 9 від 06.09.2012, у тому числі, було відмовлено позивачу у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та підтверджено статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3.

Факт подання позивачем разом зі зверненням з питання встановлення статусу учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 28.02.2013 підтверджується листом Головного управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 09-С-02-ОП від 20.04.2012.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що у відповідача 2 було наявне документальне підтвердження того, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, а саме рішення суду, яке набрало законної сили та яким встановлено факт того, що позивач у складі військової частини № 3217 МВС СРСР перебував в період з 21 по 22 травня 1986 року в зоні відчудження Чорнобильської АЕС в зв'язку з проходженням військової служби, суд дійшов в висновку про необґрунтованість рішення відповідача 1 оформленого протоколом № 9 від 06.09.2013 в частині відмови позивачу у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 3.

Таким чином позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення відповідача 1 оформленого протоколом № 9 від 06.09.2013 в частині відмови позивачу у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3 та зобов'язання відповідача 1 розглянути питання до повернення позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України затвердженого указом Президента України № 389/2011 від 06.04.2011 Мінсоцполітики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну.

Підпунктом 8 пункту 3 зазначеного Положення встановлено, що основними завданнями Мінсоцполітики України є формування та реалізація державної політики у сфері соціального захисту ветеранів, інвалідів, людей похилого віку, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, жертв нацистських переслідувань, жертв політичних репресій, захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну.

Відповідно до підпункту 40 пункту 4 Положення про Міністерство соціальної політики України затвердженого указом Президента України № 389/2011 від 06.04.2011 Мінсоцполітики України відповідно до покладених на нього завдань організовує та координує роботу, пов'язану з визначенням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до листа № 37/09-7290 від 31.08.2011, яким відповідачем 2 було надано відповідь на звернення позивача яке надійшло з прокуратури міста Києва та копія якого наявні в матеріалах справи, відповідачем 2 за результатами розгляду звернення встановлено, що особову справу позивача Комісією зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС було повернуто, у зв'язку з відсутністю підстав для встановлення або підтвердження позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують відповідний факт. При цьому в зазначеному листі вказано про те, що встановлений рішенням суду факт участі у роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до чинного законодавства не є підставою для визначення або поновлення статусу учасника на ЧАЕС відповідно до змін внесених постановою Кабінету Міністрів України № 404 від 08.06.1995 до Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 501 від 25.08.1992.

Таким чином, відповідач 2, у той час, як відповідно до положень чинного законодавства на нього покладено функції з формування та реалізації державної політики у сфері соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також організації та координування роботи, пов'язаної з визначенням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, фактично при розгляді звернення позивача посилаючись на положення підзаконного норматив - правового акту констатував факт того, що рішення суду не є підставою для визначення або поновлення статусу учасника на ЧАЕС, у той час, як пунктом 9 частини третьої статті 129 конституції України визначено однією з основних засад судочинства обов'язковість рішень судів.

З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідь надана відповідачем за результатами розгляду звернення позивача суперечить положенням Конституції України, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача 2 щодо розгляду звернення позивача для поверненні мені статусу учасника ліквідації на ЧАЕС 2 категорії.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частин першої та третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Позивачем надано оригінал платіжних доручень про сплату судового збору у сумі 34,41 грн.

Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

1.Адміністративний позов - задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними дії Міністерства соціальної політики України щодо розгляду звернення ОСОБА_1 для повернення йому статусу учасника ліквідації на ЧАЕС 2 категорії.

3.Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Головному управлінні праці та соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації оформлене протоколом № 9 від 06.09.2013 в частині відмови ОСОБА_1 у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3.

4.Зобов'язати Комісію для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Головному управлінні праці та соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації розглянути питання щодо повернення ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2.

5.Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань солідарно за зобов'язаннями Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Головному управлінні праці та соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації та Міністерства соціальної політики України на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 34,41 грн. (тридцять чотири грн. 41 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.П. Огурцов

Судді К.М. Кобилянський

В.А. Кузьменко