Рішення № 3805119, 27.05.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" травня 2009 р.

Справа № 17/41

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С. В.,розглянувши матеріали справи №17/41

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НовоФарм", с. Кільчень Новомосковського району Дніпропетровської області

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Доброульянівка", с. Ульянівка Олександрійського району Кіровоградської області

про стягнення 891478,14 грн.

представники:

від позивача - Сидоренко О.І., довіреність № б/н від 10.12.2008 року, представник;

від відповідача - участі не брав.

В судовому засіданні 12.05.2009 року в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 27.05.2009 року о 14:00 год., про що присутніх представників сторін було повідомлено під розписку (а.с. 40).

Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НовоФарм" подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Доброульянівка" про стягнення 555500,00 грн. основного боргу за неналежне виконання договору поставки сільськогосподарської техніки №Н-122 Т-08 від 25.02.2008 року, 93434,08 грн. інфляційних втрат, 212874,89 грн. пені та 29669,17 грн. 3% річних.

В судовому засіданні 27.05.2009 року представник позивача позов підтримав.

Відповідач до суду не з’явився, хоча належним чином був сповіщений про час і місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 40), відзив на позов та витребувані судом документи не подав, проте надіслав до господарського суду клопотання №161 від 26.05.2009 року (вх. №02-14/11995 від 27.05.2009 року), в якому просить відкласти розгляд справи, яке мотивує знаходженням свого представника у відрядженні (а.с. 47).

В судовому засіданні 27.05.2009 року позивач проти задоволення зазначеного клопотання заперечив, посилаючись на те, що відповідач затягує розгляд даної справи, подаючи до господарського суду апеляційні скарги та клопотання про відкладення розгляду справи.

Клопотання відповідача №161 від 26.05.2009 року (вх. №02-14/11995 від 27.05.2009 року) задоволенню не підлягає, оскільки викладені в заяві відповідача обставини (докази на їх підтвердження відповідач не надав) не є підставою для відкладення розгляду справи у відповідності до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, господарський суд враховує, що ухвалою суду від 14.04.2009 року явка повноважених представників сторін обов'язковою не визнавалась.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

25.02.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НовоФарм" ("постачальник") та товариством з обмеженою відповідальністю "Доброульянівка" ("покупець") було укладено договір поставки сільськогосподарської техніки №Н-122 Т-08 (далі-договір №Н-122 Т-08 від 25.02.2008 року), за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця сільськогосподарську техніку (далі - товар) на загальну суму 3444100,00 грн., а покупець - отримати та провести оплату за товар (а.с.14-15).

На виконання умов зазначеного договору позивачем передано відповідачеві товар на загальну суму 3444100,00 грн., що підтверджується актами приймання-передачі техніки №1 від 19.03.2008 року, №2 від 21.03.2008 року, №3 від 24.04.2008 року, №4 від 12.08.2008 року, №5 від 14.08.2008 року (а.с. 16-20).

Відповідно до пункту 3.3 договору №Н-122 Т-08 від 25.02.2008 року покупець зобов'язався провести оплату за товар в сумі 3444100,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 574016,67 грн. двома частинами: першу частину вартості товару в сумі 688820,00 грн., що становить 20% від загальної вартості товару, в т.ч. ПДВ - 114803,33 грн. до 15.04.2008 року на підставі рахунку постачальника на часткову попередню оплату товару; другу частину вартості товару в сумі 2755280,00 грн., що становить 80% від загальної вартості товару в т.ч. ПДВ -459213,33 грн. до 25.04.2008 року, на підставі рахунку постачальника на оплату товару.

Позивачем було надіслано на адресу відповідача рахунки-фактури №ЛНА-000088 від 14.08.2008 року, №СФФ-01000000014 від 12.08.2008 року, №РН-000224 від 24.04.2008 року, №РН-000123 від 19.03.2008 року, №000139 від 231.03.2008 року, докази отримання яких товариством з обмеженою відповідальністю "Доброульянівка" містяться в матеріалах справи (а.с. 49-57).

Між тим відповідач прийняті на себе зобов'язання за договором №Н-122 Т-08 від 25.02.2008 року належним чином не виконав, за отриманий товар розрахувався частково, сплативши 2888600,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №855 від 10.07.2008 року на суму 530250,00 грн., №856 від 10.07.2008 року на суму 1414000,00 грн., №857 від 10.07.2008 року на суму 944350,00 грн. (а.с. 21-23). Відтак заборгованість відповідача за отриманий товар перед позивачем становить 555500,00 грн.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Докази оплати заборгованості в сумі 555500,00 грн. в матеріалах справи відсутні, на вимогу суду не подані, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 212874,89 грн., яка виникла внаслідок прострочення виконання зобов'язань за договором №Н-122 Т-08 від 25.02.2008 року.

Пунктом 7.2 договору №Н-122 Т-08 від 25.02.2008 року визначено, що покупець несе відповідальність за прострочення з оплатою вартості товару, сплачуючи пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, за кожен день затримки.

У відповідності до приписів частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладені норми, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню за період з 16.04.2008 року по 25.10.2008 року на суму 212874,89 грн., яка також підлягає стягненню.

Підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 29669,17 грн. за період з 16.04.2009 року по 25.12.2008 року та інфляційні збитки в сумі 93434,09 грн. за період з травня місяця 2008 року по листопад місяць 2008 року, оскільки відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Відповідно до пункту 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. №7-93 „Про державне мито” останнє підлягає поверненню позивачеві у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, тому на підставі статті 47 Господарського процесуального кодексу України державне мито, надмірно сплачене позивачем за платіжним дорученням №398 від 27.11.2008 року в розмірі 751,93 грн., підлягає поверненню.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Доброульянівка" (28065, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Ульянівка, вул. Центральна, 5, р/р №26004052907035 в ОФ КФ ЗАТ КБ "Приватбанк" м. Олександрія, МФО 323583, код ЄДРПОУ 35079048) на користь товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НовоФарм" (51233, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Кільчень, вул. Привокзальна, 1 А, р/р №26001138860051 в КБ "Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 31040792) - 555500,00 грн. основного боргу, 212874,89 грн. пені за період з 16.04.2008 року по 25.10.2008 року, 29669,17 грн. 3% річних за період з 16.04.2008 року по 25.12.2008 року, 93434,08 грн. інфляційних втрат за період з травня місяця 2008 року по листопад місяць 2008 року, 8914,78 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НовоФарм" (51233, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Кільчень, вул. Привокзальна, 1 А, р/р №26001138860051 в КБ "Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 31040792) з Державного бюджету України надмірно сплачене державне мито в сумі 751,93 грн., перераховане платіжним дорученням №398 від 27.11.2008 року, яке залишається в матеріалах справи.

Довідку видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частиною третьою статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя