Вирок № 38045409, 30.12.2013, Лисичанський міський суд Луганської області

№ 415/7424/13-к

№ 1-КП/415/695/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.12.2013 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Дядько Л.І.

за участю:

секретаря Соловйової А.І.,

прокурора Дергачова М.С.

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лисичанську кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанська, Луганської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, раніше судимого: 2 червня 2010 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 31 травня 2013 року з Краснолуцької ВК Луганської області по відбуттю покарання, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України,

встановив:

В ніч на 20 вересня 2013 року, ОСОБА_2 маючи умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна, шляхом пошкодження стіни, проник до приміщення гаражу, розташованого поблизу будинку АДРЕСА_3, звідки повторно, таємно викрав дві котушки для спінінга безинерционні Shimano вартістю 60 грн. за одну на суму 120 грн., спінінг п'ятискладний телескопічний довжиною 2,10 метра вартістю 75 грн., 15 латуниєвих водопровідних краника вартістю одного 18 грн. на суму 270 грн., подовжувач для електроприборів з мідним проводом многожильного перетину 1,5 мм. довжиною 20 метрів вартістю 70 грн., чоботи чоловічі «берці» вартістю 245 грн., спортивну сумку-рюкзак вартістю 72 грн., зажимний патрон для перфоратору вартістю 30 грн., які належать ОСОБА_3, чим останньому спричинив майнову шкоду на загальну суму 882 грн.

В ніч на 28 вересня 2013 року, ОСОБА_2 маючи умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна, шляхом пошкодження стіни, проник до приміщення гаражу, розташованого в гаражному масиві по вулиці Севастопольській в місті Лисичанську, звідки повторно, таємно викрав саморобний зарядний пристрій для зарядки автомобільних акумуляторів вартістю 100 грн., ковдру вовняну вартістю 70 грн., які належать ОСОБА_4, чим останньому спричинив майнову шкоду на загальну суму 170 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що він повністю визнає свою провину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, вказавши, що події, а також час та спосіб скоєння нім кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаявся.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та приймаючи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у таємному викраденні чужого майна повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення, доведено та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 185 КК України.

При призначенні ОСОБА_2 покарання суд враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, яки відносяться відповідно до вимог ст. 12 КК України до тяжких злочинів, обставини вчинення кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, якій раніше судиме, за місцем проживання характеризується негативно, не працює, вину визнав, у скоєному щиро розкаявся.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та визнання вини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Враховуючи викладене, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, разом з тим беручи до уваги, ряд обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства і тому до нього слід застосувати вимоги ст. 75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання із випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

На підставі ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 1371,20 грн. за проведення судове товарознавчої експертизи і трасологічних експертиз.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Потерпіли ОСОБА_4 і ОСОБА_3 з позовом в частини невідшкодованої шкоди до суду не з'явилися , що не позбавляє їх права звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ч. 3 ст. 349 , ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 ( п'ять ) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2(два) року.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати у сумі 391,20 грн.(триста дев'яносто одна ) на залучення експертів на проведення трасологічних експертиз , № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 24060300, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати у сумі 980 грн.(дев'ятсот вісімдесят ) на залучення експертів на проведення судове товарознавчої експертизи на користь Кооперативу «Правовід», р/р 2600012610164 в ПАТ «Укркомунбанк», МФО 304988,код 21791325.

Речові докази - вовняну ковдру, сумку-рюкзак «Лінік» яки передано під розписку потерпілому ОСОБА_4, повернути потерпілому ОСОБА_4.

Два водопроводні крани яки знаходяться на зберігання у камери схову речових доказів повернути потерпілому ОСОБА_3.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченої та прокурору.

Суддя Л.І. Дядько