Рішення № 3804696, 02.06.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" червня 2009 р. Справа № 12/1050

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача – Рощупкіна С.В. за довіреністю, відповідача –Брайтона В.О. за довіреністю, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом закритого акціонерного товариства „Пологівський олійноекстракційний завод” до приватного підприємства „Бізнес Гранд” про стягнення 2747 грн. 05 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача, на підставі договору комісії від 22.10.2008 року № 1228/02-2008, 50672 грн. 31 коп. боргу за поставлену продукцію, 1772 грн. 32 коп. пені, 214 грн. 65 коп. 3 % річних, 760 грн. 08 коп. інфляційних втрат, що разом складає 53419 грн. 36 коп., та відшкодування судових витрат.

У судовому засіданні позивач, у зв’язку з частковою сплатою боргу відповідачем після подачі позову, подав заяву про зменшення розміру позовних вимог та клопотання про часткову відмову від позову (вх. № 8632 від 07.05.2009 року, № 9713 від 26.05.2009 року відповідно), відповідно до яких відмовився від позову в частині стягнення основного боргу і просив стягнути пеню, інфляційні втрати, 3 % річних, що разом складає 2747 грн. 05 коп., та відшкодувати судові витрати. У такому розмірі представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві, заявах про зменшення розміру позовних вимог і часткову відмову від позову, підтримав і просив суд задовольнити.

Відповідач подавав письмовий відзив на позов. Із відзиву і пояснень представника відповідача в судовому засіданні слідує, що відповідач позов не визнав, проти його задоволення заперечував з підстав добровільної сплати ним заборгованості.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє повністю з наступних підстав.

Між сторонами по справі 22.10.2008 року було укладено договір комісії № 1228/02-2008, 15.12.2008 року –додаткову угоду б/н до нього, в яких визначено всі його істотні умови.

На його виконання по видатковій накладній № 11 від 04.01.2009 року позивач передав, а відповідач прийняв на комісію продукцію (олію) на суму 170246 грн. 43 коп.

Із пояснень представників сторін, акту заліку зустрічних однорідних вимог від 20.03.2009 року, акту звірки взаєморозрахунків вбачається, що на момент подачі позову за відповідачем за поставлену продукцію по договору рахувалась заборгованість в сумі 50672 грн. 31 коп.

Платіжними дорученнями № 1251 від 17.04.2009, № 1275 від 21.04.2009, № 1315 від 22.04.2009, № 1336 від 23.04.2009, № 1382 від 27.04.2009, № 1484 від 06.05.2009 року зазначений борг відповідачем сплачено після порушення провадження у справі, розрахунок відповідачем здійснювався з порушенням строків.

За змістом ст.ст. 179, 193, 202 ГК, 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків (зобов’язань), зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк відповідно до умов договору, вимог законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, припиняється після його належного виконання.

Відповідно до ст.ст. 625 ч. 1 ЦК, 194 ч. 2 ГК України, неможливість виконання, неналежне виконання зобов’язання третьою особою не звільняє сторони від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій.

Вимога позивача про стягнення пені, інфляційних втрат і 3 % річних передбачена п. 12.1.3 договору, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст.ст. 230 ч. 1, 231 ч. 6, 232 ч. 6 ГК України, ст. 625 ч. 2 ЦК України, їх розрахунок судом перевірений і визнаний вірним.

Враховуючи викладене суд вважає позовні вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат і 3 % річних обґрунтованими, доказаними і такими, що підлягають задоволенню, заперечення відповідача –безпідставними і їх відхиляє.

На підставі статті 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в розмірі 535 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього - 653 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства „Бізнес Гранд”, 18015, м. Черкаси, вул. Б.Хмельницького, 55, ідентифікаційний код 22797750 на користь закритого акціонерного товариства „Пологівський олійноекстракційний завод”, 70601, Запорізька область, м. Пологи, вул. Ломоносова, 35, ідентифікаційний код 00384147 – 1772 грн. 32 коп. пені, 214 грн. 65 коп. 3 % річних, 760 грн. 08 коп. інфляційних втрат, 653 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя В.М. Грачов