Рішення № 38045072, 24.03.2014, Броварський міськрайонний суд Київської області

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/10967/13-ц

провадження № 2/361/236/14

24.03.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

24 березня 2014 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Петришин Н.М.,при секретаряхШевлюга А.В., Лисенко М.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про захист честі та гідності фізичної особи, -

в с т а н о в и в :

До суду звернувся ОСОБА_4 із зазначеним позовом, де в обґрунтування позовних вимог зазначається, що 29 листопада 2010 року ОСОБА_5, який займає посаду лікаря психіатра Броварської ЦРЛ виготовив медичну довідку, де зазначено, що ОСОБА_4 в кабінеті лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Броварським міськрайонний судом Київської області постановлено рішення у цивільній справі № 2-322/2011, яке набрало законної сили, та вказаним рішенням встановлено, що на підставі виданої медичної довідки ОСОБА_4 в кабінеті лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

26 березня 2013 року відповідач ОСОБА_5 виготовив іншу медичну довідку про те, що ОСОБА_4 перебуває на консультативному обліку в кабінеті лікаря психіатра з 29.11.2010 року.

Зазначені довідки підписані та посвідчені відповідачем, а по змісту суперечать одна одній, тому вважає, що в довідці від 26.03.2013 року міститься недостовірна інформація, яка не відповідає дійсності та порушує право позивача на повагу гідності та честі. Дана довідка суперечить змісту рішення Броварського міськрайонного суду у цивільній справі № 2-322/2011 і встановленим судом обставинам.

У зв'язку з викладеним, просить визнати факт поширення недостовірної інформації відповідачем в довідці від 26.03.2013 року про те, що позивач перебуває на консультативному обліку в кабінеті лікаря психіатра з 29.11.2010 року та спростувати недостовірну інформацію у такий спосіб, у який вона була поширена, а саме, зобов'язати ОСОБА_5 надрукувати нову медичну довідку, в якій зазначити, що на підставі рішення Броварського міськрайонного суду в цивільній справі № 2-322/2011 ОСОБА_4 на обліку в кабінеті лікаря психіатра 29.11.10 року не перебуває, а інформацію зазначену у медичній довідці від 26.03.2013 року вважати такою, що не відповідає дійсності.

У судовому засіданні позивач доводи позову підтримав та просив задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_6 проти доводів позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно довідки виданої 29.11.2010 року лікарем психіатром ОСОБА_5, вбачається, що ОСОБА_4 на обліку в кабінеті лікаря психіатра-нарколога не перебуває, звертався за допомогою.

Матеріалами справи встановлено, що на запит ОСОБА_4 надано довідку від 26.03.2013 року, де вказано, що останній перебуває на консультативному обліку в кабінеті психіатра Броварської ЦРЛ з 29.11.2010 року. Довідка видана за підписом «райпсихіатра» ОСОБА_5

Із медичної карти амбулаторного хворого, заведеної на ім'я ОСОБА_4 вбачається, що карта заведена 29.11. 2010 року у зв'язку із зверненням до лікаря психіатра із скаргами на «тревогу, нарушение сна, головные боли, навязчевые мисли», «считает себя больным в течении 8-месяцев, после конфликта с женой (со слов)» Встановлено діагноз «растройство адаптации, астеноиневротический синдром? Необх. дифференц. с эндог. забол.». Зазначено, що взятий на «К» облік зі згоди хворого. Містяться підписи ВК: ОСОБА_5, ОСОБА_7.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» (далі - ЗУ «Про психіатричну допомогу») психіатрична допомога - комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляду догляд та медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади;

За змістом ст. 11 ЗУ «Про психіатричну допомогу» психіатричний огляд проводиться з метою з'ясування: наявності чи відсутності в особи психічного розладу, потреби в наданні їй психіатричної допомоги, а також для вирішення питання про вид такої допомоги та порядок її надання. Психіатричний огляд проводиться лікарем-психіатром на прохання або за усвідомленою згодою особи.

Крім того, відповідно до вимог ст. 11 вищевказаного Закону дані психіатричного огляду з висновком про стан психічного здоров'я особи, а також причини звернення до лікаря-психіатра та медичні рекомендації фіксуються у медичній документації.

Пункт 5.2 Інструкції з організації диспансерного та консультативного нагляду осіб, які страждають на психічні розлади, при наданні амбулаторної психіатричної допомоги, затвердженої Наказом МОЗ України 22.01.2007 N 20, передбачає, що група пацієнтів консультативного нагляду формується з осіб (у тому числі неповнолітніх осіб віком до 15 років): - щодо яких відбувся психіатричний огляд на підставах та в порядку, передбачених статтею 11 Закону ( 1489-14 ), та яким установлено діагноз психічного розладу, що відповідає критеріям діагностики, визначеним Міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду, та які за своїм психічним станом не потребують безперервного систематичного спостереження за перебігом розладу лікарем-психіатром (іншими фахівцями психіатричного закладу) при наданні психіатричної допомоги, тощо.

Згідно пункту 5.3. зазначеної Інструкції рішення лікаря-психіатра чи комісії лікарів-психіатрів про встановлення консультативного нагляду за особою, яка страждає на психічний розлад, з відповідним обґрунтуванням уноситься до медичної карти амбулаторного хворого відповідно до форми N 025/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.99 N 302 (далі - форма N 025/о), та засвідчується лікарем-психіатром, який приймав рішення, або всіма членами комісії. Контрольна карта диспансерного нагляду за хворим на розлади психіки відповідно до форми N 030-1/о не ведеться.

З огляду на викладені обставини вбачається, що ОСОБА_4 29 листопада 2010 року добровільно звернувся до лікаря психіатра за допомогою. Відповідно до вищевказаних вимог на його прохання та за його усвідомленою згодою лікар провів огляд з метою обстеження стану психічного здоров'я позивача та в подальшому встановлення лікування, нагляду чи догляду за останнім. Саме з цієї причини, відповідно до вимог вищевказаного Закону та Інструкції, позивача 29.11.2010 року (в день його добровільного звернення до лікаря психіатра) було поставлено на консультативний облік в кабінет психіатра Броварської ЦРЛ, що підтверджується відповідними записами в медичній карті амбулаторного хворого ( форма N 025/о ).

Отже, зміст довідки від 26.03.2013 року відповідає встановленим обставинам справи та не суперечить змісту довідки виданої 29.11.2010 року, оскільки позивач дійсно вперше до лікаря психіатра за допомогою звернувся 29.11.2010 року і на час звернення не перебував на обліку в кабінеті лікаря-психіатра, про що отримав відповідну довідку. Разом з тим, за наслідками огляду встановлено консультативний нагляд за позивачем з 29.11.2010 року.

Посилання позивача на обставини встановлені у рішенні Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2011 року, як на підставу доводів позовних вимог, є безпідставними, оскільки у даному судовому рішенні є лише посилання на довідку від 29.11.2010 року, але предметом доказування були зовсім інші обставини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Частиною 4 статті 32 Конституції України встановлено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням і поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 270 ЦК України передбачено, що відповідно до Конституції України фізична особа, зокрема, має право на повагу до гідності та честі.

Відповідно до статті 277 ЦК України та роз'яснень, які містяться в пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Пунктом 15 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України вказано, що відповідно до частини 3 статті 277 ЦК України, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

З огляду на викладені обставини, та виходячи з норм, які регулюють спірні правовідносини, вбачається, що інформація, яка міститься у довідці від 26.03.2013 року є достовірною та відповідає встановленим обставинам справи, тому доводи про поширення відповідачем недостовірної інформації є необґрунтованими та безпідставними. Відповідно і позовні вимоги про спростування зазначеної інформації також задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 34 Конституції України, ст. ст. 270, 277 ЦК України, ст. ст. 60, 61, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Петришин Н. М.