Вирок № 38045452, 06.03.2014, Лисичанський міський суд Луганської області

№ 415/4814/13-к

№ 1-КП/415/23/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2014 року м.Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Дядько Л.І.

за участю:

секретаря Соловйової А.І.,

прокурора Сохікян С.Ш.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, законного представника ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лисичанську кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанська, Луганської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 12 січня 2007 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі з застосування ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік, 13 лютого 2008 року Малиновським районним судом м. Одеси за ст.186 ч.2 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, 5 липня 2010 року звільнений умовно-достроково з Торезької ВК-28 з застосуванням ст.81 КК України на 1 рік 3 місяці 18 діб, 15.04.2013 року Лисичанським міським судом за ч.2 ст. 190 КК України до 2 років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік, проживаючого і зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч. 2 ст.186 КК України.

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця місця Лисичанська, Луганської області, громадянина України, українця, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 30.10.2003 року Лисичанським міським судом за ст.122 ч.1, 296 ч.1 КК України до 2 років 6 місяців обмеження волі з застосування ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном на 1 рік 6 місяців, 25.03.2005 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.2, 185 ч.3 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі, 29 січня 2008 року звільнений умовно-достроково з Свердловської ВК-38 із застосуванням ст.81 КК України на 4 місяці 1 добу, мешкаючого за адресою АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України,

встановив:

12.01.2013 року, приблизно об 11 годині 30 хвилин, ОСОБА_8, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, , знаходячись в тролейбусі, який рушив маршрутом «з-д Пролетарій - Кирпічне» в м. Лисичанськ, повторно, шляхом вільного доступу, з карману куртки ОСОБА_10, скоїв крадіжку мобільного телефону марки «Samsung S5610», вартістю 728 грн., завдавши останій матеріальної шкоди на вказану суму.

20.01.2013 року, близько 12 годин, більш точний час в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_8, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в тролейбусі, який рушив маршрутом «Центральний ринок - з-д Пролетарій» в м. Лисичанську, повторно, шляхом вільного доступу, з кішені куртки неповнолітнього ОСОБА_11, скоїв крадіжку мобільного телефону марки «Nokia Ashа-302», вартістю 971 грн. 63 коп., завдавши ОСОБА_11 матеріальної шкоди на вказану суму.

29.01.2013 року, приблизно об 11 годин 40 хвилин, ОСОБА_8, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в маршрутному таксі №109 за маршрутом «Ц. ринок - з-д ГТВ» м. Лисичанська, повторно, шляхом вільного доступу, з кішені куртки неповнолітньої ОСОБА_4 скоїв крадіжку мобільного телефону марки «Nokia C 5-00», вартістю 750 грн., який належить ОСОБА_5, завдавши останній матеріальної шкоди на вказану суму.

09.02.2013 року, близько 19 години, більш точний час в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_8, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись у маршрутному таксі № 112 за маршрутом «Скляний з-д - Центральний ринок» м. Лисичанська, повторно, шляхом вільного доступу, з сумки ОСОБА_3, скоїв крадіжку гаманця, який не представляє матеріальної цінності для потерпілої, в якому знаходилися гроші у сумі 170 грн. та банківська пластикова картка «Райффайзен Банк Аваль». В цей же день, більш точний час під час досудового слідства не встановлено, ОСОБА_8 з банкомату ПАТ «Приватбанк», розташованого за адресою: м. Лисичанськ, вул.Октябрьська,2, повторно, таємно викрав гроші в сумі 2000 грн., знявши їх з банківського рахунку ОСОБА_3, спричинивши останній майнову шкоду на загальну суму 2170 грн..

01.03.2013 року, близько о 08 годині, більш точний час в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_8, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в маршрутному таксі № 109 за маршрутом «Ц. ринок - з-д ГТВ» м. Лисичанська, повторно шляхом вільного доступу, з кішені куртки ОСОБА_14, скоїв крадіжку мобільного телефону марки «Samsung S 5660», вартістю 1120 грн., тим самим завдавши потерпілої матеріальної шкоди на вказану суму.

01.03.2013 року, близько 21 години, ОСОБА_8, більш точний час в ході досудового слідства не встановлено, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись біля лавки, розташованої біля входу до центральної міської поліклініки м.Лисичанська, розташованої за адресою: м. Лисичанськ, проспект Леніна, 56, повторно, шляхом вільного доступу, з кішені куртки, яка належит ОСОБА_15, скоїв крадіжку грошей у сумі 500 грн. та чоловічої вязаної шапки, вартістю 60 грн., завдавши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 560 грн.

08.03.2013 року, приблизно о 01 годині 30 хвилин, ОСОБА_8, маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, діючи повторно, знаходячись за адресою: м. Лисичанськ, вул. Ленінградська, наніс потерпілому ОСОБА_16 удари рукою по обличчю, в результаті чого потерпілий упав на землю та отримав тілесні ушкодження у вигляді: забія м'яких тканин голови, забія обох кістей рук, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, після чого відкрито заволодів шкіряною сумкою, вартістю 380 грн., завдавши потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

10.03.2013 року, близько 08 годин, ОСОБА_8, більш точний час в ході досудового слідства не встановлено маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись на центральному ринку м.Лисичанська, повторно, шляхом вільного доступу, з кішені куртки ОСОБА_17, скоїв крадіжку мобільного телефону марки «Samsung GT C-3200», вартість якого складає 200 грн., завдавши потерпілої матеріальної шкоди на вказану суму .

12.03.2013 року, приблизно об 17 годині 15 хвилин, ОСОБА_8, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно шляхом вільного доступу, знаходячись в маршрутному таксі за маршрутом «Лисичанськ - Сєвєродонецьк», з сумки ОСОБА_18 скоїв крадіжку грошей у сумі 350 грн., завдавши останій матеріальну шкоду на вказану суму.

11.04.2013 року, близько 11 годин 30 хвилин, більш точний час в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_8, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в тролейбусі, який рушив маршрутом «з-д Пролетарій - Центральний ринок» в м. Лисичанську, з кішені куртки ОСОБА_19, повторно, шляхом вільного доступу, скоїв крадіжку мобільного телефону марки «Nokia 5320 Expres Music», вартістю 250 грн., завдавши останій матеріальної шкоди на вказану суму.

13.04.2013 року, близько 12 годин, більш точний час в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_8, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись на центральному ринку м.Лисичанська, повторно, шляхом вільного доступу, скоїв кражідку полієтиленового пакету, в якому знаходився гаманець, який не представляє матеріальної цінності для потерпілого, з грошима в сумі 800 грн. та мобільний телефон марки «Nokia 5800», вартістю 700 грн., які належать ОСОБА_20, завдавши останьому матеріальної шкоди на загальну суму 1500 грн.

14.04.2013 року приблизно о 13 годині 30 хвилин, ОСОБА_8, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно шляхом вільного доступу, знаходячись біля центрального входу на ринок ЧП «ОСОБА_33», розташований за адресою м. Лисичанськ проспект Леніна, скоїв крадіжку гаманця, який не представляє матеріальної цінності для потерпілої, в якому знаходилися гроші у сумі 780 грн., що належать ОСОБА_6, завдавши їй матеріальну шкоду на вказану суму.

06.05.2013 року, близько 17 годин 30 хвилин, ОСОБА_8, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з лавки, розташованої в дворі будинку №119 по проспекту

Леніна м.Лисичанська, повторно, шляхом вільного доступу, скоїв крадіжку сумки, яка не представляє матеріальної цінності для ОСОБА_21, в якій знаходився мобільний телефон марки «Samsung GT C-3010», вартістю 250 грн., завдавши потерпілої матеріальну шкоду на вказану суму.

26.05.2013 року, близько 9 годин 30 хвилин, ОСОБА_8, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись на центральному ринку м.Лисичанська, повторно, шляхом вільного доступу,скоїв кражідку гаманця, який не представляє матеріальної цінності для ОСОБА_22, в якому знаходились гроші в сумі 1050 грн., завдавши останій матеріальну шкоду на вказану суму.

03 червня 2013 року, близько 15 годин 30 хвилин, ОСОБА_8, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись на центральному ринку м.Лисичанська, повторно, шляхом вільного доступу,скоїв крадіжку жіночої сумки, яка не представляє матеріальної цінності, в якій знаходились гроші в сумі 150 грн. та мобільний телефон марки «Nokia 5130», вартістю 200 грн., яки належать ОСОБА_23, завдавши останій матеріальної шкоди на загальну суму 350 грн.

08 червня 2013 року, близько 12 годині, більш точніший час в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_8 і ОСОБА_9, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи повторно, за попередньою змовою між собою, знаходячись на перехресті вулиць Докучаєва та П.Морозова м. Лисичанська намагалися вирвати сумку у пристарілої ОСОБА_25, яка міцно тримаючи сумку, вчинила їм опір. Після цього ОСОБА_8 застосував насилля, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, штовхнув ОСОБА_25, від чого остання упала на землю, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження обох поверхонь колінних суглобів та задньої поверхні ліктьових суглобів. У цей час, стоявший поруч ОСОБА_9, скориставшись тим, що ОСОБА_25 лежить на землі, та не може вчинити опір, підійшов до неї та ривком вирвав з рук жіночу сумку, в якій знаходились: гроші у сумі 4366 грн. 01 коп., гроші в сумі 1000 російських рублів, що в еквіваленті згідно офіційного курсу російського рубля по відношенню до української гривні за станом на 08 червня 2013 року складає 248 грн. 70 коп., одна пляшка мінеральної води «Миргородська» об'ємом 1,5 л, вартістю 4 грн. 65 коп., ковбаса копчена вартістю 27 грн., та здобна булка вартістю 1 грн. 92 коп., тобто відкрито викрали майно потерпілої. Після цього , ОСОБА_8, який увесь час спостерігав за діями ОСОБА_9, отримав від останього сумку з викраденим майном, і вони разом втекли з місця скоєння злочину. Заволодівши сумкою із майном ОСОБА_25, обвинувачені розпорядилися їм на власний розсуд.

У наслідок сумісних дій ОСОБА_8 та ОСОБА_9 потерпілій ОСОБА_25 було завдано матеріальний збиток на загальну суму 4648 грн. 37 коп.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою провину за ст.ст.185 ч.2, 186 ч.2 КК України визнав повністю. Від надання показань відмовився. На питання суду пояснив, що він скоїв всі правопорушення, яки вказани в обвинувальному акту. Також вдвох з ОСОБА_9 вони открито викрали майно потерпілої ОСОБА_25. Він наполягає, що ОСОБА_9 причетен до грабіжу відносно ОСОБА_25 і останнього не обмовляє. В скоєному щиро кається. Покарання просить призначити на розсуд суду. Претензій до працівників міліції не має. Позови потерпілих про відшкодування шкоди визнає.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою провину за ст.186 ч.2 КК Украини не визнав і пояснив, что він злочин відносно ОСОБА_25 не вчиняв. Дійсно, 08 червня 2013 року вони зустрилися з ОСОБА_8 і вирішили вжити пива. Потерпілу ОСОБА_25 вони побачили в району футбольного поля, вона сидела, опустив голову і вони подумали, що останній погано. Побачив їх, потерпіла почала кричати і вони відійшли від нею. Коли поверталися назад, ОСОБА_25 йшла з його сестрою ОСОБА_26 і ОСОБА_8 пішов за ними. Він не бачив пограбування, коли почув, що бабуся кричить, він пішов до сестри, допив пиво і ліг спати. Вважає, що і ОСОБА_8, і потерпіла ОСОБА_25 його обмовляють, оскількі він не причетен до грабіжу відносно ОСОБА_25. ОСОБА_8 йому нияких грошей не передовав. Він вважає, що впізнання проводилося під час досудового слідства з порушенням. Потерпіла перед проведенням слідчій дії сиділа в холі навпроти нього. Працівники міліції ніякого тиску відносно його не чинили.

Потерпіла ОСОБА_4 пояснила в судовому засіданні, що 29 січня 2013 року вона приблизно об 11 години 40 хвилин їхала в маршрутному таксі і бачила ОСОБА_8, він стояв поруч. Після виявила, що у нею був викрадено мобільний телефон « Нокиа», з кішені куртки. Оскільки телефон їй не повернуто, підтримує позов про відшкодування шкоди.

Законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 пояснила в судовому засіданні, що про крадіжку мобільного телефону їй стало відоме від доньці ОСОБА_4, вона в цей час знаходилася на роботи. Телефон не повернуто, тому вони заявили позов про відшкодування шкоди.

Потерпіла ОСОБА_3 пояснила в судовому засіданні, що 09 лютого 2013 року вона приблизно у 19 годину знаходилася в маршрутному таксі, де у нею був викрадене гаманець з грошима у сумі 170 грн. і банківська картка, з якою були зняти гроші в сумі 2000 грн.

Оскільки гроші не повернуто,вона заявила позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди і підтримує його.

Потерпіла ОСОБА_6 пояснила в судовому засіданні, що 14 квітня 2013 року вона знаходилася приблизно у 13 годину на ринку « Джамиля», де у нею був викрадено гаманець з грошима в сумі 780 грн. Хоча гроші їй не повернути, позов не заявляє.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_8 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються а саме за ст.185 ч.2 КК України, ст.186 ч.2 КК України за епізодом грабіжу відносно ОСОБА_27, яки були скоєни обвинуваченим ОСОБА_8.

За епізодом грабіжа відносно ОСОБА_25 08 червня 2013 року.

Потерпіла ОСОБА_25 пояснила в судовому засіданні, що 08 червня 2013 року вона поїхала на ринок, з собою взяла гроші в сумі 4400 грн., з яких 100 грн. приготувала для придбання продуктів. Купив все необхідне, вона сіла біля школи відпочити і побачила двох хлопців позаду, це були обвинувачені. ОСОБА_8 скопів її за сумку, і вона почала кричати, щоб її рятували. К обвинуваченим підійшли дві жінки і стали з ними говорити, а її заспокоїли. Вона піднялася і пішла. Обвинувачені наздогнали її і ОСОБА_8 знову схопив її за сумку, а хтось з хлопців підставив ніжку і вона впала на живіт і коліна. ОСОБА_9 став закривати їй рот і душити, кидав в обличчя землю. Вона лежала на землі, але сумку не віддавала. Потім останній таки вирвав у неї сумку і обвинувачені втекли. Пізніше ОСОБА_8 говорив, що вони поділили гроші яки у нею викрали у сумі 4300 грн.. 2070 грн. їй повернули, ОСОБА_9 вона не оговорює і вважає, що його необхідно суворо покарати.

У ході додаткового допиту потерпіла ОСОБА_25 пояснила в судовому засіданні, що ОСОБА_9 її душив, вона кричала, щоб її рятували. Крім обвинувачених нікого навколо не було. В ході досудового слідства вона впізнавала обвинувачених і стверджує, що ОСОБА_9 причетне до злочину. До проведення впізнання вона обвинувачених не бачила. Позов про відшкодування шкоди підтрімує.

Свідок ОСОБА_26 пояснила в судовому засіданні, що 08 січня 2013 року її брат ОСОБА_9 був у нею в гостях разом с ОСОБА_13 і ОСОБА_28. В період часу з 11 до 13 годин, брат пішов проводжати ОСОБА_28, а вони з ОСОБА_13 залишилися вдома. Потім вони почули крик і вийшли на вулицю. Повз них пройшла літня жінка з двома сумками. Вона з потерпілої не спілкувалася , сказала брату, щоб він ішов до дому. ОСОБА_28 вона зовсім не бачила.

Свідок ОСОБА_13 пояснила в судовому засіданні, що в початку червня 2013 року вони з обвинуваченими знаходилися в гостях у ОСОБА_26, яка є сестрою ОСОБА_9. ОСОБА_28 попросив останнього, щоб він його проводив. Обвинувачені пішли першими, а потім вийшли вони з ОСОБА_26. Побачили біля школи ОСОБА_28, він стояв поруч з бабусею, яка кричала і просила допомозі. У ОСОБА_28 були в руці сумки. Вони з ОСОБА_26 запитали у обвинувачених, що вони роблять. ОСОБА_28 сказав, щоб вони уходили і добавив, що самі розберуться. Вони забрали ОСОБА_9 з собою, а ОСОБА_28 пішов за бабусею. Вона не бачила, щоб обвинувачені вдвох напали на потерпілу і грошів у ОСОБА_9 також не бачила.

Свідок ОСОБА_29 пояснила в судовому засіданні, що в її провадженні знаходилася дана справа. Всі слідчі дії вона проводила згідно діючого законодавства. ОСОБА_9 віну не визнавав, але скарг від останнього на те, що незаконно проводилося впізнання потерпілою ОСОБА_25 не пред'являв. ОСОБА_28 провину визнав, його показання відповідають показанням ОСОБА_25. ОСОБА_28 крім того добровільно вказав де він продав телефон потерпілої , також вони нашли документи останній і належну ОСОБА_25 сумку.

З протоколів одночасного допиту потерпілої ОСОБА_25 з обвинуваченими ОСОБА_28 і ОСОБА_9 від 14 06.2013 року і 15.06.2013 року вбачається, що вона підтвердила показання и викрила обвинувачених в скоєнні відносно нею грабежу. том 2 а.с. 239-242, 258-264.

З протоколів пред'явлення осіб для впізнання том 2 а.с.216-221,136-140, вбачається, що ОСОБА_25 впізнала ОСОБА_9 і ОСОБА_28 як осіб, яки вчинили відносно нею грабіж.

З протоколу проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_28 вбачається, що він розповів про обставини скоєння злочину за попередньою змовою з ОСОБА_28 відносно потерпілої ОСОБА_25 і показав місце скоєння грабіжу. том 2 а.с.398-408.

Згідно судово-медичної експертизи вбачаеться, що потерпілої ОСОБА_25 в ході грабіжа були причинені легкі тілесні ушкодження в вигляді садна, сліди від ссадин на передній поверхні колінних суглобів, та задньдої поверхні ліктьових суглобів. Утворилися ушкодження від взаємодії з твердими предметами можливо в строк і за обставин, вказаних потерпілою. а.с. 275 том 2.

З розписок потерпілої ОСОБА_25 вбачається, що вона отримала від слідчого ОСОБА_34 гроші, майно, яки були відкрито викрадені обвинуваченими і документі, яки знаходилися в сумке, яка була також викрадена. том 2 а.с.188,250.

Суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_9 про те, що він грабиж не вчиняв и потерпіла разом з ОСОБА_28 його обмовляють.

Але показання ОСОБА_9 спростовуються показаннямі потерпілої ОСОБА_25, письмовими доказамі, яки викривають ОСОБА_9 в скоенні злочіну за попердньою змовою з ОСОБА_28.

Обвинувачений ОСОБА_28 пояснив в судовому засіданні, что грабіж відносно ОСОБА_25 вони скоїли разом з ОСОБА_9 і він останнього не обмовляє і підтвержує показання потерпілої. Тобто ОСОБА_28 викрив ОСОБА_9 в скоєнні відкритого викрадення майна належного ОСОБА_25.

Потерпіла ОСОБА_25 також пояснила в судовому засіданні, що обвинувачени вдвох напали на нею, ОСОБА_9 душив їі, кидав в обліччя землю. Вона не обмовляє останного. Ці показання ОСОБА_25 підтвердила в ході додаткового допита.

Тому суд також критично оцинює показання свідків ОСОБА_13 і ОСОБА_26 в частини того, що вони не бачили, щоб ОСОБА_9 напав на потерпілу, оскільки він пішов до дому ОСОБА_26 і ліг спать. Свідок ОСОБА_13 пояснила, що вона бачила в руках у ОСОБА_28 сумкі, останній стояв поруч з ОСОБА_25, а ОСОБА_9 приблизно на відстані десять метрів.

Доводи ОСОБА_9 про те, що впізнання потерпілою проводилося з порушенням, суд також не приймає до увазі.

Свідок ОСОБА_29 пояснила в судовому засіданні, що вона працює слідчім Лисичанського МВ ГУМВС і в їі провадженні знаходилася дана кримінальна справа. Всі слідчіі дії вона проводила згідно норм діючого кримінально процессуального закону.

Потерпіла ОСОБА_25 пояснила в судовому засіданні, що до проведення впізнання вона обвинувачених не бачила.

Суд, вислухав обвинуваченого ОСОБА_28, потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, та дослідивши матеріали кримінального провадження, яки характеризують особу ОСОБА_28 прийшов до висновку, що винуватість останнього у таємному викраденні чужого майна, вчиненого повторно, доведено та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 185 КК України.

Також доведено винуватість ОСОБА_28 за епізодом грабіжа відносно ОСОБА_27 за ст.186 ч.2 КК України так як він скоїв відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно,поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

Крім того доведено винуватість обвинувачених ОСОБА_28 і ОСОБА_9 у відкритому викраденні чужого майна, а саме потерпілої ОСОБА_25, за попередньою змовою групою осіб , поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно, тобто в кримінальному правопорушенні передбаченому ст.186 ч.2 КК України.

Оцінуючи добиті у судовому засіданні докази за епізодом вчинення злочину відносно ОСОБА_25, яки суд визнає належними и допустимими , суд приходить до висновку, що ОСОБА_9, будучи у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_28 вчинили відкрите викрадення майна потерпілої ОСОБА_25, поєднане з насильством, причинив потерпілій легкі тілесне ушкодження.

Не визнання обвинуваченим ОСОБА_9 провини в скоєнні злочину суд розцінює як спосіб захисту.

При призначенні обвинуваченим покарання суд враховує, що ОСОБА_28 в період іспитового строку скоїв злочини проти власності , яки відносяться до тяжких і середньої тяжкості, ОСОБА_9 також скоїв тяжкій злочин проти власності, має непогашені судимості за аналогічні злочини, за місцем проживання обвинувачені характеризується задовільно, не працюють.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_28, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та визнання вини. Крім того суд вважає можливим визнати обставиною яка пом'якшує покарання ОСОБА_28 , сприяння розкриттю злочину як в ході досудового слідства так і в судовому засіданні.

Обставин, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_9 суд не вбачає.

Обставини, що обтяжують покарання обвинувачених, згідно ст. 67 КК України, скоєння злочинів в стану алкогольного сп'яніння і відносно особи похилого віку.

Враховуючи викладене, беручи до уваги дані про особу обвинувачених обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити їм покарання у виді позбавлення волі так як було вказане, ОСОБА_9 має непогашені судимості, ОСОБА_28 скоїв злочини в період іспитового строку. Потерпіла ОСОБА_25 наполягає на суворому покаранні ОСОБА_9. Тому суд вважає, що покарання в вигляді позбавлення волі буде необхідним та достатнім для їх виправлення і попередження нових злочинів.

Оскільки ОСОБА_28 скоїв ряд злочинів до винесення вироку Лисичанського міського суду від 15 квітня 2013 року, при призначенні покарання необхідне застосувати вимоги ст.70 ч.4 КК України , за принципом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

На підставі ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_28 процесуальні витрати на залучення експертів за проведення судове товарознавчих експертиз вартістю 3719 грн. 38 коп.

Долю речових доказів по справі суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_28 і ОСОБА_9 за клопотанням прокурора необхідно залишити до вступу вироку в законну силу попередній, тримання під вартою.

Потерпіла ОСОБА_30 заявила позов про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 250 грн. і моральної у сумі 700 грн., посилаючись на те, що в результаті крадіжки належного їй мобільного телефону вартістю 250 грн., їй була причинена також моральна шкода, яку вона оцінює в сумі 700 грн. оскільки вона лишилася права власності на майно в зв'язку з чим морально страждала.

Потерпіла ОСОБА_22 заявила позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1050 грн., гроші, яки були у нею викрадені 25 травня 2013 року. Також ОСОБА_22 заявила позов про стягнення моральних збитків в сумі 300 грн., посилаючись, що вона лишилася грошів, що ускладнило її матеріальний стан в зв'язку з чим морально страждала.

ОСОБА_3 завила позов про відшкодування материальной шкоди в розмірі 2170 грн., вартість майна, яке у нею було викрадено і 500 грн. моральних збитків в звязку з утратою права власності, що призвело до моральних страждань.

Потерпіла ОСОБА_4 в звязку з крадіжкою належного ій мобильного телефону заявила позов про відшкодування матеріальних збитків в сумі 750 грн.і моральной шкоди в сумі 1000 грн., так як вона страждала в звязку з викраденням ії майна. Оскільки обвинувачений ОСОБА_28 визнає позови вказаних потерпілих, суд вважає можливим задовільнити їх і стягнути вказани суми з ОСОБА_28 на користь ОСОБА_30, ОСОБА_22, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Крім того потерпіла ОСОБА_25 заявила позов про відшкодування матеріальної шкоди з обвинувачених в розмірі 2575,37 коп. і моральної в сумі 1000 грн. так як їй також в звязку з викраденям майна була причинена моральна шкода. ОСОБА_25 є людина похилого віку, дїямі обвинувачених останній була причинна физична біль, вона морально страждала оскільки було викрадено їі майно, крім того обвинувачені причинили насильство до ОСОБА_25, і вона побоювалася за своє життя.

Суд вважає, що позов необхідно задовольнити і стягнути вказани суми з ОСОБА_28 і ОСОБА_9 солідарно на користь потерпілой оскільки вони діяли узгоджено з метою викрадення майна ОСОБА_25.

Потерпіли ОСОБА_20, ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_6, ОСОБА_18, ОСОБА_27, ОСОБА_14, ОСОБА_23, ОСОБА_17, ОСОБА_31 з позовом про відшкодування шкоди до суду не зверталися, що не позбавляє їх права звернення в порядку цивільного судочинству.

Керуючись ч. 3 ст. 349 , ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, ст.186 ч.2 КК України та призначити йому покарання за ст.185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 ( три) року 6(шість) місяців , за ст.186 ч.2 КК України 4 (чотири) року позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити покарання за сукупністю злочинів 4(чотири) року позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.4 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Лисичанського міського суду від 15.04.2013 року більш суворим по справжньому вироку, призначити за сукупністю злочинів 4(чотири) року позбавлення волі.

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, ст.186 ч.2 КК України та призначити йому покарання за ст.185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 ( три) року , за ст.186 ч.2 КК України 4 (чотири) року 6(шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити покарання за сукупністю злочинів 4(чотири) року 6(шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України к призначеному покаранню по справжньому вироку часткове приєднати невідбутне покарання за вироком Лисичанського міського суду від 15.04.2013 року в вигляді 3(трьох) місяців позбавлення волі і остаточне призначити покарання за сукупністю вироків 4(чотири) року 9 (дев'ять ) місяців позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально виконавчій установі закритого типу.

Початок строку покарання обчислювати з 08 червня 2013 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_8 залишити до вступу вироку в законну силу попередній тримання під вартою.

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) року з відбуванням покарання в кримінально виконавчої установи закритого типу.

Початок строку покарання обчислювати з 13 червня 2013 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_9 залишити до вступу вироку в законну силу попередній тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_8 процесуальні витрати у сумі 3719,38 грн.( три тисячі сімсот дев'ятнадцять гривен ) на залучення експертів на проведення судове-товарознавчіх експертиз , № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 24060300, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_19 матеріальні збитки в сумі 250 грн.(двісті п'ятдесят грн..)

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_19 моральні збитки в сумі 700 грн.(сімсот грн.)

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_22 матеріальні збитки в сумі 1050 грн.(одна тисяча п'ятдесят грн..)

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_22 моральні збитки в сумі 300 грн.(триста грн.)

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_3 матеріальні збитки в сумі 2170 грн.( дві тисячі сто сімдесят грн..)

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_3 моральні збитки в сумі 500 грн.( п'ятсот грн..)

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 матеріальні збитки в сумі 750 грн.( сімсот п'ятдесят грн..)

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 моральні збитки в сумі 1000 грн.( одна тисяча грн..)

Стягнути з ОСОБА_8 і ОСОБА_9 на користь ОСОБА_25 солідарно матеріальні збитки в сумі 2575,37 грн.( дві тисячі п'ятсот сімдесят п'ять грн..)

Стягнути з ОСОБА_8 і ОСОБА_9 на користь ОСОБА_25 солідарно моральні збитки в сумі 1000 грн.( одна тисяча грн..)

Речови докази: мобільний телефон « Нокіа -5800»,чоловіче партмане, кредитні документи, поліетиленовий пакет, яки знаходяться на зберіганні у ОСОБА_32, повернути потерпілому ОСОБА_32.

Мобільний телефон Samsung-GT 3200», який знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_17, повернути ОСОБА_17.

Господарську сумку з особистими речами, пенсійне посвідчення, паспорт, ощадну книжку на ім'я ОСОБА_25, гроші в сумі 2073 грн.(дві тисячі сімдесят три) грн., яки знаходяться на зберіганні у ОСОБА_25, повернути потерпілої ОСОБА_25.

Поліетиленовий пакет, який знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області знищити.

Мобільний телефон « Нокіа Х2», належний ОСОБА_8, який знаходиться на зберіганні в камеру схову речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС, повернути засудженому ОСОБА_8.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя Л.І. Дядько