Ухвала суду № 38049233, 25.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/3199/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гарань С.М. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

25 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Відділу державної виконавчої служби Катеринопольського районного управління юстиції Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Катеринопольського районного управління юстиції Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Катеринопольського районного управління юстиції Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, визнано дії відповідача у незнятті арешту з автомобіля KIA MAGENTIS 2007 року випуску, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, технічний паспорт НОМЕР_3, що належить ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності, протиправними; зобов'язано відповідача зняти арешт з автомобіля KIA MAGENTIS 2007 року випуску, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, технічний паспорт НОМЕР_3, накладений шляхом проведення опису майна боржника від 29 березня 2012 року, та передати його власнику - ОСОБА_2 на підставі акту передачі майна. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що позивачем до виконання було надано лише рішення суду, а не виконавчий документ, тому з огляду на те, що у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» до виконання підлягають виконавчі листи, видані судами, відповідач правомірно відмовив у відкритті виконавчого провадження

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 23 листопада 2011 року старшим державним виконавцем ВДВС Катеринопільського РУЮ Трембовецьким М.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №30012142 з виконання виконавчого листа №2-94, виданого Катеринопільським районним судом Черкаської області 23 листопада 2011 року щодо стягнення в порядку зворотної вимоги (регресу) з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 148095,00 грн. відшкодованої шкоди.

Згідно акту опису і арешту майна ОСОБА_4 від 29 березня 2012 року, державним виконавцем ВДВС Катеринопільського РУЮ при примусовому виконанні виконавчого листа Катеринопільського районного суду Черкаської області №2-94 від 23 листопада 2011 року описано та накладено арешт на автомобіль KIA MAGENTIS 2007 року випуску, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, технічний паспорт НОМЕР_3, який переданий на зберігання стягувачу ОСОБА_5

23 липня 2013 року державним виконавцем ВДВС Катеринопільського РУЮ винесено постанову про повернення виконавчого документа, відповідно до якої виконавчий лист Катеринопільського районного суду Черкаської області №2-94 від 23 листопада 2011 року повернуто до суду, в зв'язку з тим, що Апеляційний суд Черкаської області ухвалою по справі №22ц/793/1828/13 від 19 червня 2013 року відновив строк ОСОБА_4 для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ та прийняв таку апеляційну скаргу до розгляду, припинено чинність арешту майна боржника і скасовано інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення.

Згідно виконавчого напису приватного нотаріуса Ватутінського міського нотаріального округу ОСОБА_6 №3260 від 20 серпня 2012 року з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 стягнуто невиплачені в строк, на підставі договору подружжя, кошти (аліменти) в розмірі 107000,00 грн.

Старшим державним виконавцем ВДВС Катеринопільського РУЮ на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Ватутінського міського нотаріального округу №3260, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 22 серпня 2012 року ВП №33964787 про стягнення з ОСОБА_4 аліментів в розмірі 107000,00 грн.

Постановою державного виконавця ВДВС Катеринопільського РУЮ від 22 серпня 2012 року, виконавче провадження ВП №33964787 приєднано до зведеного виконавчого провадження ВП №30122864, яке веде ВДВС Катеринопільського РУЮ.

Рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 13 вересня 2013 року по справі №690/522/13-ц поділено між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 майно, набуте за час шлюбу, а саме: визнано за ОСОБА_2 право особистої приватної власності та виділено їй в натурі у користування майно загальною вартістю 102070,00 грн.: автомобіль KIA MAGENTIS 2007 року випуску, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, технічний паспорт НОМЕР_3; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 51035,00 грн. в рахунок компенсації виділеного автомобіля, як грошову компенсацію 50% вартості автомобіля.

02 жовтня 2013 року позивач звернулась до ВДВС Катеринопільського РУЮ із заявою про зняття арешту та передачу майна у користування, в якій просила зняти всі арешти з автомобіля KIA MAGENTIS 2007 року випуску, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, технічний паспорт НОМЕР_3 та передати автомобіль у користування протягом семи днів з дня набрання законної сили рішення ( з урахуванням уточнень до заяви).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про наявність порушення Закону України «Про виконавче провадження» з боку державного виконавця, оскільки державним виконавцем фактично не виконано покладені на нього обов'язки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

У відповідності до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку покладено на державну виконавчу службу.

Згідно ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ст.32 вищезазначеного Закону заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

Відповідно до ст.57 вищевказаного Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, серед іншого, проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

В силу ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Таким чином, згідно рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 13 вересня 2013 року за ОСОБА_2 визнано право особистої приватної власності та виділено їй в натурі у користування автомобіль KIA MAGENTIS 2007 року випуску, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, технічний паспорт НОМЕР_3, на який державним виконавцем накладено арешт під час примусового виконання виконавчого листа Катеринопільського районного суду Черкаської області №2-94 від 23 листопада 2011 року, що є підставою для виключення цього майна з-під арешту.

Також суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, що існування арешту, накладеного на автомобіль ОСОБА_4 KIA MAGENTIS 2007 року випуску, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, технічний паспорт НОМЕР_3, згідно акту опису і арешту майна від 29 березня 2012 року є безпідставним та таким, що порушує права та інтереси позивача, оскільки даний арешт повинен був бути знятий на підставі постанови державного виконавця від 23 липня 2013 року про повернення виконавчого документа органу, який його видав, про що безпосередньо і зазначено у вказаній постанові, що вказує на невиконання державним виконавцем ст.50 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог про повернення ОСОБА_2 арештованого автомобіля протягом семи днів з дня набрання рішенням законної сили, оскільки це не передбачено нормами Закону України «Про виконавче провадження», та в цій частині постанова суду першої інстанції не оскаржувалась.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Катеринопольського районного управління юстиції Черкаської області - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 31 березня 2014 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

В.П.Мельничук

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Мельничук В.П.

Грищенко Т.М.