Рішення № 3804966, 28.05.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" травня 2009 р. Справа № 20/75

Господарський суд Рівненської області у складі судді Василишина А.Р. розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства «Індустріально-Експортний Банк»в особі філії «Волинська дирекція»Акціонерного товариства «Індустріально-Експортний Банк»

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Рівненський Облплемселекцентр»

про стягнення в сумі 14 104 грн. 21 коп..

в судовому засіданні від 19 травня 2009 року брали участь:

позивача: Куляша С.М. (дов. № 812 від 13.02.2008р.);

відповідача: голова правління –Шесталюк В.Ю.; Половко В.А. (дов. № 4 від 04.05.2009р.).

в судовому засіданні від 28 травня 2009 року брали участь:

позивача: Куляша С.М. (дов. № 812 від 13.02.2008р.);

відповідача: голова правління –Шесталюк В.Ю..

Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України роз’яснені.

В судовому засіданні від 19 травня 2009 року оголошувалася перерва до 28 травня 2009 року до 16 години 00 хвилин.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Індустріально-Експортний Банк»(надалі –Позивач) в особі філії «Волинська дирекція»Акціонерного товариства «Індустріально-Експортний Банк» звернулося в господарський суд Рівненської області з позовною заявою в якій просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Рівненський Облплемселекцентр»(надалі –Відповідач) на свою користь заборгованість по кредитному договору № 58/06 від 9 жовтня 2006 року (надалі –Кредитний договір; а.с. 12-13) в сумі 12 812 (дванадцять тисяч вісімсот дванадцять) грн. 88 коп., борг по відсоткам в сумі 1 066 (одна тисяча шістдесят шість) грн. 09 коп., пеню за прострочення кредиту в розмірі 187 (сто вісімдесят сім) грн. 45 коп. та пеню за прострочені відсотки в розмірі 37 (тридцять сім) грн. 79 коп..

В судовому засіданні від 19 травня 2009 року представник Позивача подав клопотання (а.с. 76) про зменшення позовних вимог, з підстав вказаних у клопотанні, просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість по Кредитному договору 12 812 (дванадцять тисяч вісімсот дванадцять) грн. 88 коп., борг по відсоткам в сумі 378 (триста сімдесят вісім) грн. 43 коп., пеню за прострочення кредиту в розмірі 364 (триста шістдесят чотири) грн. 37 коп. та пеню за прострочені відсотки в розмірі 52 (п’ятдесят два) грн. 35 коп..

Представник Позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, вказаних у: позовній заяві (а.с. 2-3); поясненні (а.с. 74-75); додаткових поясненнях (а.с. 78-79); поясненні (а.с. 82-83).

Представник Відповідача заперечив проти позовних вимог Позивача з підстав, вказаних у відзиві на позовну заяву (а.с. 66-67).

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

При цьому господарський суд Рівненської області виходив з такого.

Судом встановлено, що 9 жовтня 2006 року між Позивачем та Відповідачем в особі голови правління Шесталюка Валентина Юрійовича, який діє на підставі Статуту, було укладено Кредитний договір (а.с. 12-13).

Відповідно до пункту 1.1. Кредитного договору, Банк надав Відповідачу кредит у розмірі 38 438 (тридцять вісім тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 40 коп.. Термін користування кредитом з 9 жовтня 2006 року до 8 жовтня 2009 року. Відсоткова ставка встановлювалась в розмірі 19 % річних.

Кредит надавався Відповідачу, згідно пункту 2.2 Кредитного договору, шляхом перерахування грошових коштів з позичкового рахунку на рахунок продавця за реквізитами контракту № 683 К/732 від 21 вересня 2006 року.

Видача кредиту Відповідачу на умовах Кредитного договору підтверджується меморіальним ордером № 1 від 12 жовтня 2006 року (а.с. 14).

Згідно пункту 2.9 Кредитного договору Відповідач взяв на себе зобов'язання щомісячно, не пізніше останнього числа кожного місяця, та разом з повним погашенням кредиту, погашати відсотки за користування кредитом.

Пунктом 2.10 Кредитного договору передбачено, що Відповідач зобов'язувався забезпечити повне погашення кредиту, відсотків за кредитом відповідно до умов Кредитного договору.

Пунктом 4.1. Кредитного договору передбачено, що у випадку несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або відсотків за користування кредитом та/або плати за обслуговування кредиту, Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на дату виникнення простроченої заборгованості, від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення.

Проте, Відповідачем неналежно виконувались умови Кредитного договору про що свідчать розрахунок заборгованості від 31 березня 2009 року (а.с. 11), розрахунок заборгованості від 14 травня 2009 року (а.с. 85) та банківськими виписками (а.с. 28-63).

Станом на 28 травня 2009 року сума заборгованості Відповідача перед Позивачем по Кредитному договору становить 12 812 (дванадцять тисяч вісімсот дванадцять) грн. 88 коп., борг по відсоткам в сумі 378 (триста сімдесят вісім) грн. 43 коп., пеню за прострочення кредиту в розмірі 364 (триста шістдесят чотири) грн. 37 коп. та пеню за прострочені відсотки в розмірі 52 (п’ятдесят два) грн. 35 коп..

Пунктом 3.1. Кредитного договору передбачено, що виконання зобов'язань Відповідача за Кредитним договором по поверненню кредиту, відсотків за кредит, штрафів забезпечується: Договором про заставу основних засобів № 58/06- з від 9 жовтня 2006 року (а.с. 15-17).

Крім того, згідно умов пункту 3.3. Кредитного договору, кредит, наданий Позивачем, забезпечується усім майном та коштами Відповідача, на які може бути звернено стягнення у порядку, встановленому законодавством України. Відповідно ж до пункту 5.1 Кредитного договору, Кредитний договір вважається виконаним тільки після повернення Відповідачем Позивачу сум заборгованості за кредитом, відсотками за кредит, пені та штрафів.

21 січня 2009 року Позивач звертався до Відповідача з претензією щодо погашення заборгованості по Кредитному договору (а.с. 18; доказ направлення на а.с. 20), проте вона залишена Відповідачем без належного реагування.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті Цивільного кодексу України: боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 193 Господарського кодексу України: зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом статей 599, 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, зобов'язання припиняється його виконанням належним чином.

Виходячи зі змісту вищевказаних норм закону та фактичних дій Відповідача по погашенню ним вказаного кредиту, вбачається, що Відповідач не тільки прострочив взяті на себе договірні зобов'язання по Кредитному договору, а й не виконав їх належним чином, а відтак зобов'язання Відповідача по сплаті ним вказаного боргу не є припиненим.

Відповідно до пункту 5.4. Кредитного договору, Позивач вправі вимагати дострокового повернення кредиту, сплати належних відсотків і передбаченої даним Договором пені та штрафів, а також відшкодування збитків, завданих Позивачу в результаті невиконання чи неналежного виконання Відповідачем умов Кредитного договору, а Відповідач зобов'язаний повернути Позивачу кредит, сплатити належні відсотки пеню та штрафи, а також відшкодувати завдані Позивачу збитки у випадку якщо Відповідач порушує строки повернення кредиту та/або відсотків за користування кредитом.

Відповідно до умов пункту 3.3 укладеного сторонами Кредитного договору, кредит наданий Позивачем, забезпечується усім майном та коштами Відповідача, на які може бути звернено стягнення у порядку, встановленому чинним законодавством, а не тільки заставним майном. Чинне законодавство передбачає єдиний спосіб звернути стягнення на усі кошти та майно боржника –шляхом звернення з відповідним позовом до судових органів.

Крім того, пунктом 5.6 Кредитного договору передбачено право Позивача звернути стягнення на предмет застави або пред'явити позов у відношенні Відповідача.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними.

В силу дії статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та у визначенні умов договору. Окрім можливості вибору контрагента і визначення змісту договору, свобода договору включає також і можливість встановлювати форми (міри) відповідальності за порушення договірних зобов'язань. Згідно норми статті 629 Цивільного кодексу України, договір, укладений сторонами з дотриманням вимог, необхідних для чинності правочину, має обов'язкову силу насамперед для самих сторін.

В свою чергу, звернення стягнення на заставлене майно є правом, а не обов`язком заставодержателя.

Відтак, спори що виникають зі спорів, пов’язаних з невиконанням боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання (наприклад, за позовами про стягнення відповідних коштів з боржника або поручителя чи гаранта) повинні бути розглянуті по суті незалежно від того, чи реалізував кредитор (заставодержатель) дане право.

Пунктом 4.1 Кредитного договору передбачено, що у випадку несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або відсотків за користування кредитом та/або плати за обслуговування кредиту. Відповідач, сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на дату виникнення простроченої заборгованості, від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення.

Пунктом 2.19 Кредитного договору передбачено, що Відповідач має право ставити перед Позивачем питання щодо пролонгації строків погашення кредиту та/або відсотків за користування кредитом у випадку виникнення тимчасових фінансових або інших труднощів з незалежних від Відповідача обставин, як невиконання умов контрагентів контрагентами, форс-мажлорні обставини, надавши письмове обґрунтування причин пролонгації та графік погашення заборгованості.

Проте, Відповідачем дане питання перед Позивачем до подачі позовної заяви до суду не ставилось. Лише 10 квітня 2009 року після отримання копії позовної заяви від 2 квітня 2009 року про стягнення заборгованості по кредитному договору Відповідачем було надіслано лист з пропозицією повернути Позивачу заставне майно та з вказівкою на те, що відповідно до пункту 11.3 та підпункту «г»пункту 11 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу»від 4 лютого 2009 року передбачено обов’язок банків звернення до боржників щодо пролонгації кредиту незалежно від факту отримання рефінансування від Національного банку України (дане заперечення наявне і у відзиві Відповідача).

Проте суд не погоджується з останнім твердженням Відповідача, адже згідно змін внесе Цивільного кодексу них до Закону України від 31 жовтня 2008 року № 639-VІ «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а саме підпунктів «а», «б»пункту 11, пролонгація поширюється на заборгованість, яка класифікується Національним банком України як субстандартна або сумнівна, що виникла станом на 1 січня 2009 року. Водночас, станом на 1 січня 2009 року заборгованість по Відповідачу класифікувалась, як безнадійна (91 і більше днів прострочення).

Відповідно до положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих витрат за кредитними операціями банків затвердженого Постановою Національного банку України № 279 від 6 липня 2000 року, категоріями заборгованості є:

«Стандартна»0 (нуль) днів прострочення;

«Під контролем»до 30 (тридцяти) днів прострочення;

«Субстандартна»31 (тридцять один) –60 (шістдесят) днів прострочення;

«Сумнівна»61 (шістдесят один) –90 (дев’яносто) днів прострочення;

«Безнадійна»від 91 (дев’яносто одного) і більше днів прострочення.

Враховуючи усе вищевказане (те, що заборгованість Відповідача класифікувалася станом на 1 січня 2009 року, як безнадійна), положення пункту 11.3 та підпункту «г»пункту 11 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу»від 4 лютого 2009 року на Відповідача не розповсюджуються.

Водночас, предметом спору є стягнення коштів за неналежне виконання умов кредитного договору, тому посилання Позивача на законодавство України щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи прямо не стосується даного предмету спору. Пролонгація (внесення змін до договору) може бути окремим предметом спору за ініціативою будь-якої сторони.

Доказів погашення позики та сплати відсотків і пені Відповідач суду не подав.

На підставі статтей 509, 526, 612, 625, 1046, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, статтей 193, 198, 345 Господарського Кодексу України, позовні вимоги ґрунтуються на Договорі та законі та підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Рівненський Облплемселекцентр», Рівненська область, Рівненський район, с. Біла Криниця, п/р 26006000260001 в філії «Волинська дирекція»АТ «Індекс-Банк», МФО 303633, код 00725157 на користь Акціонерного товариства «Індустріально-Експортний Банк» (м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код 14361575) в особі філії «Волинська дирекція»Акціонерного товариства «Індустріально-Експортний Банк», 43005, м. Луцьк, проспект Президента Грушевського, 1, т/р 39004300614001 в АТ «Індекс-Банк», МФО 303633, код 26517597 – 12 812 (дванадцять тисяч вісімсот дванадцять) грн. 88 коп. заборгованості по кредиту, 378 (триста сімдесят вісім) грн. 43 коп. боргу по відсоткам, пеню за прострочення кредиту в розмірі 364 (триста шістдесят чотири) грн. 37 коп., пеню за прострочені відсотки в розмірі 52 (п’ятдесят два) грн. 35 коп., 141 (сто сорок одна) грн. 04 коп. витрат по держмиту та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 01.06.2009р.

Суддя