Ухвала суду № 38044781, 04.04.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2829/14 Справа № 185/9707/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Врона А. О. Доповідач - Калиновський А.Б. Категорія 42

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого - Калиновського А.Б.

Суддів - Міхеєвої В.Ю., Ремез В.А.

При секретарі - Півненко С.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу

представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виселення з квартири без надання іншого житлового приміщення, -

ВСТАНОВИЛА:

Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виселення з квартири без надання іншого житлового приміщення відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення суду і ухвалити нове по суті позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а ч.1 ст.11 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справу за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що згідно довідки КП «Павлоградське МБТІ» від 20.01.2014 року, станом на 31.12.2012 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності виданого 08.12.1998 року відділом обліку та розподілу житлової площі.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.01.2014 року ОСОБА_2 є власником 2/3 частин квартири АДРЕСА_1, на підставі актів про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, затверджених начальником відділу державної виконавчої служби Павлоградського МУЮ.

З 15.07.2013 року у вказаній квартирі зареєстровано місце проживання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також у вказаній квартирі було зареєстровано місце проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, однак 22.10.2013 року ОСОБА_4 знята з реєстрації за вказаною адресою(а.с.23-24).

Згідно розписок працівника КП «Павлоградське МБТІ» від 24.03.2011 року та 21.05.2012 року доступ в квартиру АДРЕСА_1 не надано.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд зважаючи на те, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що 2/3 частини спірної квартири перебувають у фактичному володінні інших осіб, ОСОБА_5, ОСОБА_4, а також не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_2 не має можливості здійснювати фактичне володіння своєю власністю, правильно дійшов висновку про безпідставність вимог виселити із квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5, ОСОБА_4 без надання іншого житлового приміщення на підставі ст.ст. 382,383,387 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги представника позивача про те, що суд не застосував необхідні норми законодавства та дійшов до необґрунтованого висновку про ненадання доказів щодо порушення права власності ОСОБА_2 не можуть бути прийняті до уваги.

Згідно ч.2 ст. 11 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Незважаючи на те, що судом відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України, позивачу роз'яснені права та обов'язки щодо надання доказів по справі та обрання належного способу захисту прав та інтересів, своїми правами він не скористався і таким чином розпорядився ними на власний розсуд.

Рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права. Підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: