Постанова № 38042217, 20.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7266/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Оксененка О.М., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Криптон-М» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Криптон-М» звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.02.2013 року № 0000802250.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2013 року позовні вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні вимог позивача.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Задовольняючи вимоги позивача, суд виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення.

Апеляційна інстанція не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що 21.11.2012 року за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Криптон-М» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Оптімум Трейд» за липень 2012 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС складено акт №365/22-50/30785395.

Згідно висновків вказаного акту відповідачем встановлено порушення позивачем вимог п. 44.1 ст. 44, п.п. 201.1, 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України, Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 01.11.2011 року №1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1333/20071 (далі - Порядок № 1379), п.п. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп. 2.5 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (далі - Положення № 88), та, як наслідок, заниження податку на додану вартість на загальну суму 3 721 601 грн., а також завищення від'ємного значення рядків 19 та 20.2 декларації по податку на додану вартість за липень 2012 року на 345 200 грн..

Наведені вище обставини слугували підставою для прийняття відповідачем 03.12.2012 року податкового повідомлення-рішення №0004412250, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 721 601 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 930 400 грн.

В результаті адміністративного оскарження зазначеного рішення до вищестоящих податкових органів 19.02.2013 року відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення №0000802250, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 604 908 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 901 227 грн.

Вирішуючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зважає на наступні обставини.

Так, на підставі договору поставки від 02.07.2012 року №219МКЗ ТОВ «Оптімум Трейд» у липні 2012 року позивачу надано відповідні послуги з постачання програмного забезпечення (для сервера обробки даних, для накопичення інформації тощо) на загальну суму у розмірі 24 400 804,50 грн. (в тому числі податок на додану вартість у розмірі 4 066 800,80 грн.).

В підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем було надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткові та податкові накладні.

Водночас, матеріали справи містять акт ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС від 11.10.2012 року № 835/23-60/34574907 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Оптімум Трейд» за липень 2012 року, службову записку ГВПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 10.10.2012 року № 5230/7/07-2/3, а також висновок спеціаліста НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_5 від 10.10.2012 року № 539, в рамках якого проведено почеркознавче дослідження та встановлено, що підписи від імені ОСОБА_4, зокрема, у спірному договорі та у складених в липні 2012 року за результатами виконання його умов актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткових та податкових накладних виконані не ним, а іншою особою.

Матеріали справи свідчать, що на підставі отриманих від ТОВ «Оптімум Трейд» податкових накладних ТОВ «Криптон-М» було віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 4 066 801 грн. за липень 2011 року, про що свідчать показники податкової декларації з ПДВ за липень 2012 року.

Виходячи з приписів п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особи та скріпленою печаткою накладну.

Відповідно до п.п. 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь, у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і. фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою (пп. 2.5 п. 2 Положення),

Відповідно до пп. 2.13 п. 2 Положення керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників (пп. 2.15 п. 2 Положення). Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошевих коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам (пп.. 2.16 п. 2 Положення).

Таким чином, оскільки на документах, які були надані на проведення експертизи, в якості порівняльного матеріалу, відсутні підписи керівника, а висновок спеціаліста НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_5 від 10.10.2012 року № 539 підтверджує ту обставину, що підписи від імені ОСОБА_4, зокрема, у спірному договорі та у складених в липні 2012 року за результатами виконання його умов актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткових та податкових накладних виконані не ним, а іншою особою, то колегія суддів повністю погоджується з доводами апелянта, що в даному випадку вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

За п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено що, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку - що відносяться до податкового кредиту.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Аналіз зазначених вище правових норм свідчить, що порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

За таких обставин, колегія суддів приходить до однозначного висновку, що ТОВ «Криптон-М» було порушено вимоги п. 44.1 ст. 44, п.201.1, п.201.6, 201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за липень 2012 року на 3 721601,0 грн. та завищення значення р.19 від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на 345 200 грн.

Наведені вище обставини свідчать про обґрунтованість та законність прийняття апелянтом спірного податкового повідомлення-рішення та помилковість висновків суду першої інстанції про наявність законних підстав для його скасування.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про визнання незаконними та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянтом доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2013 року та постановлення нової про відмову в задоволенні вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254, КАС України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2013 року - скасувати.

Постановити по справі нове рішення, яким в задоволенні вимог позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Криптон-М» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.02.2013 року №0000802250 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст постанови суду виготовлено 27.03.2014 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Оксененко О.М.

Сорочко Є.О.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Оксененко О.М.

Сорочко Є.О.