Рішення № 38042011, 03.04.2014, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2014 р. Справа № 917/271/14

за позовом Прокурора Решетилівського району Полтавської області (вул. Леніна, буд. 22, с. Решетилівка, Решетилівський район, Полтавська область, 38400)

до 1) Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області (вул. Леніна, буд. 14, с. Решетилівка, Решетилівський район, Полтавська область, 38400);

2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про визнання договору оренди індивідуально визначеного майна недійсним та зобов'язання звільнити його з поверненням власнику

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від прокуратури: Мушук Т. В.;

від відповідача: 1) не з'явився;

2) ОСОБА_1, ОСОБА_2

Розглядається позовна заява про визнання недійсним договору оренди індивідуально визначеного майна від 01.04.2012р., зобов'язання звільнити орендоване приміщення та передати майно Решетилівській селищній раді.

Відповідач - Решетилівська селищна рада - у відзиві проти позову заперечує посилаючись на те, що частина приміщення дошкільного навчального закладу "Лелеченька" була передана в оренду в зв'язку з неповною завантаженістю дитячих місць та необхідністю додаткового залучення коштів у місцевий бюджет; кошти орендної плати направляються на забезпечення умов функціонування ДНЗ "Лелеченька", орендар здійснює поточний ремонт орендованого приміщення, облаштування і утримання прилеглої території, тим самим забезпечує формування моральних норм у дітей; приміщення дитячого садка та орендоване приміщення знаходяться в різних кінцях будівлі з окремими входами, отже на формування дітей ніяк не впливає. ДНЗ "Лелеченька" забезпечує права дитини на здобуття дошкільної освіти; при здійсненні контролю відповідними компетентними органами зауважень з цього приводу не було (а.с.46-47).

Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - у відзиві проти позову заперечує посилаючись на те, що у позовній заяві прокурор не вказав обставин, пов'язаних з порушенням інтересів держави або з обґрунтуванням необхідності захисту таких інтересів; прокурор у позові зазначив про відсутність державного органу, який міг би представляти інтереси держави в суді, але в даних правовідносинах є орган місцевого самоврядування, який і є органом виконавчої влади, тому позов слід залишити без розгляду. Укладений договір відповідає законодавству, крім того за ч. 6 ст. 16 Закону України "Про дошкільного освіту" засновник державного майна чи комунального дошкільного навчального закладу не має права безпідставно здавати в оренду приміщення, але в даному випадку приміщення здано в оренду за наявності таких підстав (а.с.60-61).

Відповідач - Решетилівська селищна рада надала клопотання про розгляд справи без участі її представника. Клопотання задоволено судом.

В судовому засіданні 03.04.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

30.01.2001р. виконавчим комітетом Решетилівської селищної ради було прийнято рішення про прийняття на баланс селищної ради Колотіївського дитячого садка (а.с.32).

Рішенням від 29.03.2012р. № 47 виконавчим комітетом Решетилівської селищної ради було надано згоду на продовження ФОП ОСОБА_1 договору оренди з 01.04.2012р. по 31.12.2014р. для торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами кімнати в приміщенні дитячого садка «Лелеченька», загальною площею 40,1 кв.м. (а.с.51).

01.04.2012 року між Решетилівською селищною радою (орендодавцем) та ФОП ОСОБА_1 (орендарем) укладено договір оренди індивідуально визначеного майна із строком дії договору до 31.12.2014 року (далі - Договір; а.с.24-26).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене приміщення в дошкільному навчальному закладі «Лелеченька», розташованого у с Колотії, площею 40, 1 кв. м., що перебуває на балансі Решетилівської селищної ради, для здійснення торгівельної діяльності.

Орендна плата відповідно до п. 3.2 Договору складає 3 грн. за 1 кв. м. щомісячно, тобто 120 грн. на місяць.

Зазначений об'єкт оренди передано орендарю 01.04.2012 року, що підтверджується актом приймання-передачі (а.с.27).

Прокурор прохає визнати даний договір недійсним, оскільки він суперечить законодавству - Закону України «Про дошкільну освіту», яким заборонено передавати в оренду приміщення дошкільних навчальних закладів, селищним головою даний договір не був переданий на затвердження селищної ради, приміщення передано без оцінки об'єкта оренди, його страхування, забезпечення пожежної безпеки, в даному приміщенні орендар проводить діяльність з реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також його моральним засадам суспільства.

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За ч. 1 ст. 760 ЦК України законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.

Частиною п'ятою ст. 16 Закону України від 11 липня 2001 року N 2628-III «Про дошкільну освіту» (в редакції станом на 01.04.2012р. - дату укладення спірного договору) встановлено, що вивільнені приміщення ліквідованих державних та комунальних дошкільних навчальних закладів використовуються виключно для роботи з дітьми. Майно, яке є державною або комунальною власністю (земельні ділянки, будівлі, споруди, обладнання тощо), придбання чи відокремлення якого призначене для здобуття дітьми дошкільної освіти, використовується виключно із зазначеною метою.

В частині шостій ст. 16 Закону України «Про дошкільну освіту» визначено, що засновник (власник) державного чи комунального дошкільного навчального закладу не має права безпідставно ліквідувати його, зменшувати в ньому площу території, кількість груп, а також здавати в оренду приміщення (будівлі).

Реорганізація або ліквідація діючих комунальних дошкільних навчальних закладів, а також дошкільних навчальних закладів, створених колишніми сільськогосподарськими колективними та державними господарствами, допускається лише за згодою територіальної громади (загальних зборів) села, селища, міста або на підставі результатів місцевого референдуму.

Посилання відповідача - Решетилівської селищної ради на те, що укладення спірного договору оренди було зумовлено необхідністю часткового відшкодування коштів на утримання дошкільного навчального закладу "Лелеченька" судом відхиляється, оскільки частина 3 ст. 38 Закону України «Про дошкільну освіту» визначає, що джерелами фінансування дошкільного навчального закладу є кошти: засновника (власника); відповідних бюджетів (для державних і комунальних дошкільних навчальних закладів); батьків або осіб, які їх замінюють; добровільні пожертвування і цільові внески фізичних і юридичних осіб; інші кошти, не заборонені законодавством України.

Як свідчать надані докази, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснює свою діяльність у вигляді роздрібної торгівлі продуктів харчування, спиртних напоїв та тютюнових виробів, що підтверджується листом Решетилівського відділення Полтавської ОДПІ № 487/10-1744 від 20.12.13 року, ліцензією серії НОМЕР_2 щодо роздрібної торгівлі тютюновими виробами та ліцензією серії НОМЕР_3 щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями в магазині в с. Колотії Решетилівського району, який розташований в орендованому приміщенні дошкільного навчального закладу "Лелеченька" (а.с.15, 16 17, 18).

Згідно з п.11. Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України 24.07.2002 р. N 218, зі змінами (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2002 р. за N 679/6967) продаж тютюнових виробів забороняється: у приміщеннях та на території дошкільних, навчальних закладів і закладів охорони здоров'я.

Відповідно до п. 9 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 р. № 854 (зі змінами) роздрібна торгівля алкогольними напоями забороняється у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, крім ресторанів, що розміщені на території санаторіїв.

З огляду на викладене, твердження відповідача - Решетилівської селищної ради про те, що ФОП ОСОБА_1 забезпечує формування моральних норм у дітей; приміщення дитячого садка та орендоване приміщення знаходяться в різних кінцях будівлі з окремими входами, отже на формування дітей ніяк не впливає, судом відхиляються.

Заперечення відповідача - Решетилівської селищної ради проти позову з тих мотивів, що в оренду були передані приміщення дошкільного навчального закладу "Лелеченька", які в роботі з дітьми не використовувалися, судом відхиляються, оскільки доказів зміни призначення вказаних приміщень відповідач суду не надав, частиною шостою ст. 16 Закону України «Про дошкільну освіту» встановлена заборона на передачу в оренду приміщень дошкільних навчальних закладів. Крім того, в частині п'ятій ст. 16 цього Закону визначено, що вивільнені приміщення ліквідованих державних та комунальних дошкільних навчальних закладів використовуються виключно для роботи з дітьми.

З огляду на викладене, договір оренди індивідуально визначеного майна від 01.04.2012р. слід визнати недійсним, оскільки він суперечить законодавству, а саме ст. 16 Закону України «Про дошкільну освіту».

Посилання прокурора на те, що селищним головою даний договір не був переданий на затвердження селищної ради, приміщення передано без оцінки об'єкта оренди, його страхування, забезпечення пожежної безпеки не є підставою для визнання договору недійсним.

В п.2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» визначено, що незалежно від форми власності об'єкта оренди господарські суди мають виходити з того, що визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору в разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов, а не за наслідками виконання договору сторонами.

В даному випадку відбулося фактичне виконання договору. Отже, вказані посилання не є підставою для визнання договору недійсним.

Посилання відповідача - ФОП ОСОБА_1 на те, що прокурор не є належним позивачем у даному спорі судом відхиляється з огляду на наступне.

Згідно ст. 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року визначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів держави, чи в чому існує загроза інтересам держави. Тобто, прокуратура набула права визначати наявність інтересів держави в конкретних спірних відносинах, які підлягають захисту та вирішенню в судовому порядку.

Ця заява у відповідності із ст. 2 ГПК України є підставою для порушення справи в господарському суді.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про дошкільну освіту" основними завданнями законодавства України про дошкільну освіту є: забезпечення права дитини на доступність і безоплатність здобуття дошкільної освіти; забезпечення необхідних умов функціонування і розвитку системи дошкільної освіти.

У п. 2 ст. 4 Закону України "Про дошкільну освіту" зазначено, що дошкільна освіта - цілісний процес, спрямований на: забезпечення різнобічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб; формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду.

Даний позов заявлено прокурором з метою захисту інтересів держави оскільки передача в оренду приміщень в дошкільному навчальному закладі «Лелеченька» забороняється Законом України «Про дошкільну освіту», призводить до порушення прав дітей, які захищає і гарантує держава, а також відсутністю державного органу, який міг би представляти ці інтереси в суді.

Таким чином, позов пред'явлено прокурором правомірно.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання правочину.

З огляду на викладене, вимоги прокурора про зобов'язання фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити орендоване приміщення та передати вказане приміщення Решетилівській селищній раді є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх в майбутньому припиняється.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

В п.2.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» роз'яснено, що частиною третьою статті 207 ГК України передбачена і можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє.

В п.2.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» визначено, що з урахуванням змісту статті 236 ЦК України і частини третьої статті 207 ГК України зобов'язання за визнаним недійсним договором оренди припиняються на майбутнє.

Оскільки спірний договір є договором оренди, зобов'язання сторін за цим договором припиняються на майбутнє з моменту набрання рішенням законної сили.

В п.4.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» роз'яснено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову стягує судовий збір з відповідача.

Належна до стягнення сума судового збору 3654,00 грн. на підставі ст. 49 ГПК України покладається на відповідачів порівну.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір від 01.04.2012 року оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності територіальної громади, укладеного між Решетилівською селищною радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 з моменту його укладення.

Встановити, що зобов'язання за визнаним недійсним договором оренди від 01.04.2012 року припиняються на майбутнє.

3. Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити орендоване приміщення дошкільного навчального закладу «Лелеченька» площею 40, 1 кв. м., розташоване у с. Колотії Решетилівського району Полтавської області, що було одержане за договором оренди від 01.04.2012 року, та передати вказане приміщення Решетилівській селищній раді.

Видати наказ.

4. Стягнути з Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області (вул. Леніна, буд. 14, с. Решетилівка, Решетилівський район, Полтавська область, 38400; ідентифікаційний код 21044065) в доход Державного бюджету України (за реквізитами: одержувач: УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області (м. Полтава), 22030001, код ЄДРПОУ одержувача 38019510, рахунок № 31214206783002, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019) 1827грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (за реквізитами: одержувач: УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області (м. Полтава), 22030001, код ЄДРПОУ одержувача 38019510, рахунок № 31214206783002, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019) 1827 грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено та підписано: 04.04.2014р.

Суддя Безрук Т.М.