Постанова № 38042034, 03.04.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

31.03.2014 справа №905/3806/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Діброви Г.І., Шевкової Т.А.за участю представників сторін від позивача від відповідача не з'явився; не з'явився; розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ, Донецька областьна рішення господарського судуДонецької областівід18.02.2014 р. (підписано 18.02.2014 р.)у справі№ 905/3806/13 (суддя Левшина Г.В.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма", м. Харківдо Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ, Донецька областьпростягнення 82 824,03грн.В С Т А Н О В И В:

У травні 2013 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма", м. Харків (Позивач) із позовом до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ, Донецька область (Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 82 824,03 грн., у тому числі основний борг в сумі 72 420,00 грн., пеня в сумі 5 644,83 грн. та 3% річних в розмірі 4 759,20 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.02.2014р. позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 72 420,00 грн. та 3% річних в сумі 3 079,59грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права України та при неповному з'ясуванні судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що позивачем в порушення п. 7.1 Договору поставки № 15/1404 від 12.11.2010р. не надано супровідних документів на товар, а саме - рахунків-фактур та сертифікатів якості.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про причини неявки судову колегію не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників сторін, які не скористались правом участі в судовому засіданні, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір поставки №15/1404 від 12.11.2010р. (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач - у відповідності до умов цього договору прийняти цей товар та оплатити його.

Строк дії вищезазначеного Договору встановлений до 31.12.2012 р.

Найменування, номенклатура, кількість, якісні та інші характеристики товару, його ціна, строки та умови поставки вказуються в специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього договору (п. 1.2 Договору).

Згідно п. 7.1 Договору, позивач зобов'язався надати відповідачу одночасно з товаром наступні документи: рахунок, сертифікат якості, накладну та податкову накладу.

Сторонами було підписано специфікації №3 від 04.05.2011р. та №4 від 31.05.2011р., в яких узгоджено найменування продукції, її кількість та вартість, умови оплати товару та строк поставки встановлено по кожній специфікації окремо.

У відповідності до вказаних специфікацій, на виконання умов Договору, позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 124 200,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №1375 від 08.06.2011р., №1384 від 08.06.2011р., №1935 від 01.08.2011р., №2065 від 10.08.2011р., ці накладні підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар та його фактичне отримання.

Поставлений за означеними видатковими накладними товар прийнято уповноваженою відповідачем особою на підставі довіреностей №1365 від 07.06.2011р., №1864 від 29.07.2011р. та №1887 від 01.08.2011р.

Через невиконання відповідачем своїх договірних обов'язків в повному обсязі у останнього перед позивачем утворилась сума заборгованості в розмірі 72 420,00грн., доказів оплати якої суду не надано.

У відповідності до норм ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)..

За змістом ч. 1 ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 ЦК України).

Оскільки при прийманні продукції відповідачем жодних актів про некомплектність продукції та відсутність супровідних документів не складалося, в подальшому відповідач із відповідними претензіями на адресу позивача не звертався і іншого відповідачем не доведено, судова колегія вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про ненастання строку оплати товару через ненадання позивачем рахунків-фактур та сертифікату якості.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Отже судова колегія вважає доводи апеляційної скарги не заснованими на матеріалах справи та розцінює їх як спробу відповідача ухилитися від виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару.

За таких підстав висновок суду першої інстанції про стягнення суми заборгованості в розмірі 72 420,00грн. є вірним.

Перевіривши висновок суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3 079,59 грн. за період з 19.06.2011р. по 19.01.2013р., судова колегія також вважає його обґрунтованим.

Щодо висновку суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 5 644,83грн. у зв'язку із застосуванням строків позовної давності, встановлених вимогами ч. 2 ст. 258 ЦК України, то оскільки зазначена сума заявлена позивачем лише 20.05.2013р., тобто після збігу строку позовної давності, судова колегія вважає його також вірним. Відповідне клопотання про застосування строку позовної давності заявлено відповідачем протягом розгляду справи в суді першої інстанції.

Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 18.02.2014 року у справі № 905/3806/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ, Донецька область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 18.02.2014 року у справі № 905/3806/13 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В. Стойка

Судді Г.І. Діброва

Т.А. Шевкова

Надр. 5 прим

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГС