Вирок № 38045501, 17.03.2014, Лисичанський міський суд Луганської області

415/264/14-к

1-кп/415/106/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2014 року Лисичанський міський суд Луганської області

у складі головуючої судді Дядько Л.І.,

за участю секретаря Глушковій Я.Ю.,

прокурора Стрільцова І.С.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Новодружеська Луганської області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з повною загальною середньою освітою, судимого 15.11.2010 року Лисичанським міським судом за ч.1 ст.309 КК України до 1 року позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним терміном на 1 рік; 19.05.2011 року Лисичанським міським судом за ч.4 ст. 296,71 КК України до 2 років позбавлення волі, згідно ст. 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільннено 27.05.2013 року з Краснолучської ВК Луганської області за відбуттям строку покарання, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

25.12.2013 року, приблизно о 14 годині 10 хвилин, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в приміщенні магазину «Сільпо», розташованого у будинку № 86 по проспекту Леніна м. Лисичанська, шляхом вільного доступу, таємно викрав три мобільних телефони марки «Samsung GT-E 1282T», вартістю 249 грн. кожний, тим самим завдавши ТОВ «Фоззи-Фуд» матеріальної шкоди на загальну суму 747 грн.

27.12.2013 року, приблизно о 9 годині, більш точний час в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, знаходячись в приміщенні магазину «Сільпо», розташованого у будинку № 86 по проспекту Леніна м. Лисичанська, шляхом вільного доступу, намагався таємно викрасти три мобільних телефони марки «Samsung GT-E 1282T» , вартістю 249 грн. кожний, але вчинивши усі дії, які він вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, не зміг довести свій злочинний умисел до кінця, з причин, що не залежали від його волі.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину за ч. 1 ст. 185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю та пояснив, що обставини, зокрема: час, місце та спосіб вчинення кримінальних правопорушень, викладені в обвинувальному акті, зазначені вірно, він їх підтверджує. У скоєному щиро розкаявся. Цивільний позов визнає.

Представник потерпілого ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що 25.12.2013 року, приблизно о 14 годині 35 хвилин, він знаходився на своєму робочому місці в магазині «Сільпо». В ході виконання ним своїх службових обов'язків, була виявлена нестача трьох мобільних телефонів марки «Samsung GT-E 1282T». 27.12.2013 року, приблизно о 9 годині, до магазину «Сільпо» зайшов чоловік, який підійшов до прилавку з мобільними телефонами, з якого взяв спочатку один телефон, а потім ще два та положив їх до кишені своєї куртки. Після чого, направився до каси магазину, де розплатився за пляшку соку і направився до виходу з магазину. При спрацюванні захисних рамок, чоловік був затриманий співробітниками охорони магазину для з'ясування обставин. Після чого, були викликали співробітники міліції. Як з'ясувалося пізніше, даним чоловіком виявився громадянин ОСОБА_2 Розмір матеріальних збитків складає 747 грн., він підтримує позов. Призначення обвинуваченому покарання залишив на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспарюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, представника потерпілого, дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), доведено та кваліфікує його дії за ст. 185 ч.1 КК України.

Також доведено винуватість ОСОБА_2 у скоєнні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, але злочинний умисел обвинуваченого не буд доведено до кінця з причин незалежних від його волі, тобто ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення передбачене за ст. 15 ч.2 , ст.185 ч.2 КК України.

При призначенні ОСОБА_2 покарання, суд враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, яки відносяться відповідно до вимог ст. 12 КК України до правопорушень середньої тяжкості, обставини вчинення кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, раніше судимий, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, вину визнав, у скоєному щиро розкаявся.

Обставиною, що пом'якшуєть покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та визнання вини.

Обставиною, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, суд вбачає рецидив злочинів.

Враховуючи те, що ОСОБА_2, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, обставини, що пом'якшують покарання, особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і тому до нього слід застосувати вимоги ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання в вигляді позбавлення волі із випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Долю речових доказів суд вирішує згідно зі ст.100 КПК України.

Судові витрати у розмірі 611 (шістсот одинадцять) грн. 80 коп., за проведення судово-товарознавчої експертизи, на користь держави (отримувач УДКСУ у м.Лисичнськ, 24060300, код 37800278, Банк ГУДКСУ у Луганській області МФО 804013, р/р 31117115700051) - підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2

Представник потерпілого ОСОБА_1 заявив позов про відшкодування шкоди з обвинуваченого в сумі 747 грн., вартість викраденого майна, який необхідно задовольнити.

Запобіжній захід в вигляді особистого зобов'язання ОСОБА_2 необхідно залишити до вступу вироку в законну силу попередній.

Керуючись ч. 3 ст. 349 , ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч. 1, 15 ч.2 185 ч. 2 КК України та призначити йому покарання :

за ст.185 ч.1 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

за ст.15 ч.2, ст.185 ч.2 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

На підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за сукупністю злочинів призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - у виді особистого зобов'язання.

Речові докази: 4 мобільні телефони марки «Samsung» GТ-Е 1282Т, які згідно розписки знаходяться у представника потерпілого ОСОБА_1 - повернути ТОВ «Фоззи-Фуд».

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 611 (шістсот одинадцять) грн. 80 коп., за проведення судово-товарознавчої експертизи, на користь держави (отримувач УДКСУ у м. Лисичнськ, 24060300, код 37800278, Банк ГУДКСУ у Луганській області МФО 804013, р/р 31117115700051).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фоззі - Фуд» матеріальну шкоду у сумі 747 (сімсот сорок сім) грн. на р/р 2600731349401 у КФ АБ Південний, МФО 320917.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Л.І.Дядько