КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18256/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
У Х В А Л А
Іменем України
25 березня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі - Ліневській В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Андерсс» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Андерсс» (далі - Позивач, ТОВ «Андресс») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Відповідач, ДПІ у Деснянському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.10.2013 року №0000561704.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.01.2014 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_2 не перебував у трудових відносинах з Позивачем, підстави для нарахування (утримання) податку з доходів фізичних осіб були відсутні.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на неповному дослідженні судом всіх фактичних обставин справи та перевірки їх доказами, що спричинило прийняття неправильного рішення.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що у жовтні 2013 року працівниками ДПІ у Деснянському районі було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Андерсс» з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб за період з 20.03.2013 року по 20.08.2013 року. У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення Позивачем: пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163; пп. 164.1.2 п. 164.1, пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164; пп. пп. 168.1.1, 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано податку на доходи фізичних осіб у сумі 5 589,00 грн. Результати перевірки зафіксовані в акті від 15.10.2013 року №274/26-52-17-04/33343753. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 25.10.2013 року №0000561704, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, на загальну суму 6 986,00 грн. (у тому числі за основним платежем - 5 589,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 1 397,00 грн.).
Вирішуючи питання правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз положень ст. ст. 163, 164 ПК України, прийшов до висновку, що оскільки Відповідачем не доведено перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах з ТОВ «Андресс», позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.
Як було встановлено Окружним адміністративним судом м. Києва, Відповідачем на адресу Позивача направлено лист від 11.09.2013 року № 2172/10/26-52-17-04-52 «Про надання інформації та її документального підтвердження» щодо нарахування та виплати заробітної плати, правильності нарахування та своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб громадянину ОСОБА_2 за період його роботи на підприємстві.
Директором ТОВ «Андерсс» Ахтагіл Метаном надано пояснення, відповідно до якого громадянину ОСОБА_2 було запропоновано посаду менеджера та укладено з ним письмову строкову трудову угоду, яка була підписана директором Позивача. Крім того, у поясненнях вказано, що відносини між ТОВ «Андерсс» та ОСОБА_2 мали цивільно-правовий характер, а саме останній за товарно-транспортними накладними відправлявся через відділення «Нова пошта» товар, останній отримував товар, його реалізовував і перераховував виручені від реалізації кошти на рахунок товариства за вирахуванням свої винагороди.
Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Згідно пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Відповідно до пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту)
Приписи п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу визначають, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З наведеного випливає, що для обов'язковою умовою для виникнення у юридичної особи обов'язку сплачувати податок з доходів фізичних осіб є виплата такій особі доходу у формі заробітної плати. При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, виплата заробітної плати може відбуватися виключно за умови перебування таких осіб у трудових відносинах.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, зі змісту складеного Територіальною державною інспекцією з питань праці у м. Києві акту додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №26-03-36/1075 (а.с. 36-48) та рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.11.2013 року у справі №369/10010/13-ц, яке набрало законної сили (а.с. 108-110), ОСОБА_2 у трудових відносинах з Позивачем не перебував, відтак, як вірно зазначив суд першої інстанції, у ТОВ «Андерсс» не виникло обов'язку нараховувати (утримувати) податок з доходів ОСОБА_2
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Андерсс» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді В.В. Кузьменко
О.І. Шурко
Головуючий суддя Степанюк А.Г.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.
Судове рішення № 38043195, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 25.03.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/18256/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: