Постанова № 38043199, 25.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20597/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Міщенко Ю.М., представника відповідача Декань М.І., розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.01.2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спілка Товаровиробників» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2013 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить: визнати протиправними дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки та складання акту від 12.11.2013 № 505/3-22-19489156 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Спілка Товаровиробників»; зобов'язати відповідача вилучити із АС «Податковий блок» інформацію про результати зустрічної звірки оформленої актом від 12.11.2013 № 505/3-22-19489156 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Спілка Товаровиробників»; зобов'язати відповідача відновити в АС «Податковий блок» показники податкової звітності ТОВ «Спілка Товаровиробників» за період з 01.04.2012 по 31.08.2013 шляхом внесення до АС «Податковий блок» даних зазначених у податковій звітності підприємства за відповідний період; заборонити відповідачу використовувати акт від 12.11.2013 № 505/3-22-19489156 при написанні актів перевірок інших підприємств, а також заборонити надавати копію акту від 12.11.2013 № 505/3-22-19489156 у будь-якому вигляді іншим підрозділам Міндоходів України та правоохоронним органам; зобов'язати відповідача у термін п'ять календарних днів після набрання рішенням суду законної сили подати до суду звіт про повне виконання судового рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.01.2014 року позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову від 22.01.2014 року, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Спілка Товаровиробників» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Нафтор», ТОВ «Сіті Менеджмент», ТОВ «ДМС Голд», ТОВ «Рост-Регіонал-Компані», ТОВ «Альфа Універсал», ТОВ «РБФ «РЕМ» за період з 01.04.2012 по 31.08.2013, за результатами яких складено акт від 12.11.2013 № 505/3-22-19489156 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Спілка Товаровиробників» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з названими контрагентами за вказаний період (далі - Акт про неможливість проведення зустрічної звірки).

Позивач, вважаючи, що дії відповідача щодо проведення та складання Акту звірки порушують його права та законні інтереси, подав позов до суду.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, вказав, що висновки Акта про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість та враховуючи помилковість висновків Акта про неможливість проведення зустрічної звірки прийшов до висновку, що відповідач зобов'язаний вилучити із інформаційної системи АС «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі Акта про неможливість проведення зустрічної звірки; та відновити в цій інформаційній системі показники податкової звітності ТОВ «Спілка Товаровиробників» за період з 01.04.2012 по 31.08.2013 шляхом внесення до неї даних зазначених у податковій звітності підприємства за відповідний період; заборонити відповідачу використовувати акт від 12.11.2013 № 505/3-22-19489156 при написанні актів перевірок інших підприємств; заборонити надавати копію акту від 12.11.2013 № 505/3-22-19489156 у будь-якому вигляді іншим підрозділам Міндоходів України та правоохоронним органам.

Суд апеляційної інстанції частково погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно з п.п. 2-4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань. З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту. Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Відповідно до п.6 та п.7 зазначеного Порядку встановлено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку. За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Як вбачається з наведених норм, проведення звірки передбачає співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, за результатами здійснення яких складається відповідна довідка.

Водночас згідно з матеріалами справи, відповідачем зустрічної звірки ТОВ «Спілка Товаровиробників» з його контрагентами фактично не проведено, дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів позивача не здійснено, відповідної довідки не складено, про що свідчить й сам Акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

В Акті про неможливість проведення зустрічної звірки зазначено про те, що правочини між ТОВ «Спілка Товаровиробників» та ТОВ «Нафтор», ТОВ «Сіті Менеджмент», ТОВ «ДМС Голд», ТОВ «Рост-Регіонал-Компані», ТОВ «Альфа Універсал», ТОВ «РБФ «РЕМ» укладені без мети настання реальних наслідків та містять ознаки фіктивності.

Щодо правомірності зазначення таких висновків в Акті, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 228 ЦК України, нікчемним є правочин, що порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а, відповідно до ст. 27 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми, та відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). У всіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність та кого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Таким чином висновок відповідача щодо недійсності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, має бути підтверджене рішенням суду.

Судом встановлено, що на підставі Акту про неможливість проведення зустрічної звірки відповідач вніс до інформаційної системи «Податковий блок» запис в частині податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «Спілка Товаровиробників» за період з 01.04.2012 по 31.08.2013, а саме: зменшив суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість до 0,0 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі дії відповідача є протиправними, оскільки внесення такого запису не може ґрунтуватися на висновках Акту про неможливість проведення зустрічної звірки. З наведеного випливає, що запис про зменшення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість до 0,0 грн є неправомірним та підлягає вилученню, а інформація щодо передувала такому запису - відновленню.

Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що Наказом Міндоходів України від 05.07.2013 року № 245/ДКС Товариство з обмеженою відповідальністю «Спілка Товаровиробників» доведено на відпрацювання як «Податкова яма».

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги таке посилання відповідача, оскільки жодних доказів на підтвердження такої заяви апелянт не надав.

Водночас суд апеляційної інстанції не погоджується з судом першої інстанції щодо задоволення позовної вимоги про заборону відповідачу використовувати акт від 12.11.2013 № 505/3-22-19489156 при написанні актів перевірок інших підприємств та надавати копію акту від 12.11.2013 № 505/3-22-19489156 у будь-якому вигляді іншим підрозділам Міндоходів України та правоохоронним органам.

Варто зазначити, що зміст зазначеної вимоги полягає у вчиненні відповідачем певних дій в майбутньому, а оскільки КАС України не передбачає такого способу захисту прав, то суд апеляційної інстанції вважає, що в задоволенні такої вимоги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 160,195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.01.2014 року в частині задоволення вимоги про заборону Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві використовувати акт від 12.11.2013 № 505/3-22-19489156 при написанні актів перевірок інших підприємств, а також заборону надавати копію акту від 12.11.2013 № 505/3-22-19489156 у будь-якому вигляді іншим підрозділам Міндоходів України та правоохоронним органам скасувати та відмовити в цій частині.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлений 16.03.2014 року.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.