Рішення № 3804126, 25.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/225

25.05.09

За позовом

Акціонерного товариства закритого типу КСУ 521 «Сантехмонтаж»

до

Закритого акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укренергобуд»

про

стягнення 74369,47 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

Від позивача:

Розов О.Ю. –представник за довіреністю від 24.04.2009 року № 14;

Від відповідача:

Ілюшко С.А. –представник за довіреністю від 04.02.2009 року № 02/23

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача борг за виконані роботи в сумі 61058,40 грн., пені в сумі 5876,14 грн., 3% річних в сумі 1469,04 грн., інфляційних втрат в сумі 5965,89 грн..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 24.04.2009 року.

Позивач у судове засідання 24.04.2009 року з’явився, надав частково документи на вимогу ухвали суду, та підтримав заявлені позовні вимоги, відповідно до яких зазначив, що відповідач не виконує покладених на нього зобов’язань та не сплачує позивачу за виконані роботи.

Відповідач у судове засідання 24.04.2009 року з’явився, надав частково документи на вимогу ухвали суду та заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості подати зустрічний позов, яке судом було задоволено, а в судовому засіданні оголошено перерву до 25.05.2009 року.

Позивач у судове засідання 25.05.2009 року з’явився подав письмове клопотання про зміну суми позову, відповідно до якого позивач просить суд стягнути з відповідача борг за виконані роботи в сумі 55037,23 грн., пеню в сумі 6366,87 грн., 3% річних в сумі 1591,71 грн., інфляційних втрат в сумі 6699,35 грн.

Частина 4 ст. 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити або збільшити розмір позовних вимог.

Враховуючи те, що судом не встановлено, що вищезазначені дії позивача суперечать законодавству або порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, суд прийняв клопотання про зміну ціни позову.

Відповідач у судове засідання з’явився, подав письмовий відзив на позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує, оскільки самим позивачем були грубо порушені вимоги договору щодо строків виконання робіт, які були замовлені та оплачені відповідачем.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

25.04.2007 року між Закритим акціонерним товариством «Будівельна компанія «Укренергобуд», як генпідрядчиком (надалі –відповідач) та Акціонерним товариством закритого типу КСУ 521 «Сантехмонтаж», як субпідрядчиком (надалі –позивач) був укладений договір № 10/07 (надалі - Договір) на виконання будівельно –монтажних робіт, за яким відповідач доручає, а позивач приймає на себе виконання будівельно –монтажних робіт щодо утеплення житлового будинку № 46 по вул. Маяковського в м. Бориспіль, згідно проектно –кошторисної документації та відповідно до вимог будівельних норм.

Відповідно до п. 2 Договору сторони погодили, що ціна договора складає 585 339,60 грн. Розрахунок договірної ціни та локальній кошторис викладені в Додатку № 1 до Договору, який є в матеріалах справи.

Згідно з п. 5 позивач взяв на себе обов’язки виконати та здати весь комплекс дорученої йому роботи в установленому порядку відповідачу, відповідно до погодженого сторонами графіку виконання робіт (Додаток № 2).

Початок робіт –протягом 5 днів з моменту отримання авансу.

Додатком № 2 до Договору передбачено початок робіт 14.05.2007 року та закінчення робіт 13.08.2007 року, тривалість робіт 68 днів.

На виконання умов договору позивачем у серпні 2007 року, грудні 2007 року, квітні 2008 року та травні 2008 року були виконані роботи на загальну суму 301058,40 грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2007 року на суму 77346,00 грн., грудень 2007 року на суму 36567,60 грн., квітень 2008 року на суму 146548,80 грн, за травень 2008 року на суму 40596,00 грн. як підписані сторонами та скріплені печатками.

Відповідно до п. 9.1 Договору відповідач до початку виконання робіт перераховує позивачу аванс у розмірі 30% від загальної вартості робіт по договору.

Кінцеві розрахунки відповідач здійснює за виконані роботи протягом 15 днів після прийняття робіт та оформлення документів (п. 9.2 Договору)

Відповідач за виконані роботи розрахувався частково, а саме за період з червня 2007 року по листопад 2008 року, перерахувавши на рахунок позивача 246021,17 грн., що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 55037,23 грн. заборгованості за договором № 10/07 від 25.04.2007 року.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів повного виконання Договору щодо оплати робіт не надав, розмір заборгованості у сумі 55037,23 грн. визнав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом не приймаються посилання відповідача на порушення позивачем строків виконання робіт, як на підставу для відмови у позові, оскільки відповідач не надав належних доказів того, що такі порушення призвели до зменешення заборгованості відповідача перед позивачем по договору № 10/07 та звільняють відповідача від обов’язку виконувати свої зобов’язання належним чином відповідно до умов договору. Крім того, в судовому засідання оголошувалась перерва для забезпечення реалізації права відповідача звернення до суду із зустрічним позовом за захистом своїх порушених прав, яким останній не скористався.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 55037,23 грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 6366,87грн., суму втрат від інфляції у розмірі 6699,35 грн. та 3% річних у розмірі 1591,71 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

З урахуванням умов договору п. 26, того, що заборгованість відповідача за роботи виконані в квітні 2008 року складає 15253,15 грн., заборгованість відповідача за роботи виконані в травні 2008 року складає 39784,08 грн., то відповідач повинен був оплатити вартість робіт до 15.05.2008 року та до 15.06.2008 року. А оскільки строк, з якого починається рахуватись прострочення зобов’язання починається з наступного дня останнього дня, коли таке зобов’язання мало бути виконано, то нарахування інфляційних збитків по заборгованості у розмірі 15253,15 грн. не здійснюється за травень 2008 року, а по заборгованості у розмірі 39784,08 грн. не здійснюється за червень.

Так як за розрахунком суду, розмір втрат від інфляції становить 7391,06 грн., тобто більший ніж той, який заявлений позивачем.

Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав та законних інтересів позивача і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Оскільки, позивачем не заявлено такого клопотання, то задоволенню підлягають втрати від інфляції у розмірі 6699,35 грн., тобто в межах позовних вимог.

Суд погоджується з розрахунком позивача 3% на загальну суму 1591,71 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 6366,87 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до п. 11.1 Договору встановлено, що у випадку порушення строків оплати робіт, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості простроченого платежу за кожен день затримки, але не більше 10% від суми, що підлягає оплаті

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахування умов договору та розміру заборгованості, а саме 55037,23 грн., розмір пені становить 5503,72 грн. ( 10% від вказаної суми).

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи матеріали справи, суд дійшов висновку про зменшення розміру штрафних санкцій, пені до 1000,00 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 6366,87 грн. підлягають задоволенню частково, а саме на суму 1000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам та з урахуванням зменшення основної суми заборгованості, внаслідок помилки позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 837, 838, 854, ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укренергобуд»(01001, м. Київ, вул. Ш. Руставелі, 18; код ЄДРПОУ 16291301) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Акціонерного товариства закритого типу КСУ 521 «Сантехмонтаж» (03067, м. Київ, вул. Виборзька, 104; код ЄДРПОУ 01414123) заборгованість у розмірі 55037 (п»ятдесят п»ять тисяч тридцять сім) грн. 23 коп, втрати від інфляції у розмірі 6699 (шість тисяч шістсот дев’яносто дев’ять) грн. 35 коп., 3% річних у розмірі 1591 (одна тисяча п’ятсот дев’яносто одна) грн. 71 коп., пеню у розмірі 1000 (одна тисяча сто) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 643 (шістсот сорок три) грн. 28 коп., та 102 (сто дві) грн. 06 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

Суддя

Дідиченко М.А.

Дата підписання 02.06.2009 року