Ухвала суду № 38053524, 24.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2014 року м. Київ К/9991/481/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.03.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2010

у справі №2а-82/10/2670

за позовом Державного підприємства «Антонов»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.03.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2010, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000434250 від 08.07.2009.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з порушенням норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена позапланова невиїзна документальна перевірка дотримання позивачем вимог валютного законодавства, за результатами якої був складений акт № 237/42-50/14307529 від 30.06.2009.

За висновками акта перевірки, позивачем порушено вимоги статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що виразилось у несвоєчасному надходженні товару за імпортним контрактом на митну територію України.

За результатами акту перевірки було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000434250 від 08.07.2009, яким нарахована пеня в розмірі 74978,90 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання імпортного контракту від 07.02.2006 № 643/74142158/8-02-МА, укладеного з нерезидентом, позивачем здійснено передоплату російській фірмі ТОВ «Меридіан Авіа» (Росія), що підтверджується платіжними дорученнями № 184 від 27.10.2008 на суму 108190,00 доларів США та № 187 від 04.11.2008 на суму 24050,00 доларів США.

Таким чином, граничний термін отримання товарів за даним контрактом (180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу згідно положень абзацу 1 статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті») настає: по платіжному дорученню № 184 від 27.10.2008 - 25.04.2009; по платіжному дорученню № 187 від 04.11.2008 - 03.05.2009.

Згідно товаросупровідних документів (рахунків-фактур) ввезення товарів на територію України було здійснено 13.05.2009, що підтверджується рахунком-фактурою № 50 від 16.04.2009 з відтиском штампу «під митним контролем» від 13.05.2009 та печатки інспектора Глухівської митниці № 233; рахунком-фактурою № 51 від 16.04.2009 з відтиском штампу «під митним контролем» від 13.05.2009 та печатки інспектора Глухівської митниці № 233; рахунком-фактурою № 52 від 16.04.2009 з відтиском штампу «під митним контролем» та печатки інспектора Глухівської митниці № 233.

Таким чином позивачем порушено строки поставки товару на митну територію України на 18 днів (по платіжному дорученню № 184 від 27.10.2008) та на 10 днів (по платіжному дорученню № 187 від 04.11.2008), у зв?язку з чим ним добровільно сплачена пеня в розмірі 50540,95 грн. згідно платіжного доручення № 965 від 02.09.2009.

Зазначені обставини сторонами не оспорюються, спірним є визначення моменту поставки, з яким пов'язується граничний термін надходження валютних цінностей.

Відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі - Закон №959-ХІІ) позивач є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним з видів якої згідно зі статтею 4 цього Закону є імпорт.

За змістом абзацу чотирнадцятого статті 1 Закону № 959-ХІІ та абзацу другого підпункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, імпорт - це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортна операція у розумінні статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.

При цьому моментом здійснення імпорту відповідно до абзацу тридцять восьмого статті 1 Закону № 959-ХІІ є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до п.2 ст.1 Митного кодексу України - ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Згідно із ст. 40 Митного Кодексу визначено, що митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Момент перетину товаром митного кордону України також міститься у п. 35 ст. 1 Митного кодексу України, відповідно до якого пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Ст. 43 Митного кодексу України встановлено, що товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Відповідно до ст. 72 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

Таким чином, правовий аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що під поставкою імпортованого товару слід вважати факт ввезення товару на митну територію України.

Відповідно до п.2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою КМУ від 09.06.1997 № 574, встановлено, що вантажна митна декларація (далі ВМД) - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Оформлена ВМД не є єдиним документом, яким підтверджується факт і дата фактичного переміщення товару через митний кордон України, оскільки перебування товару під митним контролем не можливе без його фактичного ввозу на територію України і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, з відтиском штампу «під митним контролем» з відповідною датою, що підтверджує факт перетину митного кордону України.

В матеріалах справи містяться товаросупровідні документи (рахунки-фактури) з відтиском штампу «під митним контролем» від 13.05.2009 та печатки інспектора, що підтверджує надходження товару на Глухівську митницю, яка розпочала процедуру митного оформлення.

Отже, моментом, з якого товар є імпортованими в Україну, є саме момент перетину таким товаром митного кордону України незалежно від його подальшого митного оформлення.

Вищенаведеним спростовуються доводи податкового органу, які наведені ним в касаційній скарзі, як підставу для скасування постановлених по справі рішень судів попередніх інстанцій.

За встановлених обставин, підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.03.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2010 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун