Рішення № 3804628, 29.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/205

29.05.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сладкая жизнь»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»

про стягнення 313 202,68 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники:

від позивача: Архипов О.В. - представник по довіреності № 30 від 02.02.2009р.

від відповідача: не з’явились

СуТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»заборгованості за Договором поставки № ДО-36/88-07-Д від 25.05.2007р. в розмірі 280 575,49 грн. основного боргу, 8 642,36 грн. –пені, 1 276,14 грн. –3% річних, 18 298,85 грн. –інфляційних витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2009р. порушено провадження по справі № 53/205, розгляд справи призначено на 08.05.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2009р. прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 269 648,19 грн. заборгованості за неналежне виконання умов договору поставки № ДО-36/88-07-Д від 25.05.2007р., в тому числі: 249 052,36 грн. основного боргу, 7 183,46 грн. пені, 1 177,42 грн. 3% річних, 12 134,95 грн. річних. Цією ж ухвалою розгляд справи було відкладено на 29.05.2009р. у зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 29.05.2009р. позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в жодне судове засідання не з’явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджені Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АГ № 184904 від 05.05.2009р.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 29.05.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

25.05.2007р. між сторонами у справі укладено Договір поставки № ДО-36/88-07-Д (далі Договір) з Протоколом розбіжностей до нього, відповідно до умов якого Постачальник (позивач) зобов’язався протягом терміну дії цього Договору постачати у власність покупця (відповідач) товари на підставі погодженої сторонами Специфікації, яка є невід’ємною частиною цього Договору, у відповідності із поданим покупцем замовленням, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити товар згідно з умовами цього Договору (п. 1.1 Договору).

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на суму 280 575,49 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних № РН 0062634 від 24.10.2008р., № РН 0062568 від 24.10.2008р., № РН 0062567 від 24.10.2008р., № РН 0062569 від 24.10.2008р., № РН 133979 від 24.10.2008р., № РН 140885 від 04.11.2008р., № РН 0062927 від 27.10.2008р., № РН 0063157 від 27.10.2008р., № РН 0063198 від 27.10.2008р., № РН 0063510 від 28.10.2008р., № РН 0063303 від 28.10.2008р., РН 0064194 від 30.10.2008р., № РН 0064193 від 30.10.2008р., № РН 0064192 від 30.10.2008р., № РН 141425 від 05.11.2008р., № РН 141580 від 05.11.2008р., № РН 141720 від 05.11.2008р., № РН 142124 від 05.11.2008р., № РН 42569 від 06.11.2008р., № РН 42570 від 06.11.2008р., № РН 143514 від 07.11.2008р., № РН 143884 від 07.11.2008р., № РН 43973 від 08.11.2008р., № РН 45659 від 12.11.2008р., № РН 45678 від 12.11.2008р., № РН 146896 від 12.11.2008р., № РН 147530 від 12.11.2008р., № РН 46541 від 13.11.2008р., № РН 2784 від 13.11.2008р., № РН 2785 від 13.11.2008р., № РН 2786 від 13.11.2008р., № РН 148833 від 14.11.2008р., № РН 2902 від 14.11.2008р., № РН 2903 від 14.11.2008р., № РН 2905 від 14.11.2008р., № РН 2906 від 14.11.2008р., № РН 3033 від 14.11.2008р., № РН 3034 від 14.11.2008р., № РН 3163 від 15.11.2008р., № РН 3225 від 15.11.2008р., № РН 3226 від 15.11.2008р., № РН 3227 від 15.11.2008р., № РН 3228 від 15.11.2008р., № РН 3295 від 15.11.2008р., № РН 3296 від 15.11.2008р., № РН 3465 від 15.11.2008р., № РН 3466 від 15.11.2008р., № РН 3470 від 15.11.2008р., № РН 3471 від 15.11.2008р., № РН 47978 від 15.11.2008р., № РН 149865 від 15.11.2008р., № РН 150564 від 15.11.2008р., № РН 3161 від 17.11.2008р., № РН 3162 від 17.11.2008р., № РН 50634 від 20.11.2008р., № РН 50748 від 20.11.2008р., № РН 51617 від 21.11.2008р., № РН 52161 від 22.11.2008р., № РН 4745 від 22.11.2008р., № РН 4746 від 22.11.2008р., № РН 4749 від 22.11.2008р., № РН 4831 від 22.11.2008р., № РН 4832 від 22.11.2008р., № РН 4833 від 22.11.2008р., № РН 4834 від 22.11.2008р., № РН 4835 від 22.11.2008р., № РН 4836 від 22.11.2008р., № РН 4837 від 22.11.2008р., № РН 4840 від 22.11.2008р., № РН 4974 від 22.11.2008р., № РН 4975 від 22.11.2008р., РН 4976 від 22.11.2008р., № РН 5040 від 22.11.2008р., РН 5240 від 25.11.2008р., № РН 5438 від 26.11.2008р., № РН 5557 від 26.11.2008р., № РН 6005 від 28.11.2008р., № РН 6006 від 28.11.2008р., № РН 6067 від 28.11.2008р., № РН 6068 від 28.11.2008р., № РН 6199 від 28.11.2008р., № РН 6237 від 29.11.2008р., № РН 6290 від 29.11.2008р., № РН 6291 від 29.11.2008р., №РН 6292 від 29.11.2008р., № РН 6350 від 29.11.2008р., № РН 6382 від 29.11.2008р., № РН 163224 від 04.12.2008р., № РН 163969 від 05.12.2008р., № РН 164073 від 05.12.2008р., № РН 164278 від 05.12.2008р., № РН 164521 від 05.12.2008р., № РН 164522 від 05.12.2008р., № РН 164534 від 05.12.2008р., № РН 164566 від 05.12.2008р., № РН 164567 від 05.12.2008р., № РН 164569 від 05.12.2008р., № РН 59203 від 05.12.2008р., № РН 59204 від 05.12.2008р., № РН 166875 від 09.12.2008р. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Відповідно до п. 6.2 Договору в редакції погодженій сторонами в Протоколі розбіжностей та Додатковій угоді до договору поставки покупець зобов’язаний здійснювати розрахунок за поставлений товар на умовах відстрочки платежу терміном на 24 календарних дні з моменту поставки товару. Покупець зобов’язаний здійснювати розрахунок за поставлений товар ТМ «АВК»на умовах відстрочки платежу терміном на 35 календарних днів з моменту поставки товару.

Згідно зі ст. 265 ГК України та ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що товар був прийнятий згідно з видатковими накладними уповноваженою особою покупця.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать що відповідач покладені на нього зобов’язання щодо оплати поставленого товару по договору належним чином не виконав, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 249 052,36 грн., що підтверджується довідкою позивача за підписом головного бухгалтера.

Відповідач на дату прийняття рішення, свого обов’язку щодо оплати поставленого товару в сумі 249 052,36 грн. не виконав.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого обов’язку щодо належного виконання зобов’язань по договору, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 249 052,36 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України за правопорушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно із ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі (п. 1 ст. 547 ЦК України).

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що у випадку затримки оплати товару покупцем, він сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Отже, чинним господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є припікальним.

Дослідивши уточнений розрахунок пені, суд встановив, що пеня нарахована позивачем в сумі 7 283,46 грн. підлягає стягненню, відповідно до законодавства України та договору.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором .

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 1 177,42 грн. та збитків від інфляції в сумі 12 134,95 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»(04080, м. Київ, вул. Турівська, 29; ідентифікаційний код 34482413 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сладкая жизнь» (86152, Донецька обл.., м. Макіївка, вул. Полтавська; ідентифікаційний код 3093654) основний борг в сумі 249 052 (двісті сорок дев’ять тисяч п’ятдесят дві) грн. 36 коп., 3% річних в сумі 1 177 (одна тисяча сто сімдесят сім) грн.. 42 коп., збитки від інфляції в сумі 12 134 (дванадцять тисяч сто тридцять чотири) грн. 95 коп., пеню в сумі 7 283 (сім тисяч двісті вісімдесят три) грн. 46 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 2 696 (дві тисячі шістсот дев’яносто шість) грн.. 48 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Грєхова О.А.